- •1.Об’єкт та предмет соціологіі,ії місце в системі суспільних наук.
- •2.Виникнення та формування соціології як науки.
- •3.Соціологія та ії функції.
- •4.Основні етапи становлення та розвитку соціальної науки.
- •5.Засновники соціологічної науки
- •6.Класичний період в розвитку соціології.
- •8.Соціологічні школи 20ст.
- •9.Особливості розвитку соціології в Україні
- •10.Організація та методи конкретних соціологічних досліджень.
- •11. Опитувальні методи соціологічних досліджень.
- •12.Спостереження та інтерв’ю як методи соціологічного дослідження.
- •13.Особистість та ії дослідження в соціологічній науці.
- •14. Соціальний статус та роль.
- •15. Соціологічні концепції особистості.
- •16. Сутність концепції «дзеркального «я»
- •17.Особливості концепції особистості з.Фрейда.
- •18.Соціалізація особистості :сутність, основні етапи.
- •19.Соціалізація та ре соціалізація, їх основний зміст.
- •20.Соціалізація культури : об’єкт та предмет дослідження.
- •21.Особливості соціологічного підходу до вивчення культури.
- •23. Співвідношення домінуючої культури,субкультури та контркультури.
- •24. Особливості соціокультурних змін в Україні.
- •25.Соціальні функції культури.
- •26. Масова культура : сутність та функції.
- •27.Соціальна структура суспільства.
- •28.Соціальні групи та їх види
- •29.Причини соціальної диференціації суспільства.
- •30.Теорія соціальної стратифікації.
- •31.Середні верстви та їх роль в постіндустріальному суспільстві.
- •32. Маргінальні верстви в структурі сучасного суспільства.
- •33.Особливість стратифікаційних процесів в Україні.
- •34. Соціальна мобільність та ії види.
- •35.Вертикальна та горизонтальна мобільність.
- •36.Канали соціальної мобільності.
- •37.Девіантна поведінка : сутність та основні прояви.
- •38.Причини та види девіацій.
- •39.Методи соціального контролю девіантної поведінки.
- •40.Соіальна аномія як фактор зростання девіантної поведінки.
- •42.Проблеми сучасної сім’ї.
- •44.Сутність демографічної політики.
- •45.Соціологія молоді : основні напрямки дослідження.
- •46.Девіації в молодіжному середовищі.
- •47.Особливості молодіжної субкультури.
- •48.Сутність та причини соціальних конфліктів.
- •49. Динаміка соціальних конфліктів.
- •50.Соціальні конфлікти та шляхи їх розв’язання.
- •1.Об’єкт та предмет соціологіі,ії місце в системі суспільних наук.
- •2.Виникнення та формування соціології як науки.
- •3.Соціологія та ії функції.
20.Соціалізація культури : об’єкт та предмет дослідження.
Культура – це сукупність соціальних норм і цінностей, що склалися історично і притаманні конкретній суспільній системі.
Культура – сукупність способів і методів людської діяльності ( матеріальної та духовної), що об’єктивно втілені в предметах, матеріальних носіях, що передаються наступним поколінням.
Культура демонструє свою соціальну природу, виражаючи в кожний період спрямованість суспільства на створення, зберігання і поширення результатів людської діяльності.
Соціологічний підхід до ціннісних явищ полягає в дослідженні їх саме як стандартів, зразків, еталонів соціальної поведінки. Для того щоб те чи інше явище дійсності стало цінністю , необхідно мати певні властивості, що здатні бути корисними для людини. Поза людиною цінність позбавлена сенсу.
Важливою складовою частиною культурного освоєння людною дійсності є соціальні цінності, на які і направлений процес соціалізації культури. Тобто центром вивчення є взаємодія людини з культурою. Соціальні цінності характеризуюсь значимість для суспільства або індивіда певних явищ дійсності.
Соціологію інтересують культурні традиції та цінності як фактори, що відіграють певну роль в регуляції взаємовідносин людей в суспільстві.
21.Особливості соціологічного підходу до вивчення культури.
Культура демонструє свою соціальну природу,виражаючи в кожний період спрямованість суспільства на створення, зберігання і поширення результатів людської діяльності.
Соціологію інтересують культурні традиції та цінності як фактори, що відіграють певну роль в регуляції взаємовідносин людей в суспільстві.
Соціологічний підхід до ціннісних явищ полягає в дослідженні їх саме як стандартів, зразків, еталонів соціальної поведінки. Для того щоб те чи інше явище дійсності стало цінністю , необхідно мати певні властивості, що здатні бути корисними для людини. Поза людиною цінність позбавлена сенсу.
Вищі цінності буття – людина і людство. Всі інші цінності є цінностями лише оскільки забезпечують існування і еволюцію людства. Соціальні, політичні інтереси завжди спільні.
22.Базисні компоненти культури
Культура – це сукупність соціальних норм і цінностей, що склалися історично і притаманні конкретній суспільній системі.
Мова. Властиві світосприйняттю світу того чи іншого народу поняття, система понять – мова є першоосновою будь - якої культури. Мова відіграє важливу роль ретранслятора культури.
Знання та переконання – основні елементи будь-якої культури. Адже в переконаннях є те, в чому люди дійсно переконані,чим керуються в повсякденній діяльності, що втілюють в зразка,нормах і звичаях, поведінці. Переконання – чуттєве, творчо перетво-рюване знання як особистісно-значуще, достовірне, сповнене потоком, енергією волі.Під впливом об’єктивних умов буття людей, в процесі засвоєння створені суспільством культури і нагромадження особистого практичного досвіду формуються переконання.
Цінності – визначальний елемент культури, це своєрідний соціальний механізм, що відтворює, зберігає,захищає, розвиває і передає все корисне,що є в суспільстві.