- •1. Концепція сучасного операційного менеджменту в системі управління
- •2. Сутність операційного менеджменту
- •3. Науково-організаційні основи курсу, предмет науки, мета і завдання курсу
- •6. Завдання менеджера у сфері виробництва
- •Планування: менеджери визначають цілі та виграші для організації, здійснюють політику організації.
- •7. Формування операційних систем
- •8. Модель підприємства як відкритої системи
- •9. Класифікація операційних систем
- •10. Ситуаційний підхід до виробництва
- •11. Оперативне управління виробництвом
- •12. Функції, завдання та основні вимоги до оперативного управління виробництвом
- •13. Види систем оперативного управління
- •15. Організація виробничих процесів на підприємстві
- •16. Класифікація виробничих процесів, принципи їх організації
- •17. Поняття виробничого процесу; класифікація виробничих процесів: основні, допоміжні, обслуговуючі процеси
- •2. За характером впливу на предмет праці виробничі процеси поділяються на:
- •3. За формами взаємозв’язку із суміжними процесами розрізняють:
- •4. За ступенем безперервності виробничі процеси поділяють на:
- •5. За характером устаткування, що використовується, розрізняють:
- •6. За рівнем механізації виробничі процеси групуються на:
- •7. За масштабами виробництва однорідної продукції розрізняють виробничі процеси:
- •8. За характером об’єкта виробництва виробничі процеси поділяються на:
- •18. Принципи організації виробничих процесів; їх вплив на ефективність господарської діяльності підприємства
- •19, Принцип спеціалізації виробничих процесів, форми спеціалізації дільниць та цехів
- •20. Економічна ефективність різних форм спеціалізації.
- •21. Принцип пропорційності виробничих процесів, його роль та використання в управлінні виробництвом.
- •22. Принцип ритмічності, його використання в управлінні виробництвом
- •23. Принцип надійності, його використання в управлінні виробництвом
- •24. Організація виробничих процесів в просторі та часі.
- •25. Побудова виробничих процесів в часі: часові характеристики виробничих процесів.
- •36. Організація технічної підготовки в-цтва на п-стві
- •37. Сутність та задачі технічної підготовки в-цтва
- •38. Головні етапи технічної підготовки, їх зміст та спрямованість
- •26. Характеристика та формування виробничого циклу:види руху деталей по операціях; сфера розповсюдження та економічна ефективність
- •42. Склад та етапи технлогічно підготовки
- •43. Типізація технологічних процесів
- •27. Шляхи скорочення виробничого циклу, екон. Ефективність скорочення циклу.
- •29. Графічна інтерпретація часу виготовлення виробничої програми
- •30. Просторова х-ка виробничого процесу: планіровка обладнання при різних формах спеціалізації цехів та дільниць. Оптимізація планіровки обладнання
- •31,32. Типи виробництва, їх х-ка
- •33. Фактори, які впливають та формують типи виробництва
- •34. Характеристика роб. Місць у різних типах в-цтва
- •35. Розрахункові показники типів в-цтва, їх використання в управл. В-цтвом
- •39.Склад та етапи конструкторської підготовки в-цтвом
- •40. Експерементальна база конструкторської підготовки
- •41. Технологічність конструкторської машини. Показники технологічної конструкції.
- •44. Оцінка ефективності нових технологічних процесів
- •46. Фва у с-емі підготовки в-цтвом
- •48. Принципи фва
- •49. Поняття ф-ції, функц.-вартісна діаграма
- •50. Методика проведення фва
- •51. Економіко-математичне моделювання у системі фва.
- •52. Організація допоміжних та обслуговуючих виробничих процесів.
- •53. Організація інструментального виробництва та обслуговування на підприємстві.
- •54. Місце, роль та склад інструментального виробництва та обслуговування
- •55. Інструментальний цех, характеристика виробничого процесу та техніко-економічні показники.
- •56. Визначення потреби в інструменті на виробництво продукції, методи нормування запасів інструменту
- •57. Організація роботи ціс (центральний інструментальний склад), система управління роботою інструментального складу
- •58. Організація ірк (інструментально-роздавальна комора): методи забезпечення та контролю інструменту на робочих місцях
- •60. Організація ремонтного виробництва та обслуговування на підприємстві
- •61. Місце, роль та склад ремонтного виробництва та обслуговування
- •62. Ремонтний цех, характеристика його виробничого процесу та техніко-економічні показники
- •72. Управління транспортним господарством, техніко-економічні показники транспортного господарства
- •73. Управління результативністю операційної системи
- •63. Система ппр та її призначення
- •64. Склад та розробка нормативної бази системи ппр
- •65. Види ремонту у системі ппр
- •66. Побудова графіків ремонту обладнання
- •67. Організація транспортного обслуговування
- •68. Місце, роль транспортного обслуговування на підприємстві
- •69. Класифікація транспортних засобів
- •70. Визначення вантажообігу та вантажопотоку
- •74. Показники результативності функціонування операційних систем
- •75. Контроль та регулювання продуктивності операційної системи
- •71. Вибір та розрахунок транспортних засобів
26. Характеристика та формування виробничого циклу:види руху деталей по операціях; сфера розповсюдження та економічна ефективність
Виробничий цикл виготовлення виробу - це впорядкована сукупність усіх процесів, через які проходить виріб від початку до закінчення його виготовлення.
Основні характеристики виробничого циклу : 1) Структура; 2) Тривалість.
Структура виробничого циклу виготовлення виробу - це склад і спосіб поєднання в часі усіх процесів, здійснюваних над виробом і його компонентами при їх виготовленні.
