27.Соціальна структура суспільства.

У соціології поняття соціальна структура суспільства розглядається в кількох аспектах. У широкому розумінні - будова суспільства, система зв’язків з усіма їх компонентами, в узькому розумінні – соціально – класові спільності, соціальні групи, що утворюють ті чи інші соціальні верстви.

Соціальна структура суспільства – сукупність взаємозв’язаних і взаємодіючих між собою упорядкованих стосовно одна одної соціальних спільностей, соціальних верств, станів, відносин між ними.

Основою соціальної структури є соціальна спільність, що становить реально існуючу сукупність індивідів і відрізняється соціальними зв’язками і відносною цілісністю. Соціальні спільності бувають формальні і неформальні, спонтанні і інституалізовані, історичні і прихідні та ін.

28.Соціальні групи та їх види

Соціальні групи охоплюють різні за розміром і складом соціальні групи. Дуже часто визначаються межі малих та великих соціальних груп, об’єднаних у спільності.

Кожна людина належить до певної соціальної спільності – виробничого колективу або політичної партії, різноманітних об’єднань. Соціальні спільності бувають формальні і неформальні, спонтанні і інституалізовані, історичні і прихідні та ін.

В кожному окремому випадку соціальна група мала чи велика, тобто в межах охоплення між особових відносин має певні розміри і зв’язана міжособовими і формальними суспільними відносинами. Та близькість інтересів, мотивів, установок, що об’єднують людей у спільності не можуть їх визначати.

В соціології при визначенні соціальної структури завжди враховується тип суспільства. Визначають и типи суспільства : безкласові, рабовласницькі, феодальні, буржуазні, демокра-тичні, соціалістичні та ін.., якими властиві стійкі типові економічні, соціальні, політичні відносини між людьми, шляхи розвитку та соціально-економічного перетворення та ін.

29.Причини соціальної диференціації суспільства.

Життєдіяльність суспільства, функціонування і взаємодія його різноманітних сфер – це і є суспільне або соціальне життя – невід’ємне і складове суспільного життя. За структурою, змістом соціальне життя складне, багатогранне і неоднорідне, як і саме життя суспільства.

В певних умовах, під впливом різних факторів і проходить соціальне життя. Серед факторів, що впливають на соціальне життя є природні або космічні, біологічні,соціально-психологічні, історичні та ін. Все це означає об’єктивну обумовленість і складність соціального життя, його багатофакторність.

Люди не тільки різних країн і континентів, а й всередині одного і того ж суспільства в одній і тій же ситуації ведуть себе по різному і оцінюють одну і ту ж поведінку далеко неоднакого і іноді протилежно. Це обумовлене тим, що люди формуються, живуть і розвиваються в межах певних і своєрідних культурних соціальних систем.

Оцінюючи різні фактори,включаючи стаж, добробут, статус соціальний рівень та ін. соціологи ділять суспільство на групи об’єднуючи їх в класи.

30.Теорія соціальної стратифікації.

Рівність і нерівність існують на всіх етапах людського суспільства навіть в найпростіших культурах, де фактично нема різниці за рівнем багатства або власності, є нерівність між людьми між людьми – чоловіками та жінками, молоддю та дорослими. Описуючи нерівність, соціологи говорять про існування соціальної стратифікації.

Стратифікацію визначають як структурування нерівностей між різними соціальними спільностями, верствами, прошарками та групами людей. Суспільство можна розглядати як складові їх страт, верств, прошарків в повній ієрархії з найпривілейованішими верствами, станами на верхівці і менш привілейованими у підніжжі станової піраміди.

Виділяють чотири основні системи стратифікації : рабство,касти,стани і класи.

Теорії соціального статусу – складова частина концепції соціальної стратифікації, вони виступають базою концепції соціальної стратифікації. Багато соціологів єдині в міркуванні, що основа стратифікаційної структури – природна і соціальна нерівність людей.