4. Характеристика населеного пункту.

С. Нові Лагеря, Дніпрянської с/р. Знаходиться неподалік від міста Нова Каховка, селище оточено лісопосадками, на цьому участку знаходиться багато безпритульних тварин. Зі слів населення, є випадки нападів на курей (можливо куницями).

В поточному році проводились щеплення проти сказу: щеплено на момент розслідування собак – 24, котів 13 в с. Нові Лагеря, всего на території Дніпрянської с/р собак – 98, котів – 44.

С. Нові Лагеря, Дніпрянської с/р знаходиться на відстані 24 км від населеного пункту м. Нова Каховка, та 18 км від м. Таврійськ, проходить через центральну автостраду, знаходиться на низині.

5. Епізотична ситуація місця виникнення захворювання.

С. Нові Лагеря, Дніпрянської с/р, що розташоване в 24 км від м. Нова Каховка являеться благополучним щодо всих існуючих інфекційних захворювань. Але при цьому є неблагополучним щодо внутрішніх незаразних хвороб, а саме по кишковим інфекціям та нематодозам.

З 16 березня 2011 р. с. Нові Лагеря, Дніпрянської с/р оголошено неблагоподучним щодо сказу. 16 березня 2011 р. засіданням державної назвичайної протиепізотичної коміссії при Новокаховській міській раді було затверджено накладання карантинних обмежень на території с. Нові Лагеря, Дніпрянської с/р, та виконання хаходів з ліквідації та запобігання поширення сказу.

Причиною виникнення вогнища сказу є неблагополучна ситуація зі сказу в області, зокрема в прикордонних до міста районах, циркуляція вірусу в популяції диких хижаків, особливо лисиць, можливість контакту домашніх та бездомних тварин з дикими тваринами, які живуть в приміській зоні, відсутність санацій міста від безпритульних тварин.

6. Історія виникнення та перебігу захворювання.

23 лютого 2011 року лисиця забігла у двір та напала на собаку. Господар собаки – Вовк В.А., що проживає в с. Нові Лагеря, Дніпрянської с/р. Собака – Малюк, рудої масті, віком 3 роки була вакцинована проти сказу у серпні 2010 року. Лисиця нанесла не суттєві подряпини собаці та була забита і направлена в Каховську міжрайонну лабораторію ветеринарної медицини 24 лютого 2011 року. (див. додаток №3)

Сказ лисиці підтверджено лабораторно: Каховська міжрайонна лаборатолія ветеринарної медицини – експертиза №6, від 14 березня 2011 р., методом біопроби на білих мишах. Результат отриманий 15.03.2011 р. Державнею міською лікарнею ветеринарної медицини м. Нова Каховка. (див. додаток №2)

По данним складено «Акт обстеження епізотологічного вогнища» від 16 березня 2011 р., який засвідчено лікарем-епізотологом НКМДЛВМ Байдецька, лікарем по незаразним хворобам молодняка НКМДЛВМ С.В. Хруницьким, завідуючим ДДПВМ М.П. Овчаренко. (див. додаток №3)

7. Характеристика епізотичного вогнища.

7.1. Епізоотологія захворювання. Джерелом збудника інфекції стала дика тварина – лисиця. Лисиця забігла у двір та напала на собаку. Вона нанесла не суттєві подряпини собаці та була забита і направлена в Каховську міжрайонну лабораторію ветеринарної медицини 24 лютого 2011 року.

7.2. Клінічні ознаки. В момент проникнення тварини на подвірья хазяїн собаки – Вовк В.А. помітив, що тварина була досить агресивна, була помітно підвищена салівація, лисиця волочила задні кінцівки. Тварина була дуже худа, слабка і облізла. Тварина загинула від рук хазяїна собаки.

7.3. Особливості патологоанатомічних ознак. Характерною зміною є вміст щебок досок і камінців у шлунку тварини. Органи та тканини на розрізі сухуваті. На слизовій оболонці шлунка і кишечника виявлено катаральне запалення. Всі лімфатичні вузли тіла збільшені, виявлен набряк мозковиз оболонок. Виявлені крововиливи під епікардом.

7.4. Діагностичні та лабораторні дослідження. Передчасний діагноз ставимо по клініко-епізоотологічним показникам, звертаємо увагу на межуючі неблагополучні райони та данні анамнезу. Цей діагноз дає змогу для проведення узаконених міроприємств, але повинен бути підтвердженим лабораторними дослідженнями.

Тож, для цього, в лабораторію направляемо труп лисиці. При пересильці витримуємо усі міри застереження (захис лиця та рук). Взятий матеріал заковуємо у водонепронекну тару – політиленовий мішок з подвійними стінками.

В лабораторії передусім проводять мікроскопічне дослідження мозку з ціллю знаходження тілець Бабеша-Негрі. При їх відсутності сказ не виключається.

Задля виявлення рабічного антигену ставлять реакцію преципітації в агаровому гелі (Таким чином можна дослідити навіть загнивший мозок). Одначе при негативній реакції сказ виключати також не можна.

Також використовують метод флюорисцюючих антитіл, який рекомендовано і для виявлення антигену у відбитках з рогівки.

Наприкінці, задля підтвердження вмісту вірусу сказу у дослідженому матеріалі ставлять біопробу на молодих білих мишах чи на кролях. Задля ідентифікації виявленого вірусу можна використовувати реакцію нейтралізації.

У данному випадку сказ лисиці підтверджено лабораторно: Каховська міжрайонна лаборатолія ветеринарної медицини – експертиза №6, від 14 березня 2011 р., методом біопроби на білих мишах. Результат отриманий 15.03.2011 р. Державнею міською лікарнею ветеринарної медицини м. Нова Каховка. (див. додаток №2)