5.7. Соціальна стр-я

Соц. стр-я під-ва розробляється з метою забезпечення нормального відтворення робочої сили, сприятливого психологічного мікроклімату і підвищення ефективності підпр. діяльності. Вона включає такі складові:

1. Удосконалення соціально – кваліфікаційної структури персоналу, передусім на великих та диверсиф. під-вах з урахуванням побажань та інтересів окремих його категорій.

2. Поліпшення умов і охорони праці усіх категорій персоналу під-ва, що сприятиме зменшенню чи навіть ліквідації фахового травматизму та проф. захворювань.

3. Поліпшення житлово - комунальних умов, надання необхідного комплексу послуг з медичного обслуговування, дозвілля, відпочинку, комплексний розвиток соціальної інфраструктури тощо.

В соц. стр-ю під-ва повинні бути включені цільові комплексні програми спрямовані на розв’язання пріоритетних завдань соц. розвитку під-ва. Під постійним контролем повинні перебувати заходи щодо соц.. захисту всіх працівників.

За розроблення функціональних стратегій відповідають керівники функціональних підрозділів.

5.8. Операційні стратегії

Завершальним етапом розроблення стр-ї під-ва після формування корпорат. бізнес та функціон. стр-й є розробка операц. стр-й.

Операційні стратегії - це найбільш вузькі стратегії для управління головними ланками всередині функціональних напрямків при вирішенні щоденних оперативних завдань, які мають стратегічну значимість (закупівля сировини, управління запасами).

Операц. стр-ю формне кожний підрозділ під-ва (цех, бригада, дільниця) і вона складається з урахуванням корпорант., бізнес та функціон. стр-й, які стосуються цього підрозділу.

Головну відповідальність за розроблення та впровадження операційних стратегій несуть керівники ланок із залученням колег із сусідніх підрозділів, пропозиції яких повинні бути розглянуті і затвердженні вищим керівництвом. Операційні стратегії завершують загальний бізнес – план роботи під-ва.

7.3. Аналіз галузі та конкуренції в ній

Головним призначенням формування стратегій є встановлення взаємозв’язку п-ва та його зовнішнього світу. Зовнішне середовище є досить широким, проте ключовий аспект зовнішнього середовища – це галузь в якій п-во веде свою д-сть. Фактори за межами галузі мають як правило відносне значення, оскільки решта зовн. факторів впливає на п-во однаково, а відмінність проявляється у тому, що п-во по різному пристосовується до цього впливу.

Галузь – це сукупність п-в, які випускають однорідну продукцію, використовують однотипну сировину та матеріали, характеризуються спільністю виробничо – господарською д-стю (технологічних процесів, складу обладнання, кваліфікації кадрів).

Галузь відрізняється економічними характеристиками. Конкуренція є невідємним атрибутом такого середовища. Вона підпорядковує та спрямовує зусилля п-ва діяти за законами ринку. Може бути сильною чи слабкою, орієнтуватися на ціну, якість, сервіс. Крім того умови конкуренції постійно змінюються.

Конкуренція – це боротьба, суперництво між учасниками ринкової економіки за найбільш вигідні умови виробництва та збуту продукції.

Згідно Портера стан конкуренції в галузі залежить від 5 головних чинників, які з одного боку загрожують існуванню п-ва, а з іншого формулюють можливості для його подальшого розвитку. До них відносять:

- конкуренти в галузі

- споживачі

- постачальники

- потенційні конкуренти

- товари замінники

Сукупний вплив усіх чинників впливає на потенціал граничного прибутку в галузі. Де показник прибутковості вимірюється у показниках довгострокової віддачі від інвестиційного капіталу.