- •1. Концепція сучасного операційного менеджменту в системі управління
- •2. Сутність операційного менеджменту
- •3. Науково-організаційні основи курсу, предмет науки, мета і завдання курсу
- •6. Завдання менеджера у сфері виробництва
- •Планування: менеджери визначають цілі та виграші для організації, здійснюють політику організації.
- •7. Формування операційних систем
- •8. Модель підприємства як відкритої системи
- •9. Класифікація операційних систем
- •10. Ситуаційний підхід до виробництва
- •11. Оперативне управління виробництвом
- •12. Функції, завдання та основні вимоги до оперативного управління виробництвом
- •13. Види систем оперативного управління
- •15. Організація виробничих процесів на підприємстві
- •16. Класифікація виробничих процесів, принципи їх організації
- •17. Поняття виробничого процесу; класифікація виробничих процесів: основні, допоміжні, обслуговуючі процеси
- •2. За характером впливу на предмет праці виробничі процеси поділяються на:
- •3. За формами взаємозв’язку із суміжними процесами розрізняють:
- •4. За ступенем безперервності виробничі процеси поділяють на:
- •5. За характером устаткування, що використовується, розрізняють:
- •6. За рівнем механізації виробничі процеси групуються на:
- •7. За масштабами виробництва однорідної продукції розрізняють виробничі процеси:
- •8. За характером об’єкта виробництва виробничі процеси поділяються на:
- •18. Принципи організації виробничих процесів; їх вплив на ефективність господарської діяльності підприємства
- •19, Принцип спеціалізації виробничих процесів, форми спеціалізації дільниць та цехів
- •20. Економічна ефективність різних форм спеціалізації.
- •21. Принцип пропорційності виробничих процесів, його роль та використання в управлінні виробництвом.
- •22. Принцип ритмічності, його використання в управлінні виробництвом
- •23. Принцип надійності, його використання в управлінні виробництвом
- •24. Організація виробничих процесів в просторі та часі.
- •25. Побудова виробничих процесів в часі: часові характеристики виробничих процесів.
- •36. Організація технічної підготовки в-цтва на п-стві
- •37. Сутність та задачі технічної підготовки в-цтва
- •38. Головні етапи технічної підготовки, їх зміст та спрямованість
- •26. Характеристика та формування виробничого циклу:види руху деталей по операціях; сфера розповсюдження та економічна ефективність
- •42. Склад та етапи технлогічно підготовки
- •43. Типізація технологічних процесів
- •27. Шляхи скорочення виробничого циклу, екон. Ефективність скорочення циклу.
- •29. Графічна інтерпретація часу виготовлення виробничої програми
- •30. Просторова х-ка виробничого процесу: планіровка обладнання при різних формах спеціалізації цехів та дільниць. Оптимізація планіровки обладнання
- •31,32. Типи виробництва, їх х-ка
- •33. Фактори, які впливають та формують типи виробництва
- •34. Характеристика роб. Місць у різних типах в-цтва
- •35. Розрахункові показники типів в-цтва, їх використання в управл. В-цтвом
- •39.Склад та етапи конструкторської підготовки в-цтвом
- •40. Експерементальна база конструкторської підготовки
- •41. Технологічність конструкторської машини. Показники технологічної конструкції.
- •44. Оцінка ефективності нових технологічних процесів
- •46. Фва у с-емі підготовки в-цтвом
- •48. Принципи фва
- •49. Поняття ф-ції, функц.-вартісна діаграма
- •50. Методика проведення фва
- •51. Економіко-математичне моделювання у системі фва.
- •52. Організація допоміжних та обслуговуючих виробничих процесів.
- •53. Організація інструментального виробництва та обслуговування на підприємстві.
- •54. Місце, роль та склад інструментального виробництва та обслуговування
- •55. Інструментальний цех, характеристика виробничого процесу та техніко-економічні показники.
- •56. Визначення потреби в інструменті на виробництво продукції, методи нормування запасів інструменту
- •57. Організація роботи ціс (центральний інструментальний склад), система управління роботою інструментального складу
- •58. Організація ірк (інструментально-роздавальна комора): методи забезпечення та контролю інструменту на робочих місцях
- •60. Організація ремонтного виробництва та обслуговування на підприємстві
- •61. Місце, роль та склад ремонтного виробництва та обслуговування
- •62. Ремонтний цех, характеристика його виробничого процесу та техніко-економічні показники
- •72. Управління транспортним господарством, техніко-економічні показники транспортного господарства
- •73. Управління результативністю операційної системи
- •63. Система ппр та її призначення
- •64. Склад та розробка нормативної бази системи ппр
- •65. Види ремонту у системі ппр
- •66. Побудова графіків ремонту обладнання
- •67. Організація транспортного обслуговування
- •68. Місце, роль транспортного обслуговування на підприємстві
- •69. Класифікація транспортних засобів
- •70. Визначення вантажообігу та вантажопотоку
- •74. Показники результативності функціонування операційних систем
- •75. Контроль та регулювання продуктивності операційної системи
- •71. Вибір та розрахунок транспортних засобів
61. Місце, роль та склад ремонтного виробництва та обслуговування
Ремонтне господарство підприємства - це сукупність підрозділів, які здійснюють технічне обслуговування та ремонти всіх видів обладнання, будівель, споруд тощо, які є на підприємстві.