Склад процесів, що утворюють виробничий цикл виготовлення кожного виробу, строго індивідуальний і визначається складом самого виробу, видом технологічних процесів його виготовлення і рядом інших чинників. Узагальнений склад виробничого циклу виготовлення виробів включає наступні два укрупнені види процесів :
- активні, впродовж яких над виробом і його компонентами виконуються які-небудь виробничі операції;
- процес пролежування, впродовж якого виріб і його компоненти не піддаються яким-небудь цілеспрямованим діям.
Тривалість виробничого циклу виготовлення виробу - це календарний період від моменту початку до моменту закінчення виготовлення виробу в цілому, включаючи усі його компоненти.
У загальному вигляді вона визначається як сума тривалості активних процесів, природних процесів, пролежувань, що не перекривається.
При виготовленні партії однакових предметів праці може використовуватися один з видів руху предметів праці по операціях технологічного процесу:
-послідовний,
- паралельний,
-паралельно-послідовний.
Таким чином, моделюються варіанти досягнення скорочення тривалості виробничого циклу.
Кожний із цих видів характеризується певними умовами передавання виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування й пауз в обробці деталей.
Послідовний вид руху партії деталей - вироби передаються на кожну наступну операцію всією партією після обробки її на попередній; устаткування в межах обробки партії виробів працює без простоїв. Тривалість операційного циклу обробки партії деталей. визначається за формулою на основі графіка:
Перевагою послідовного виду руху є відсутність перерв у роботі робітників і простоїв устаткування в межах обробки однієї партії виробів. Недоліками такого виду руху є: по-перше, деталі пролежують тривалий час із причин перерв партіонності, що робить великим обсяг незавершеного виробництва. По-друге, відсутність паралельності в обробці значно збільшує тривалість технологічного (виробничого) циклу. Проте послідовний вид руху відрізняється простотою організації і використовується в одиничному і дрібносерійному організаційних типах виробництва, де достатньо широка номенклатура виробів, обробка й складання вузлів здійснюються невеликими партіями, що приводить до скорочення перерв партіонності та їх впливу на тривалість виробничого циклу.
Паралельний вид руху партій деталей - деталі (поштучно або транспортними партіями) передаються на наступну операцію негайно після закінчення обробки на попередній операції, незалежно від часу виконання суміжних операцій та готовності всієї партії. Таким чином, обробка деталей партії здійснюється одночасно на багатьох операціях. Кількість деталей у транспортній партії (р) установлюється практичним шляхом. У разі поштучного передавання р = 1. Тут немає пауз в обробленні деталей (перерв партіонності), що веде до скорочення тривалості технологічної частини виробничого циклу й зменшення незавершеного виробництва.
Правила передбачають таку послідовність побудови графіка паралельного виду руху: Спочатку будується технологічний цикл на всіх операціях для першої деталі або транспортної партії (р),
На операції з найтривалішим операційним циклом (tmax — головна операція) будується цикл проведення робіт усієї партії (п) без перерв у роботі устаткування. Виходячи з закінчення або початку обробки деталей (транспортних партій) на головній операції поступово добудовуються операційні цикли цих деталей (транспортних партій) на всіх інших операціях, крім першої.
Д ля визначення тривалості операційного циклу на графіку беруться відрізки часу, що не перекриваються, за формулою:
Перевага даного виду руху полягає в забезпеченні: а) найменшої тривалості виробничого циклу й особливо, якщо процес синхронізований; б) рівномірного завантаження робітників та устаткування; в) умов для високопродуктивної праці. Паралельний рух застосовується в серійному та масово-поточному виробництвах під час виконання операцій рівної або кратної тривалості.
Паралельно-послідовний вид руху - на кожному робочому місці робота провадиться без перерв, як при послідовному русі, але разом з тим має місце паралельна обробка однієї й тієї самої партії деталей на суміжних операціях. Іншими словами, такий вид руху характеризується порядком передавання предметів праці на наступну операцію, за якого її виконання починається до закінчення обробки всієї партії на попередній операції, тобто є паралельність виконання операцій. При цьому обробка деталей усієї партії на кожній операції провадиться безперервно.
У разі великих партій предмети праці передаються не поштучно, а частинами, на які поділяється обробна партія (n). Вони називаються транспортними (або передатними) партіями (р).
Загальна тривалість технологічного циклу за умови паралельно-послідовного руху скорочується порівняно з послідовним рухом на суму тих відрізків часу , протягом яких суміжні операції виконуються паралельно.
.
Таким чином, одержуємо:
.
Можливі два варіанти паралельно-послідовного виду руху:
1) тривалість попередньої операції менша наступної або дорівнює їй. У цьому випадку деталі на наступну операцію передаються поштучно в міру їх готовності, при цьому вони (крім першої) не будуть оброблятися до звільнення робочого місця на наступній операції; 2) тривалість попередньої операції більша наступної або дорівнює їй. На попередній операції створюється запас готових деталей з метою забезпечення безперервності наступної (короткої) операції. Передаючи деталі на наступну операцію, орієнтуються на останню деталь. До початку роботи над нею на наступній операції треба закінчити обробку решти деталей у партії.
Послідовно-паралельний вид руху поєднує в собі переваги послідовного і паралельного видів руху, зокрема такі: вироби передаються від одного робочого місця до іншого частинами партій; частини партій вибираються таким чином, щоб устаткування в межах обробки партій деталей не простоювало (як за послідовного виду руху) і щоб цикл обробки партій виробів був якомога коротший (як у паралельному виді руху).
За такої організації виробничий цикл виготовлення партії деталей характеризується тим, що, по-перше, його тривалість менша, ніж при послідовному виді руху; по-друге, у ньому відсутні перерви в роботі устаткування й робітників; по-третє, при цьому виді руху загальний час пролежування деталей на операціях набагато менший, ніж при послідовному виді руху.