14. Літературне краєзнавство. Позакласні тематичні заходи, пов’язані із

життям і творчістю М. Хвильового в Харкові.

Тематичний вечір

Мета заходу:

навчальна: ознайомити учнів із постаттю видатного українського письменника Миколи Хвильового, його світоглядною концепцією в контексті «літературної дискусії» 1925-28 рр., життєвою позицією й новаторством у літературі;

розвиваюча: розвивати вищі потреби в учнів, їхнє прагнення до саморозвитку, розвивати емоційну пам’ять;

виховна: виховання учнів на гуманістичних засадах, розвивати співчуття та увагу до близьких людей.

На дошці висить портрет письменника, а також записано епіграф:

Так споконвіку було:

одні упирались з ганчіркою в руці,

а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет,

горіх розкусивши буття. І хіба поспіє вічність

шпурнути в моє обличчя

докір?

Микола Хвильовий «У електричний вік»

1. Вступне слово вчителя

2. Учні по черзі розповідають про життя, творчість і трагічну смерть письменника, зачитують передсмертну записку, розповідають, що сталося далі з його родиною

Учні разом з учителем проводять бесіду за питаннями:

1. Чи ви знайомі з творчістю Миколи Хвильового?

2. Поясніть псевдонім письменника.

3. Микола Григорович народився в селищі. Яку роль відіграло МІСТО в житті письменника? Як ви ставитесь до опозиції місто ↔ село, особливо актуальної в першій половині XX cт.?

4. Чи ви відвідували будинок «Слово»? Чи помітили ви помилку на меморіальній дошці будинку «Слово»?

5. Прокоментуйте передсмертну записку Миколи Хвильового до товаришів.

6. Як ви вважаєте, письменник наклав на себе руки чи його було вбито?

7. Чому малий Микола, жебраючи хліба, відчув, що зрадив самому собі?

8. Чому, на вашу думку, перед самогубством Микола Хвильовий читає «Бесы» Пушкіна?

9. Як ви розумієте опозицію життя ↔ смерть у «Вступній новелі» Хвильового?

10. У чому полягала трагедія Миколи Хвильового як людини й письменника?

11. Яким, на вашу думку, повинне бути мистецтво?

12. Чи повинне мистецтво мати утилітарну настанову ― виховувати людей у межах певної ідеології?

13. Як ви ставитесь до тези «Гаркун-Задунайський чи Зеров?», проголошеної Миколою Хвильовим? Хто такий Гаркун-Задунайський?

15. Застосування інтерактивних технологій у шкільному курсі української

літератури.

Інерактивні технології навчання української літератури розуміємо як дидактичну евристику, суґестопедію, концентроване навчання, письмо-як-процес, продуктивне навчання. Кожна з технологій конкретизується на матеріалі викладання української літератури, обирається саме той момент шкільного курсу, який природньо близький названому способу. Заперечується доцільність вивчення всього курсу за однією технологією.

Організація інтерактивного навчання передбачає насамперед моделювання життєвих ситуацій,

вирішення яких виховує відповідну життєву компетентність, сприяє виробленню цінностей, створенню сприятливого мікроклімату для розвитку самодостатньої особистості.

Форми та методи роботи.

1) Методи незакінчених речень:

– «Для мене «Кайдашева сім’я» – це»… (асоціції).– «прочитавши твір, я визначив такі ціннісні

орієнтації» –…– «Я зрозумів, що сім’я базується на» – …– «Я подумав, що моїй майбутній родині ніколи не буде місця»… –

– «Прочитавши твір, я побачив серед своїх знайомих прототипів головних героїв, а саме»…

– «Мені було соромно за» …

2) Рефлексивні запитання:–Чи хотіла б ти бути на місці Мелашки?– За кого б ти вийшла заміж: за Карпа чи Лавріна?– Якою б свекрухою ти була?

– У чому проблеми старого Кайдаша, чи винен він, що його життя обірвалось так безглуздо?

3) Створення асоціативних рядів. Сім’я – любов – повага – діти – …

4) Творче завдання:«Чому я не сміялася, читаючи твір».«Лист Кайдашам».

5) Акваріум

1 група (4-6 ч.) – у центрі класу 5-6 хв. Обговорюють проблемне питання, потім виступають з

аргументацією свого рішення, підсумовують дискусію. Решта стежить за тим, як це проходить, висловлюють свої думки:

– Чи справді автор показав типові сімейні взаємини у родинах українців у ХІХ ст. на селі?

– Чи можна вважати твір актуальним?

– Яку мету переслідував І.С.Нечуй-Левицький,демонструючи всім вади сімейного життя, до чоготаким способом закликав?

6) Мікрофон.

Кожен з бажаючих буде мати можливість висловитися з певного проблемного дискусійного

питання (коротко).– Ваші враження після прочитання?– Чи сподобалося вам кінцівка твору?

– Що для вас було дивним?– Можна назвати цей твір побудованим на реальних подіях?

– Чи вважаєте ви сцени бійок та сварок кумедними?

– Чи зустрічалися ви з подібними людьми у своєму житті?– Хто з героїв вам найбільш імпонує?

Висновки та пропозиції.Запропонована організація навчального процесу сприяє розвитку творчого мислення, культури спілкування, читацьких інтересів, самоствердження особистості.

16. Розвиток асоціативного мислення учнів: робота над символікою художнього твору.

Робота над образною системою, символікою літературного твору сприяє формуванню системного мислення учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, стимулюванню таланту. Це визначення тематичних груп, що репрезентують український образний світ, зокрема, біблійні слова-символи (ангел, Христос), космогонічні (місяць, зорі), назви явищ природи (вітер, блискавка, хмари), рослинні символи (червона калина, явір, соняшник) ; визначення образно-символічної сутності назв творів ( „Марія", „Камінний хрест", „Бояриня", „Зів`яле листя").

Ефективним є використання образонів (графічних зображень на рівні структурно-логічної схеми тексту). У центрі такої схеми – образ-символ, що має бути виштовхнутим з мовної тканини. Наприклад, світове дерево-дуб („Лісова пісня " Лесі Українки), гетьманська булава („Чорна рада" П.Куліша), розбитий глечик („Кайдашева сім`я" І.Нечуя-Левицького), танцююча зірка (до творчості Т.Осьмачки), кларнет (до творчості П.Тичини), храм („Собор" О. Гончара) тощо.

У такий спосіб можна спрямувати сучасного школяра, який розвивається у раціональному світі та в логічно впорядкованому оточенні, на збалансований гармонійний розвиток