8 Спеціалізація і кооперація виробничих підрозділів

При всій різноманітності принципів, форм і методів організації виробництва ведучими є спеціалізація і кооперація виробничих підрозділів.Спеціалізація характеризується обмеженою і стабільною номенклатурою продукції, що виготовляється в кожній виробничій ланці, вона бывает:технологическая, коли за кожною ділянкою (цехом) закріплюється певна частина виробничого процесу (литейные; термічні, ковальсько-пресові, сталеплавильні і тому подібне цехи);предметная, коли за окремими цехами закріплюється обмежена номенклатура виробів (моторний цех і тому подібне);подетальная, що забезпечує закріплення за виробничими підрозділами виготовлення групи конструктивне і технологічно однорідних деталей;функциональная, коли допоміжні і обслуговуючі виробництва відособляються в самостійні підрозділи.Кооперація базується на спеціалізації виробничих підрозділів і передбачає постійний виробничий зв'язок між ними по постачаннях напівфабрикатів, деталей, вузлів для виготовлення кінцевої продукції.Перевага кооперації - сприяє раціональному використанню виробничих потужностей, технічному прогресу, підвищенню ефективності виробництва.На рівень організації виробництва впливають: рівень спеціалізації виробництва, який визначається відношенням об'єму основної (профільною) продукції до загального об'єму продукції, за той же период:Кспец=Vоп /Vтп де V оп - обсяг випуску основної (профільною) продукції, ден.ед.; Vтп - загальний об'єм товарної продукції, ден.ед. рівень кооперації виробництва – це відношення річного об'єму комплектуючих виробів до загального об'єму продукції, виробленої за той же період, илиКкооп= Ськ / Стп

де Ськ- вартість заготовок і напівфабрикатів, отриманих з боку, ден.ед.;

Стп – собівартість товарної продукції, ден. ед.

9 Види і типи проїзвдственних структур підприємства

Первинною ланкою в організації виробничого процесу є РОБОЧЕ МІСЦЕ - є частина виробничої площі, оснащеної необхідним устаткуванням, інструментами і пристосуваннями, за допомогою яких робітник або група робітників (бригада) виконує окремі операції по виготовленню продукції або обслуговуванню процесу виробництва.Характер і особливості робочого місця багато в чому визначають вигляд виробничою структуры.рабочее місце може быть:- простим - робітник обслуговує один верстат;- багатоверстатним - декілька верстатів;- колективним - на одному робочому місці працюють декілька робітників.Сукупність територіально відособлених робочих місць, на яких виконується технологічно однорідна робота або здійснюються різні операції по виготовленню однорідної продукції, утворює ВИРОБНИЧИЙ УЧАСТОК.На крупних і середніх підприємствах ділянки об'єднуються в цехи. Кількість цехів залежить від вигляду продукції, що виготовляється, і рівня спеціалізації підприємства. Інколи на крупних підприємствах однорідні цехи об'єднують в КОРПУСА.Т. о. розрізняють ЦЕХОВУ, БЕСЦЕХОВУЮ і КОРПУСНУ структури.На підприємствах з багатостадійним виробництвом, де сировина переробляється послідовно (металургія, текстильн. пр-ть), створюються підрозділи (переділи), об'єднуючі певну частину виробничого процесу, в результаті виходить закінчена частина готового продукту. На таких підприємствах структура називається КОМБІНАТСЬКОй.в залежності від форми спеціалізації основних цехів розрізняють ТЕХНОЛОГІЧНУ, НАОЧНУ І ЗМІШАНУ виробничу структури (типи) .При ТЕХНОЛОГІЧНІЙ СТРУКТУРІ цехи створюються за принципом технологічної однорідності.

Така структура має достоїнства:

• забезпечує повніше завантаження устаткування;

• сприяє повнішому використанню матеріалів;

• полегшує керівництво і управління;

• сприяє вживанню найбільш прогресивних технологічних процесів;

• висока кваліфікація робітників, що гарантують випуск продукції високої якості.

Недоліки:

• у зв'язку з великою номенклатурою продукції великі втрати часу на переналадку устаткування;

• кожен цех або ділянка виконує певні операції і не несе відповідальності за якість в цілому, а також за дотримання термінів випуску готової продукції;

• розташування устаткування по однотипних групах, наводить до нераціональних переміщень деталей, збільшення тривалості виробничого циклу;

• ускладнюється міжцехове оперативно-календарне планерування .

Такий тип структури характерний для одиничного і дрібносерійного виробництва.

При типові НАОЧНОЇ СТРУКТУРИ цехи підприємства спеціалізуються на виготовленні якого-небудь виробу або групи виробів із застосуванням всіляких технологічних процесів і операцій. По можливості здійснюється замкнутий цикл виробництва. Ці цехи часто називаються наочно-замкнутими.

Достоїнства:

• кожен цех повністю відповідає за випуск закріпленої за ним продукції в строк і певної якості;

• устаткування розташовується по ходу технологічного процесу, що створює передумови для організації потокового виробництва і скороченню тривалості виробничого циклу;

• спрощується міжцехове оперативно-календарне планерування і диспетчирование виробництва.

Недоліки:

• кожен цех повинен мати в своєму розпорядженні повний комплект устаткування, що збільшує загальну наявність;

• частина устаткування недовантажується;

• можуть погіршуватися умови праці;

• ускладнюється внутрішньоцехове керівництво і управління.

Така структура характерна для великосерійного і масового виробництва.

На переважній більшості підприємств застосовується ЗМІШАНА структура, згідно якої частина цехів будується за технологічним принципом, а частина об'єднується в наочно-замкнуті групи. Така структура характерна для машинобудівних підприємств з масовим і серійним виробництвом.