116.Суть, переваги і недоліки, умови застосування підприємствами апк стратегії престижних цін при встановлення ціни на новий товар. Приклади.

Стратегія престижних цін. Коли встановлюється максимально висока ціна на товари дуже високої якості, що мають особливі неперевершені особливості. На відміну від стратегії "знімання вершків” в стратегії престижних цін максимально висока ціна – це не тимчасове явище, а постійне, яке існує на всіх етапах життєвого циклу товару, від впровадження до смерті.

Стратегія престижних цін передбачає продаж товарів за високими цінами і розрахована на сегменти ринку з низькою еластичністю попиту, які особливу увагу приділяють якості товару, товарній марці, а також чутливо реагують на фактор престижності. Такі продукти мусять здобувати й постійно підтримувати свою високу репутацію, отже основна проблема використання такої цінової політики – постійне підвищення якісних характеристик продукту, його іміджу, збереження традицій престижної фірми, незважаючи на будь-які кон’юктурні зміни. Для переважної більшості підприємств АПК застосування даної стратегії є незавжди доцільним.

117.Суть, переваги і недоліки, умови застосування підприємствами апк стратегії “Міцного закріплення на ринку” при встановлення ціни на новий товар. Приклади.

Стратегія "міцного закріплення на ринку" полягає у тому, що над новинку призначають відносно низьку ціну, щоб привабити більше покупців та захопити більшу частину ринку. Мета – витіснити конкурентів. Надалі, залежно від зменшення витрат, ціни зменшуються.

Такій стратегії сприяють обставини: товар відноситься до товарів ринкової новизни 3-го і 4-го рівня; висока еластичність попиту (ринок дуже чутливий до цін, а низька ціна сприяє його розши­ренню); низька ціна не викликає у споживачів думки, що товар не якісний; із зростанням обсягу виробництва його витрати, а також витра­ти по розподілу товару, скорочуються; низька ціна неприваблива для існуючих та потенційних конку­рентів.

Ціни на новий товар встановлюється відносно низька, щоб привернути увагу більшого сегменту ринку. Мета- витіснити конкурентів. Доцільна тоді коли товар відноситься до 3-4 рівня новизни, висока еластичність попиту, низька ціна не викличе думки, що товар не якісний, з ростм обсягу в-ва витрати на одиницю продукції з<, низька ціна не приваблива для конкурентів.

118. Суть і задачі маркетингової політики товароруху. Роль збутової діяльності для під-в апк.

Маркетингова п-ка розподілу - це діяльність фірми щодо планування, реалізації та контролю фізичного переміщення товарів від місць їх в-ва до місць продажу чи використання з метою задоволення попиту й отримання відповідного зиску. Ключовий момент МПТ це вибір та конструювання каналів розподілу. Суть товароруху полягоє в тому, щоб вироблений продукт міг задовольнити якусь потребу, був доставлений від виробника до споживача, при чому з певними властивостями, в певній кількості і в певне місце. Завдання: зробити максимально можливим доступ до п-ї та послуг, домогтися ефективного розподілу і збуту, заручитися лояльністю споживача завжди мати прибутковість.

Основна мета збут. Політики – організація збутової мережі для ефективного продажу виготовленої продукції. Комплекс маркетингових заходів, спрямованих на реалізацію цієї мети, вкл-є визначення: стратегії збутової політики, методів товароруху, типів та числа рівнів каналів товароруху, ширини каналу товароруху, рівня інтенсивності каналу товароруху, системи керівництва каналами збуту. Плануючи збутову політику, необхідно вибрати стратегію збутової п-ки- як саме має бути організована система збуту: через власну або дилерську мережу, через які типи торгових посередників слід здійснювати товарорух.

Задачі МПТ: – побудова каналів збуту або їх обрання; – робота з торговими посередниками; – управління торговим персоналом; – управління товарними запасами (логістика); – складування, зберігання, транспортування і доробка виробничих товарів.

Роль збуту: – збут не = продажу, це продовження процесу в-ва; створення мах. зручності споживачам, до, під час, і після придбання товару; – під час збуту ефективне вивчення потреб споживача.