42.Проблеми сучасної сім’ї.

Семья характеризуется определён-ной динамикой от её возникновения до распада или развития.

В современном обществе наблюдается процесс ослабления семьи как социнститута, изменение её соцфункций. Она утрачивает свои позиции в социализации индивида , в организации досуга и других функциях. Возросла соцактивность женщин, высокий уровень их образования, даёт женщине возможность свободного выбора как при заключении брака, так и при его расторжении, повышается уровень требований к брачному союзу как «союзу сердец», а не имущества. Увеличение числа разводов.

Семья с точки зрения функционирования как системы в социологии рассматривают такие проблемы : несоответствие функционирования семьи общественным потребностям ( низкая рождаемость, высокое число разводов, низкий воспитательный потенциал), противоречия между мужскими и женскими ролями, между ролями семейными и профессиональными, низкая сплочённость группы, падение престижа традиционного брака

43.Типологія сім’ї.

Сім’я – це сплав трьох любов : подружжя, батьківської та дитячої. Любов невіддільна від обов’язку, вірності, самодисципліни, спільності інтересів і мети, відповідальності, взаємної поваги, гордості один за одного.

Як не дивно, але в соціології , психології та ін. галузей знань відсутня чітка типологія сім’ї.

Якщо три типи сім’ї ( за соціально – класовою ознакою, типом поселення, національною ознакою) характеризуються досить просто, то типи сім’ї за віком, тривалістю існування, кількісному, чисельному складу та ін. мають багато відмінностей:

1.Сім’я молодіжна

2.Молода сім’я

3.Сім’я середнього подружнього віку

4.Сім’я старшого подружнього віку

• бездітні сім’ї ;

• однодітні ;

• малодітні ;

• багатодітні ;

  • неповна сім’я

  • окрема сім’я

  • великі сім’ї

  • студентська сім’я

  • достатні сім’ї та ін.

44.Сутність демографічної політики.

В сутність демографічна політика часто вкладається дуже вузьке коло питань, обмежених природним відтворенням населення.

Демографічна політика – фактично соціальна політика в широкому розумінні, але з врахуванням якісного складу населення того чи іншого регіону, населеного пункту , а також виробничого колективу – і повинна сприяти зміненню сім’ї, соціальної справедливості при розподілі суспільних благ, що створюють найсприятливіші умови для виховання підростаючого покоління, поєднання материнства з трудовою і соціальною активністю жінки, збільшення тривалості життя, поліпшення становища пристарілих та інвалідів, планомірного розвитку соціальних благ відповідно демографічній ситуації.

Отже,демографічна політика – система соціальних заходів, спрямована на формування бажаної для суспільства усвідомленої демографічної поведінки. Демографічна політика передбачає і систему заходів по регулюванню народжуваності, піклування про всі статево вікові категорії, зміцнення сім’ї.

45.Соціологія молоді : основні напрямки дослідження.

Соціологія визначає основні сутнісні характеристики і риси молоді. В сучасних умовах молодь – поняття справді безмежне. Правда, часом однолітню дитину, семирічного хлопчика і навіть підлітка називають молодою людиною.

Формування соціального обличчя молоді – результат безперервної діяльності людей, суспільних, соціальних і політичних структур протягом всієї історії людства. В світі молодь становить значну і все зростаючу частину населення і відіграє певну роль у вирішенні важливих соціальних, економічних, політичних, духовно- моральних проблем людства. Саме тому проблеми молоді і стали предметом стійкого інтересу різноманітних організацій та установ. До молоді звикли ставитися як до пасивного об’єкта соціального впливу владних, виховних та освітніх закладів. Діяльність молоді регламентувалась. Революційні зміни в сучасному суспільстві особливо позначились на молоді, яка почала активно діяти і суспільство не сподівалось на активну їх ходу.

Молодь – це суспільно різноманітна, соціально-демографічна спільність, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно – освітні тощо властивості, що характеризують її біосоціальне дозрівання як реалізація самовираження її внутрішніх сил і соціальних якостей.