1. Завдання навчального предмету українська література в школі

Головною метою вивчення української літератури в сучасній школі є підвищення рівня загальної освіти, зокрема літературної, - через низку конкретних завдань навчального предмета, які ґрунтуються на літературознавчій та культурологічній змістових лініях, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Українська література - джерело філософських, естетичних, морально-етичних понять, втілених в образах літературних героїв, завдяки яким ці поняття стають яскравішими, впливають на розум і почуття школярів, перетворюються на переконання. Усе це має неоціненне значення для формування внутрішнього світу людини. Спираючись на літературно-художні образи, учні мають змогу засвоювати й поглиблювати поняття ціннісних вартостей - загальнолюдських, національних, громадянських, родинних, особистих. Формування в учнів загальнолюдських цінностей найпродуктивніше можна реалізувати шляхом вивчення літератури в контексті національної і світової художньої культури.

Оволодіння учнями комплексом знань про художню літературу, її теорію та історію, а також літературно-творчими вміннями, досвідом і способами діяльності передбачає формування загальної читацької компетентності, яка включає: загальнокультурну літературну - сприймання літератури як невід'ємної частини національної культури розуміння її специфіки як мистецтва слова, знання особливостей історико-літературного процесу та вміння оцінювати художній твір у широкому літературному й соціокультурному контексті; власне читацьку - знання теорії, здатність ефективно взаємодіяти з художнім твором, розуміти його підтекст, уміння вести діалог з письменником, давати особистісну оцінку прочитаному на основі читацьких вражень та авторської позиції; ціннісно-світоглядну - розуміння світоглядних категорій, що знайшли художнє відображення в літературних творах, уміння визначати й аргументувати оцінне ставлення до них; комунікативно-мовленнєву - розуміння специфіки мови художнього твору, володіння основними видами мовленнєвої діяльності, здатність до написання письмових робіт різного жанру; інформаційну - оволодіння вміннями самостійно і продуктивно працювати з різноманітними друкованими й електронними джерелами інформації.

Художня література розвиває образну пам'ять, уяву, естетичний смак, розумові здібності, збільшує потребу творчої праці, підвищує культуру усного й писемного мовлення.

Література в школі, отже, закономірно, зближує самою природою предмета мистецтва і науку, точніше - основи науки про нього.

2. Літературні ігри як методичний засіб активізації навчального процесу

Дидактичну гру з літератури визначаємо як дидактично спрямовану, структурно викінчену, обумовлену комплексом правил систему ігрових взаємодій на уроці літератури між учасниками навчального процесу, регламент якої спрямований на організацію літературного розвитку учня. Ігрові завдання становлять навчальні завдання з літератури, що мають ігрову настанову, ігрове обрамлення, передбачають здійснення певних одиничних дій, найчастіше обумовлені одним чи кількома правилами. Ігрова вправа – ігрове завдання тренувального характеру, спрямоване на формування і шліфування певних навичок.

Розробка системи дидактичних ігор з літератури, враховує родову і жанрову специфіку художніх творів, що вивчаються, характер художнього сприймання.

. Доведено, що цілеспрямоване використання дидактичних ігор підвищує інтелектуальний рівень учня, сприяє зосередженню уваги на навчальних зусиллях, стимулює конгнітивну активність: мислення, увагу, уяву, пам’ять. Атмосфера конкуренції в грі мобілізує інтелектуальні, емоційні та вольові ресурси школярів. Ігрове навчання через задоволення внутрішніх потреб особистості дитини впливає на структуру мотивації учнів, розширює їхні читацькі інтереси, формує художньо-пізнавальні мотиви, забезпечує позитивне сприйняття уроку літератури.

Використання ігрових матеріалів на уроках є незаперечним фактом активізації навчального процесу, посилення інтересу учнів до вивчення теми. Гра створює необхідну емоційну атмосферу, без якої неможливе якісне засвоєння матеріалу. Окрім цього, вона також є допоміжним засобом контролю учнівських знань.

Методичні поради: для проведення бліц-турніру клас поділяється на дві команди, обираються помічники вчителя-ведучого для підрахун­ку балів, одержаних кожною командою. За правильну відповідь команді нараховується два бали. Вчитель ставить запитання, а учні-помічники рахують бали не тільки за правильну відповідь, а й фіксують, хто з учнів у кожній команді набрав найбільше балів. Відповіді учнів повинні бути лаконічними і швидкими. По завершенні бліц-турніру вчитель оголошує команду-переможницю і називає кращих учасників гри. їх відповіді враховуються вчителем при оцінюванні знань у ході подальшого вивчення твору.