- •1.Об’єкт та предмет соціологіі,ії місце в системі суспільних наук.
- •2.Виникнення та формування соціології як науки.
- •3.Соціологія та ії функції.
- •4.Основні етапи становлення та розвитку соціальної науки.
- •5.Засновники соціологічної науки
- •6.Класичний період в розвитку соціології.
- •8.Соціологічні школи 20ст.
- •9.Особливості розвитку соціології в Україні
- •10.Організація та методи конкретних соціологічних досліджень.
- •11. Опитувальні методи соціологічних досліджень.
- •12.Спостереження та інтерв’ю як методи соціологічного дослідження.
- •13.Особистість та ії дослідження в соціологічній науці.
- •14. Соціальний статус та роль.
- •15. Соціологічні концепції особистості.
- •16. Сутність концепції «дзеркального «я»
- •17.Особливості концепції особистості з.Фрейда.
- •18.Соціалізація особистості :сутність, основні етапи.
- •19.Соціалізація та ре соціалізація, їх основний зміст.
- •20.Соціалізація культури : об’єкт та предмет дослідження.
- •21.Особливості соціологічного підходу до вивчення культури.
- •23. Співвідношення домінуючої культури,субкультури та контркультури.
- •24. Особливості соціокультурних змін в Україні.
- •25.Соціальні функції культури.
- •26. Масова культура : сутність та функції.
- •27.Соціальна структура суспільства.
- •28.Соціальні групи та їх види
- •29.Причини соціальної диференціації суспільства.
- •30.Теорія соціальної стратифікації.
- •31.Середні верстви та їх роль в постіндустріальному суспільстві.
- •32. Маргінальні верстви в структурі сучасного суспільства.
- •33.Особливість стратифікаційних процесів в Україні.
- •34. Соціальна мобільність та ії види.
- •35.Вертикальна та горизонтальна мобільність.
- •36.Канали соціальної мобільності.
- •37.Девіантна поведінка : сутність та основні прояви.
- •38.Причини та види девіацій.
- •39.Методи соціального контролю девіантної поведінки.
- •40.Соіальна аномія як фактор зростання девіантної поведінки.
- •42.Проблеми сучасної сім’ї.
- •44.Сутність демографічної політики.
- •45.Соціологія молоді : основні напрямки дослідження.
- •46.Девіації в молодіжному середовищі.
- •47.Особливості молодіжної субкультури.
- •48.Сутність та причини соціальних конфліктів.
- •49. Динаміка соціальних конфліктів.
- •50.Соціальні конфлікти та шляхи їх розв’язання.
- •1.Об’єкт та предмет соціологіі,ії місце в системі суспільних наук.
- •2.Виникнення та формування соціології як науки.
- •3.Соціологія та ії функції.
12.Спостереження та інтерв’ю як методи соціологічного дослідження.
Важливий метод емпіричного дослідження – спостереження. Люди вдавались до спостереження як одного з важливіших джерел соціальної інформації , що безпосередньо сприймалась і прямо реєструвала всі факти про об’єкт і його значимість з точки зору мети. Характерні риси спостереження: систематичність, планомірність і цілеспрямованість.
Інтерв’ю –це проведення за певним планом бесіда, що пропонує прямий контакт інтерв’юера з респондентом. При взятті інтерв’ю важливо враховувати манеру слухати респондента. Як правило, співрозмовник палає бажанням висловити своє ставлення до чогось або виразити свою думку, точку зорю чи інші соціальні, суспільні явища, події тощо.
13.Особистість та ії дослідження в соціологічній науці.
І хоча людина походить від тварини і ніколи не позбудеться повністю властивостей, притаманних тварині, визначальним в ії життєдіяльності є соціальне, формування і функціонування якого обумовлене включеністю людини в систему суспільних відносин.
Люди - основний елемент будь-яких соціальних спільностей і систем. Людина, природно, стає не тільки елементом соціальної системи , але й сама є найскладнішою соціальною системою із своєрідною структурою.
Соціологія особистості – галузь знань соціології , що має предметом вивчення особи - об’єкт та суб’єкт соціальних відносин в межах соціально - історичного процесу і ціннісних суспільних систем на рівні взаємозв’язків особи і соціальних спільностей.
Соціологія прагне виявити соціальні основи формування особистих якостей, соціальний зміст і соціальні функції існуючих у суспільстві типів особи,тобто вивчити особу як джерело суспільного життя і ії реального носія.
14. Соціальний статус та роль.
Соціальний статус особи – це певне місце людини , особи в суспільній ієрархії, обумовлене ії походженням, професією, віком, статтю, сімейним становищем.
У статусі фактично фіксується той набір конкретних дій, що їх здійснює людина в конкретних видах взаємодії . Ієрархія соціальних статусів фіксується поняттям престижу, що відображає значущість у суспільстві або соціальній спільності , верстві, групі людей, які займають ту чи іншу позицію.
Досить певною поведінківською характеристикою особи є соціальна роль, що відображає динамічний аспект соціального статусу. Ролеві вимоги закріплюються в рекомендаціях,порадах, правилах, положеннях закону і моралі.
15. Соціологічні концепції особистості.
І хоча людина походить від тварини і ніколи не позбудеться повністю властивостей, притаманних тварині, визначальним в ії життєдіяльності є соціальне, формування і функціонування якого обумовлене включеністю людини в систему суспільних відносин.
Люди - основний елемент будь-яких соціальних спільностей і систем. Людина, природно, стає не тільки елементом соціальної системи , але й сама є найскладнішою соціальною системою із своєрідною структурою.
Соціологія особистості – галузь знань соціології , що має предметом вивчення особи - об’єкт та суб’єкт соціальних відносин в межах соціально - історичного процесу і ціннісних суспільних систем на рівні взаємозв’язків особи і соціальних спільностей.
Існує цілий ряд соціологічних концепцій особистості, наприклад : концепція «дзеркального Я», теорія морального розвитку Кольберга, шлях розумового розвитку. В центрі кожної з них знаходить людина та ії взаємодія з суспільством, виражена через самопізнання, механізму сприйняття оцінок,формування певних поглядів.