Суть та види сусп. Відтворення

Процес виробництва, взятий не як одноразовий акт, а як безперервний процес ви-робництва матеріальних благ з метою задоволення потреб членів суспільства, назива-ється суспільним відтворенням.

Процес відтворення виробничих відносин включає такі напрями:

• розвиток багатоваріантних форм власності і на їх основі поглиблення товарно-грошових відносин;

• перехід підприємств на самоуправління, повне самофінансування і кредитуван-ня, розвиток орендних відносин, акціонерних та інших товариств;

• пріоритетне використання економічних методів господарювання;

• розвиток кооперації в усіх сферах народного господарства тощо. Важливе місце в процесі розвитку ринкових відносин посідає відтворення при-родних ресурсів і еколого-економічних заходів.

Відтворення має два типи – просте і розширене.

Просте відтворення – такий процес виробництва, який відновлюється в незмін-них обсягах. Це має місце за умов, коли додатковий продукт використовується для особистого споживання власником засобів виробництва. При розширеному відтворенні відбувається кількісне і якісне зростання кінце-вих результатів виробництва. Таке відтворення можливе за умов, коли додатковий продукт використовується не тільки на особисте, а й виробниче споживання, тобто коли його частка використо-вується для нагромадження. В економіці інколи спостерігається і звужене відтворення. Воно характеризується повторенням суспільного виробництва в обсязі, що є мен-шим, ніж у попередньому періоді. Це може відбуватися внаслідок економічних криз, природних катаклізмів, сти-хійного лиха, а може бути і результатом суб’єктивної некомпетентної економічної по-літики держави, її владних структур і суб’єктів господарювання. Вирішальну роль у розвитку сучасного суспільства відіграє розширене відтво-рення, оскільки за його умов відбувається стійке розширення масштабів діяльності суспільного виробництва, що грунтується на збільшенні розмірів застосованої праці, кількісне та якісне збільшення обсягів виробленого продукту. По суті, йдеться про

економічне зростання. У практиці народного господарювання існує два типи розширеного відтворення: екстенсивний та інтенсивний. Існує декілька форм інтенсивного відтворення: • фондоємна – підвищення продуктивності праці досягається за рахунок додатко-вих витрат виробничих фондів на одиницю продукції; • фондозберігаюча – форма підвищення продуктивності праці супроводжується економією виробничих фондів на одиницю продукції; Економічна теорія • нейтральна - підвищення продуктивності праці досягається за рахунок додатко-вих витрат уречевленої праці; • всебічна - продуктивність праці досягається внаслідок підвищення ефективності всіх ресурсних факторів: засобів і предметів праці, а також робочої сили.

Ек. Зростання, зміст,типи, чинники

Економічний розвиток — це процес переходу країни від одного стану еконо­міки до іншого, більш досконалого — тобто якісно нового на ос­нові відповідних структурних та інституціональних зрушень. Комплексно це проявляється в якісному вдосконаленні всієї еко­номічної системи.

Виокремлюють два основних типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний тип економічного зростання забезпечується за рахунок кількісного збільшення об­сягів функціонуючих факторів виробництва і практично за збе­реження незмінними їх попередніх техніко-технологічних пара­метрів. Інтенсивний тип економічного зростання характери­зується розширенням виробництва на основі якісного поліпшення всіх його факторів, тобто раціонального використання всього виробничого потенціалу. Як відхилення від закономірного проце­су економічного розвитку в окремі періоди для ряду країн може мати (і має) місце регресивний тип зростання, для якого харак­терне тривале зниження обсягів суспільного виробництва. Зок­рема, таке явище спостерігалось протягом 90-х рр. у всіх країнах СНД, у тому числі і в Україні, що в літературі отримало назву трансформаційного спаду.

Щодо основних типів економічного зростання, то на практиці вони не існують в абсолютних формах. У реальному житті вони проявляються або як переважно екстенсивний, або як переважно інтенсивний тип економічного зростання. Нині в розвинутих краї­нах переважає інтенсивний шлях економічного розвитку.

Під чинниками економічного зростання в економіці розуміються ті явища і процеси, які визначають можливості збільшення реального обсягу виробництва, підвищення ефективності і якості зростання.

За способом впливу на економічне зростання розрізняють прямі і непрямі чинники.

Прямими називаються ті, які безпосередньо визначають фізичну здатність до економічного зростання.

До прямих відносяться п'ять основних чинників, що безпосередньо визначають динаміку сукупного виробництва :

–збільшення чисельності і підвищення якості трудових ресурсів;

–зростання об'єму і поліпшення якісного складу основного капіталу;

–вдосконалення технології і організації виробництва;

–підвищення кількості і якості природних ресурсів, що залучаються до господарського обороту;

–зростання підприємницьких здібностей в товаристві.

Непрямі чинники впливають на можливість перетворення цієї можливості в дійсність. Вони можуть сприяти реалізації потенціалу, закладеного в прямих чинниках, або обмежувати його.

Непрямими чинниками є:

–зниження міри монополізації ринків;

–зменшення цін на виробничі ресурси;

–зниження податків на прибуток;

–розширення можливості отримання кредитів;

–зростання споживчих і державних витрат;

–підвищення конкурентоспроможності продукції країни на світовому ринку.