- •1. Поняття, функції, принципи цивільного права
- •2. Цивільне законодавство
- •3. Цивільні правовідносини: поняття, види, зміст
- •4. Правоздатність та дієздатність громадянина. Обмежування дієздатності та визнання громадянина недієздатнім
- •5. Визнання громадянина безвісно відсутнім. Оголошення громадянина померлим
- •6. Опіка та піклування
- •7. Аналогія закону та аналогія права
- •8. Значення міжнародних договорів в цивільному законодавстві
- •9. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
- •10. Здійснення цивільних прав
- •11. Поняття юридичної особи. Виникнення та припинення юридичної особи
- •12. Класифікація юридичних осіб
- •13. Філії та представництва юридичних осіб
- •14. Об'єкти цивільно-правових відносин: поняття та види. Речі як об'єкти цивільних правовідносин
- •15. Гроші та цінні напери як об'єкти цивільних правовідносин
- •16. Результати творчої діяльності. Інформація. Роботи. Послуги
- •17. Захист цивільних прав та інтересів судом
- •18. Захист цивільних прав нотаріусом
- •19. Самозахист цивільних прав
- •20. Нематеріальні блага та їх захист
- •21. Поняття, види та форми правочинів
- •22. Умови дійсності правочинів. Недійсні правочини та їх види
- •23. Представництво: поняття та види. Довіреність
- •24. Строки: поняття, обчислення та види
- •25. Позовна давність: поняття, види. Перебіг строку позовної давності
- •26. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов'язків
- •27. Захист цивільних прав: поняття та способи
- •28. Право власності: поняття, види, форми
- •29. Зміст право власності. Способи набуття. Припинення права власності
- •30. Громадяни як суб'єкти права власності. Право власності юридичних осіб
- •31. Право державної та комунальної власності
- •32. Право приватної власності
- •33. Речові права: поняття та види. Сервітут, суперфіцій, емфітевзис
- •34. Способи захисту права власності та інших речових прав. Віндикаційний та неготарний позови
- •35. Договір: поняття, зміст, види
1. Поняття, функції, принципи цивільного права
При визначенні поняття права взагалі та цивільного права зокрема обов'язково необхідно враховувати, що термін "право" вживається у багатьох значеннях — в соціальному, філософському, побутовому, юридичному. Однак і юридичне його значення в юриспруденції може бути багатоаспектним. Так, загальновизнаним і практично значимим є поділ права на об'єктивне і суб'єктивне. В юридичній науці з приводу визначень об'єктивного і суб'єктивного права висловлювалося багато різноманітних думок, в основу побудови яких покладено, як правило, правову норму. Відповідно в узагальненому вигляді юридичною наукою об'єктивне право визначається як певна "сукупність", "система" встановлених державою загальнообов'язкових правових норм (правил поведінки), виконання яких забезпечується державно-примусовими засобами.
У загальнотеоретичній літературі під функціями права розуміють спрямування правового впливу, який виражає роль права в організації (впорядкуванні) суспільних відносин. При цьому до спеціальних юридичних функцій, зокрема, відносять: регулятивні функції, охоронні функції1. Безумовно, що цивільному праву також притаманні перелічені функції, але з певними особливостями.
З урахуванням вище викладеного функції цивільного права можна визначити як відповідні напрями впливу цивільно-правових норм на врегульовані ними майнові та особисті немайнові відносини, спрямовані на досягнення поставлених перед даною галуззю права цілей і завдань. Наведене визначення не є нормативним, а відтак у літературі наводяться й інші визначення, серед яких останнім часом є й такі:
а) функції цивільного права — це певні напрями впливу цивільно-правових норм, зумовлені змістом суспільних відносин, що їх включено до предмета цивільно-правового регулювання;
б) функції цивільного права — це специфічні напрями правового регулювання майнових і особистих немайнових відносин у процесі вирішення поставлених перед ним завдань3, що виражають його соціальне призначення;
в) функції цивільного права — це обумовлені предметом та забезпечуваними законодавством цілями правової галузі певні напрями цивільно-правового впливу на майнові чи особисті немайнові відносини, а також на поведінку учасників цих відносин4;
г) функції цивільного права — це певні напрями впливу цивільно-правових норм, обумовлені специфікою його предмета, методу і поставлених перед ним завдань (цілей).
Принципи цивільного права формуються, що цілком зрозуміло, не ізольовано, а під впливом загальних принципів усієї правової системи держави. В юридичній науці радянського і сучасного періодів багато уваги приділялося дослідженню принципів права, виявленню їх змісту, співвідношенню з іншими правовими категоріями, їх класифікації, що однак не завершилося сформуванням однозначних концептуальних поглядів на це правове явище.
Наприклад, серед таких принципів називаються:
а) юридична рівність суб'єктів цивільного права; свобода підприємницької діяльності; свобода договору; свобода особистості; закріплення в нормах цивільного права новітніх досягнень світової юридичної думки і загальновизнаних положень, напрацьованих світовим співтовариством3;
б) свобода особистості; всебічна охорона власності; юридична рівність суб'єктів цивільних правовідносин; свобода підприємницької діяльності, свобода договору;
в) юридична рівність учасників цивільних правовідносин перед законом; забезпечення правової охорони власності незалежно від її форм і видів; свобода договору; свобода особистості; повага прав і інтересів інших осіб, моралі суспільствам[2, c. 19-20].