ЗМІСТ

Пояснювальна записка	4
Семінарське заняття № 1. Теоретичні аспекти культури. Етногенез українського народу	5
Семінарське заняття № 2. Культура Київської Русі	9
Семінарське заняття № 3. Українська культура другої половини ХІІІ-ХV ст.	12
Семінарське заняття № 4. Європейське відродження і українська культура. Культура козацького бароко	15
Семінарське заняття № 5. Українська культура ХVІІІ-ХІХ ст.	17
Семінарське заняття № 6. Культура зламу століть та мистецтво авангарду	20
Семінарське заняття № 7. Культура постмодернізму	22
Семінарське заняття № 8. Публічні виступи студенів	24
Література	33

Пояснювальна записка

Навчальна дисципліна „Історія української культури” входить до обов’язкових дисциплін загальногуманітарної підготовки фахівців. Робота на семінарських заняттях має на меті перевірити рівень знань і вмінь студентів під час вивчення курсу.

Головна мета семінарських занять - опанування студентами навчальної дисципліни, забезпечення глибокого і всебічного аналізу та колективного обговорення основних проблем курсу, навчання їх елементам творчого застосування отриманих знань.

Підготовка до семінарського заняття студентом передбачає тезове анотування питань плану занять. Семінари проводяться з основних тем навчальної програми та є ефективною формою закріплення теоретичних знань, отриманих на лекціях і під час самостійної роботи з навчальною і науковою літературою.

Крім доповідей на семінарське заняття, студент готує домашню роботу, яка передбачає: складання термінологічного словника, заповнення таблиць та інші види робіт.

Семінарське заняття №1

Теоретичні аспекти культури. Етногенез українського народу

План

1. Поняття культури та її функції.

2. Структура культури.

3. Сучасні культурологічні течії та їх характеристика.

4. Історичні етапи культурологічних знань.

5. Періодизація історії української культури.

6. Мистецтво як складова духовної культури, види та стилі: загальна характеристика.

1. Поняття культури та її функції

У цьому питанні слід звернути увага на: поняття «культура», коли виникло це поняття, як його значення змінювалось впродовж століть, назвати функції культури та надати їх характеристику.

Наприклад: Світоглядна функція культури проявляється у тому, що вона синтезує в цілісну і завершену форму всю сукупність чинників духовного світу особистості – пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оцінних, вольових. Світогляд забезпечує органічну цілісність елементів свідомості через сприйняття та розуміння світу не в координатах фізичного простору й часу, а в соціокультурному вимірі. Слід відзначити також, що і світоглядне мислення, і світоглядне уявлення в історичному плані вкоринені у міфологію, згодом у релігію й, нарешті, у наукове пізнання, тобто тих формах суспільної свідомості, що становлять зміст культури. Отже, культура і світогляд перебувають у діалектичній єдності.

2. Структура культури

Слід звернути увагу на такі поняття, як форма культури, ії види та типи, розкрити типологію культур.

Наприклад: Форми культури відносяться до таких сукупностей правил, норм і моделей поведінки людей, які не можна вважати повністю автономними утвореннями.

Культура існує у таких основних формах: світова, загальнолюдська, висока, або елітарна культура, національна культура, народна культура, масова культура. Водночас у сучасному соціумі все більш активно заявляють про себе різні субкультурні форми. Найбільш проблемними залишаються контркультури.

3. Сучасні культурологічні течії та їх характеристика

Аналіз сучасних культурологічних концепцій переслідує дуже важливу мету: дати уявлення про основні тенденції і напрями культурології ХХ ст., показати, як вони оцінюють стан і перспективи сучасної культури. До найбільш поширених належать: еволюціоністська, циклічна, аксіологічна, антропологічна, соціологічна, ігрова, формаційна та ін. концепції. Для теорії культури ХХ ст. характерний відхід від загальних концептуальних підходів, які базуються на еволюціоністському розумінні концептуального розвитку, а саме концепції О.Шпенглера, А.Тойнбі, П.О.Сорокіна, В.Віндельбранда, М.Вебера, Г.Ріккерта, Е.Кассірера, Е.Гуссерля, Д.Данцова, М.Хайдеггера, З.Фрейда, К.Г.Юнга, К.Ясперса, Ж.-П. Сартра, А.Камю, К.Леві-Строссома, Р.Барта, М.Фуко, Й.Хейзінга, Ж.-Ф.Ліотара та ін.