10 Структура шкільного конкурсу виразного читання.

Особливості виразного читання (засоби, вимоги, техніку, паузи тощо); навчити учнів виразного читання поетичних творів і закріпити ці знання під час проведення конкурсу на кращого декламатора поезії; розвивати усне мовлення школярів, пам’ять, навички виразного читання поетичних творів; збагачувати словниковий запас; сприяти розвитку декламаторських здібностей; виховувати в учнів етичні та естетичні смаки, пунктуальність; любов до слова, рідної мови, народу, країни; прищеплювати інтерес до результатів власної праці.

Організація індивідуальної підготовки учасників конкурсу на матеріалі

програмових і позапрограмових творів поетів

Кожен конкурсант повинен мати групу підтримки, яка створює мистецько-музичну композицію з відповідними костюмами і декораціями (танок, інсценізація, пантоміма, музика тощо).

послідовність виступу учасників визначається шляхом жеребкування після відкриття Конкурсу;

виступ кожного учасника триває від 5-ти до 7-ми хвилин

зміст Конкурсу передбачає знання учасниками поетичного творів напам’ять передбачається обов’язковий музично-художній супровід відповідно до теми виступу

1 .Вступне слово вчителя

Сьогодні ми вирушимо у подорож «Світ виразного поетичного слова»….

2.Проведення конкурсу кращого декламатора поезії

3. Декламування поезій учнями

кожен член журі виставляє свою оцінку (від 1 до 10 балів) у протоколі, підведення підсумків конкурсу і нагородження відбувається одразу після проведення Конкурсу

4. Підбиття підсумків журі, нагородження переможців.

11 Вивчення літературно-критичних статей у школі.

Технологія вивчення літературно-критичних статей передбачає

дотримання таких етапів: підготовчий, докомунікативний, комуні-

кативний і посткомунікативний.

Підготовчий етап: відбір для вивчення літературно-критичних

статей, рецензій різного спрямування; вибір статті (статей), необхідних

матеріалів, засобів навчання відповідно до мети літературної освіти

старшокласників із урахуванням напряму та профільного спрямування.

Докомунікативний етап: визначення системи запитань і завдань

за літературознавчим матеріалом; прогнозування системи навчальних

цілей самоосвітньої та активної читацької діяльності школярів;

проектування можливих проблемних ситуацій за критичною статтею;

можливостей збору інформації учнями-читачами з використанням

інформаційних технологій, Інтернет-ресурсів тощо.

Комунікативний етап передбачає дві моделі: безпосередній розгляд

науково-критичного тексту і літературно-критична діяльність учня-

читача.

Пропонуємо можливі варіанти ситуацій, які вчитель обере і

вибудує відповідно до обраної моделі співпраці: інтелектуально-вольова

підготовка читачів; уведення школярів у літературознавчий простір

обговорюваної теми; визначення базових понять, термінів, ключових

слів для розуміння предмета обговорення; читання та коментування

статті словесником; повторне вчитування в критичний матеріал старшо-

класниками; відповіді на запитання, обговорення порушених проблем;

чотириформатне опрацювання статті: план, тези, конспект, виписки (разом,

у групах, індивідуально, самостійно вдома); діалогічно-екзистенційна

робота з критичними матеріалами; виконання завдань на розвиток

інтелектуально-вольових, світоглядних рис учня-читача, на зіставлення

двох і декількох однопланових або/і різнопланових статей на той самий

твір, мистецьку постать; створення ситуацій: «конфлікт інтерпретацій»,

«обери свою позицію»; підготовка монологів, діалогів і полілогів за

критичним матеріалом із відстоюванням своєї позиції і т. ін.

Посткомунікативний етап: самостійне осмислення почутого,

прочитаного, висловленого; складання літературно-критичних текстів

різних різновидів за аналогією, власних, оригінальних; участь у

культурологічному житті письменників, митців рідного краю, регіону,

держави; участь у роботі МАН, конкурсах науково-творчих робіт тощо._