9. Висновки і пропозиція.

З усього вищесказаного робимо висновок, що причиною виникнення вогнища сказу в с. Нові Лагеря, Дніпрянської с/р., є неблагополучна ситуація зі сказу в області, зокрема в прикордонних до міста районах, циркуляція вірусу в популяції диких хижаків, особливо лисиць, можливість контакту домашніх та бездомних тварин з дикими тваринами, які живуть в приміській зоні, відсутність санацій міста від безпритульних тварин.

Пропозиція: Багаторічний досвід боротьби зі сказом антропоургічного, або «міського» типу, та европейський досвід оздоровлення ряду країн від сказу «природного» типу свідчить, що побороти цю інфекцію можна шляхом реалізації цільових прогроам за умови комплексного підходу до вирішення проблеми, державної фінансової підтримки, а також міжнародних організацій ВООЗ, МЕБ та ФАО. [4]

Пропонуємо скористаттися «Програмою оздоровлення території України від сказу на 2008 – 2015 р.р.», яка розроблена в лабораторії «Центру з питань вивчення та профілактики сказу в Україні» в Інституті ветеринарної медицини (ІВМ) УААН і затверджена спільним началом Державного комітету ветеринарної медицини та Української академії аграрних наук. [9]

Програмою передбачається:

• проведення епізоотологічного моніторингу сказу в регіонах України у відповідності до стандартів і вимог ВООЗ і МЕБ з використанням сучасних високочутливих і специфічних діагностичних методів;

• тотальні профілактичні щеплення проти сказу собак на всій території України, а в зонах стійкого неблагополуччя – і котів;

• розробка і реалізація плану пероральної імунізації лисиць – головного джерела збудника інфекції;

• розробка та впровадження системи контролю ефективності засобів лабораторної діагностики і специфічної профілактики; [5]

• оцінка ефективності антирабічної вакцинації тварин і людей;

• удосконалення існуючих та розробка нових антирабічних вакцин на основі порівняльного вивчення антигенних і генетичних властивостей вакцинних штамів та ізолятів вірусу сказу, виділенних у різних регіонах України; [3]

• профілактика захворювання людей на сказ та забезпечення кваліфікованої і своєчасної антирабічної допомоги населенню;

• вирішення проблеми бродячих і безпритульних тварин у містах та інших населених пунктах країни;

• забезпечення широкої інформаційно - просвітницької роботи серед населення з питань захворювання через засоби масової інформації. [11]

Впровадження програми дозволить ліквідувати небезпеку зараження людей, сільськогосподарських і домашніх тварин особливо небезпечним зооантропонозом, загасити природні й антропоургічні вогнища сказу на території України, поліпшити екологічну ситуацію в країні, знишити пов’язані з цією проблемою екологічні витрати.

10. Список використаної літератури.

1. Апатенко В.М. Вирусные инфекции сельскохозяйственных животных. 4-е перераб. и сущ. доп. изд. – Харьков: Консум, 2005. – 188 с.

2. Артемьева С.К. Справочник ветеринарного санитара. – М.: Колос, 1994. – 252 с.

3. Ботвинкин А.Д., Новолокин О.Ц. Обнаружение антител к вирусу бешенства с помощью разных методов в пробах крови, собранных на бумажные диски//Лабораторное дело. – 1988. - №3. – С. 73 – 74.

4. Гриток Л.В., Недосєков В.В., Падалка О.В. та ін.. Стан профілактики та контролю сказу в Україні й завдання на перспективу//Ветеринарна медицина України. – 2005. - №11. – С. 7 – 10.

5. Гриток Л.П., Троценко З.Р., Падалка О.В. та ін.. Випробування рекомбінантної вакцини VRC для пероральної імунізації лисиць. – Харків: Ветеринарна медицина. Міжвідом. тем. ук. зб., 2004. - №84. – С. 271 – 275.

6. Гриток Л.П., Недосєков В.В., Падалка О.В. і ін. Серологічний моніторинг популяційного імунітету вакцинованих проти сказу тварин та людей//Вет. Біотехнологія. – 2007. - №11. – С. 22 – 30.

7. Каришева А. Ф. Спеціальна епізоотологія: Підручник. — К.: Вища освіта, 2002. — С.86 – 96.

8. Макаров В.В., Недосеков В.В., Середа А.Д. и др. Опыт серологического мониторинга городских популяций собак при бешенстве//Ветеринарная патология. – 2002. - №1. – С. 140 – 143.

9. Недосеков В.В. Разработка и совершенствование средств и методов оценки эффективности вакцин против бешенства: Автореф. дис. канд. вет. наук. Покров, 1998. – 24 с.

10. Недосеков В.В., Гришок Л.П., Полупан І.М., та ін. Концентрація використання вакцинних штамів вірусу сказу//Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2008. - №1. – С. 133 – 137.

11. Сологуб Т.В. Совершенствование средств и методов лабораторной діагностики бешенства: Автореф. канд. вет. Наук. – 1992. – 23 с.