2. Облік придбання та списання вексельних бланків

Слід зазначити, що внутрішнього вексельного обігу до останнього часу в Україні не існувало. Тільки 17.06.1992 р. ВРУ було прийнято постанову «Про застосування векселів у господарському обігу України». Згідно з постановою ВРУ НБУ листом № 22001/85 від 25.02.1993 р. увів до дії «Положення про прості і переказні векселі»затверджене постановою Центрального виконавчого Комітету і Ради народних Комісарів СРСР №10/1341 від 07.08.1937 р., а також Порядок проведення банками операцій з векселями. Крім того, НБ було введено до дії Положення про порядок забезпечення підприємств бланками простих і переказних векселів, а Мінфіном розроблено для підприємств Порядок бухгалтерського обліку операцій, пов’язаним з вексельним обігом.

У подальшому з метою забезпечення умов для подолання платіжної кризи, збільшення сфери обігу векселів у господарському обігу України Кабміном і НБУ було прийнято рішення про проведення на беземісійній основі заліку взаємної заборгованості підприємств і організацій всіх форм власності з подальшим оформленням простроченої заборгованості на користь кредитора. При цьому суб’єкти підприємницької діяльності були звільнені від сплати державного мита за вексельні бланки.

Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження правил виготовлення і використання бланків» від 10.09.1992 р. №528 визначено порядок випуску і обігу векселів.

Згідно до діючого законодавства бланки простого і переказного векселя придбаються підприємствами в установах банку. Виготовлення таких бланків підприємствами не допускається. При їх придбанні покупець сплачує вартість самого бланка, державне мито і ПДВ. Жодних виправлень у векселях не допускається, у випадку недотримання чітко встановленої форми векселя останній втрачає вексельну силу.

Обов’язковими реквізитами простого векселя є:

• найменування – «вексель»;

• проста і нічим необумовлена обіцянка сплатити певну суму;

• визначення терміну платежу;

• зазначення місця, в якому здійснюється платіж;

• найменування того, кому або за наказом кого платіж має бути здійснений;

• дата і місце складання векселя;

• підпис того, хто видає документ (векселедавця).

В переказному векселі обов’язково повинні міститися данні:

• найменування – «переказний вексель»;

• номер векселя;

• вексельна сума цифрами;

• дата складання векселя;

• місце складання векселя;

• термін сплати;

• найменування ремітента;

• сума прописом;

• назва і адреса трасанта;

• назва, підпис, місце платежу і найменування банківської установи;

• надпис про акцепт векселя;

• підпис платника за векселем;

• аваль.

Якщо в документі відсутній хоча б один з реквізитів, то виписані векселі не мають сили за винятком таких випадків:

1. вексель, в якому не вказане місце його складання, визнається підписаним у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця;

2. вексель, термін платежу по якому не вказано, розглядається, як належний до оплати за пред’явленням.

Вартість вексельного бланка визначена листом НБУ від 19.09.1996 р. №12-214/934-5548 – і становить 10 грн. (без ПДВ). За 1 бланк при придбанні до банку подають заяву на придбання вексельних бланків (із зазначенням виду векселів та їх кількості), а також документ, що підтверджує сплату за такі бланки.

До банку подається документ, який підтверджує сплату державного мита за вексельним бланком.

Відповідно до Наказу Президента України «Про сплату державного мита за вексельними бланками» від 02.01.1993 р. №504/93, під час придбання вексельних бланків покупці в обов’язковому порядку сплачують державне мито на кожний бланк в розмірі 10% від неоподаткованого мінімуму громадян (НМДГ) (1,7 грн.).

В таблиці 2.1. наведено порядок застосування і ставки державного мита за операціями вексельного обігу.

Таблиця 2.1.

Порядок застосування і ставки державного мита за операціями вексельного обігу.

Господарські операції	Ставки державного мита
1	2
1. придбання вексельних бланків	10% від НМДГ
2.передача (індосація) раніше отриманого векселя за рахунок погашення кредиторської заборгованості за отриману продукцію	0,2% від суми погашення заборгованості
3. продаж раніше отриманого векселя іншою юридичною особою	0,2% продажної вартості
4. обіг (дисконт) векселів – при цій операції складається договір обігу векселів між банком і пред’явником векселя	0,2% вартості обігу векселя
5. отримання кредиту під забезпечення векселів	0,2% залогової вартості векселів зазначеної в договорі з банком
6. переказних векселів	0,2% суми згоди
7. купівля – продаж банківських векселів	0,2% суми згоди
8. протест векселя	0,3% НМДГ
9. обмін цінних паперів	0,2% з кожної зі сторін від ціни цінних паперів

Вексель має матеріальний носій – бланк векселя. Облік бланків векселів ведеться на позабалансовому рах. 08 «Бланки суворого обліку».

В бухгалтерському обліку бланки векселів відображаються на підставі платіжно – прибуткових документів відображаються на рах. 209 «Інші матеріали».

Таблиця 2.2.

Синтетичний облік вексельних бланків.

Зміст операцій	Кореспонденція рах.
	Д	К
1.Оприбутковані вексельні бланки - сума ПДВ	299 641	685 685
2. Сплачено за вексельні бланки	685	311
3. Нараховане державне мито	209	641
4. Відображені вексельні бланки	08
5. Сплачено державне мито	641	311
6. Списано бланк використаного векселя	949	209
7. Списано бланки з позабалансового обліку		08

У випадку знищення (псування) нестачі бланків для визначення розміру збитків слід керуватися Постановою КМУ від 27.08.1996 р. №1009 «Про внесення доповнення до Порядку визначення розміру об’єктів від розкрадання,» нестачі (псування) матеріалів; у відповідності з якими визначається із застосуванням коефіцієнту 5 до номінальної вартості вексельного бланку.