Головне завдання ремонтного господарства підприємства - забезпечити постійну експлуатаційну готовність виробничого обладнання та всіх інших засобів виробництва. До задач ремонтного господарства відноситься також мінімізація витрат на проведення ремонтних робіт, попередження прогресуючого зношення обладнання, недопущення виробничих аварій тощо.
Організаційно-виробнича структура ремонтного господарства підприємства визначається масштабами, типом та характером виробництва. На великих підприємствах створюються загальнозаводські та цехові ремонтні служби (рис. 10.1).
Рисунок 1 - Організаційно-виробнича структура ремонтного господарства великого підприємства
На невеликих підприємствах ремонтне господарство централізовано в масштабах підприємства. При значній енергомісткості виробництва до складу ремонтного господарства можуть входити підрозділи служби головного енергетика підприємства.
Керівництво ремонтним господарством здійснює головний механік, якому безпосередньо підпорядковується відділ головного механіка та ремонтно-механічні цехи підприємства. До складу відділу головного механіка може входити декілька бюро. Це - технологічне бюро, де здійснюється конструкторська (створення альбомів креслень кожного виду обладнання, змінних вузлів та деталей), технологічна (проектування технологічних процесів виготовлення змінних частин та проведення ремонтних робіт) та оперативна (комплектування ремонтних робіт змінними деталями, матеріалами, інструментом тощо) підготовка всіх видів ремонтних робіт, включаючи його модернізацію. Планово-виробниче бюро планує і контролює роботу ремонтних цехів та цехових ремонтних баз, складає звіти про виконання планів ремонтних робіт, здійснює аналіз техніко-економічних показників ремонтного господарства підприємства. Група обладнання веде облік обладнання та слідкує за його переміщенням, контролює стан зберігання обладнання та здійснює його щорічну інвентаризацію, складає замовлення на придбання нового обладнання тощо.
Безпосередньо ремонтні роботи здійснюють ремонтно-механічні цехи та цехові ремонтні бази. Ремонтно-механічні цехи можуть мати в своєму складі спеціалізовані дільниці: демонтажну, заготовчу, механічну, слюсарно-складальну, ковальську, зварювальну, термічну, відновлення деталей та інші. До складу цехових ремонтних баз входять механічні майстерні, слюсарні дільниці, комплексні ремонтні бригади, комори запасних частин тощо. Ремонтно-механічні цехи та цехові ремонтні бази повинні мати таке обладнання і засоби механізації, такий рівень кваліфікації ремонтних робітників, щоб в повному обсязі забезпечити виконання всіх видів ремонтних робіт, виготовлення необхідних запасних частин та нестандартного оснащення тощо.
Ремонтні роботи виконуються на підприємствах за централізованою, децентралізованою або змішаною схемами. Централізована схема передбачає, що всі види ремонтних робіт здійснюються силами ремонтно-механічного цеху підприємства. Така система застосовується на невеликих підприємствах, коли є декілька цехів, кожен із яких має не більше 500 одиниць обладнання. Децентралізована схема передбачає, що практично всі види ремонтних робіт здійснюються силами цехових ремонтних баз кожного з цехів. В ремонтно-механічному цеху здійснюється лише виготовлення найскладніших запасних частин та виконується капітальний ремонт деяких видів складного універсального обладнання. Така схема доцільна для великих підприємств, для підприємств масового та великосерійного типу виробництва за умови, що кожен цех має кількість обладнання, яка значно перевищує 500 одиниць. Змішана схема характеризується тим, що всі види ремонтних робіт та технічного обслуговування, окрім капітальних ремонтів, здійснюють цехові ремонтні бази, а капітальні ремонти здійснюються силами ремонтно-механічного цеху.
В наш час, коли кількість застарілого обладнання на підприємствах постійно зростає (за деякими розрахунками вона сягає 60...80%), перед менеджерами та інженерами постає питання або його термінової заміни, що вимагає значних коштів, або пошуку шляхів проведення високоефективних якісних ремонтних робіт, які б гарантували надійне відновлення технічних та експлуатаційних характеристик обладнання.