94 Тема 4. Внутрішньошкільний контроль

засвоєння учнями навчального матеріалу. Разом з тим, вона має і свої недоліки: 1) не сприяє виявленню вмінь і навичок учнів; 2) під час усного індивідуального опитування немає можливості виявити знання усіх уч­нів класу, а тільки окремих (5 — 6 учнів). Тому усну перевірку потрібно поєднувати з іншими методами.

Метод письмової перевірки дає можливість за один урок або час­тину уроку перевірити якість знань, умінь і навичок всіх учнів класу. Цей метод більш об'єктивний у порівнянні з усною перевіркою, оскільки дає можливість бачити кожну неточність.

Проте, письмова перевірка має і свої недоліки: відсутність живого контакту з учнем у процесі перевірки, перевіряючі не можуть простежи­ти за розвитком зв'язного мовлення учня, логікою міркування.

Методи спостереження навчальних і виховних занять. Вони да­ють змогу виявити стан викладання вчителем навчального матеріалу, правильність вибору типу уроку, форм і методів роботи на уроці, спосо­бів перевірки і оцінки знань, умінь і навичок учнів тощо, вміння організу­вати і провести виховні заходи, а також побачити їх вплив на формуван­ня поглядів і переконань учнів.

В організації внутрішньошкільного контролю використовуються і такі методи, як анкетування, бесіда з педагогічними працівниками, вивчення письмової документації вчителя (планування навчальної і виховної роботи, записи в класному журналі, перевірка зошитів учнів тощо), навчально-матеріальної бази та її використання вчителем у навчально-виховному процесі.

4.3. Організація внутрішньошкільного контролю в загальноосвітньому навчальному закладі

Структура організації внутрішньошкільного контролю складається з таких етапів: 1) визначення мети і об'єкта контролю; 2) складання плину перевірки; 3) вибір видів і методів контролю; 4) констатування фактичного стану справ; 5) об'єктивна оцінка цього стану; 6) висновки, що випливають з оцінки даного стану; 7) рекомендації щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу або ліквідації недоліків; 8) повторний контроль за виконанням рекомендацій.

Контроль за станом викладання навчальних предметів. Мета такого контролю — підвищення якості викладання учителем навчаль-

Тема 4. Внутрішньошкільний контроль 95

них предметів і якості знань, умінь, навичок та вихованості учнів. У річ­ному плані роботи загальноосвітнього навчального закладу вказано пе­релік навчальних дисциплін, стан викладання яких планується вивчати, а також строки вивчення, хто буде вивчати (директор чи заступник ди­ректора з навчально-виховної роботи), і у якій формі будуть заслухову­ватися результати контролю: на засіданні педагогічної ради чи узагаль­нюватимуться у наказі.

У ході перевірки стану викладання навчального предмета вивчають­ся такі питання:

• якість та ефективність уроків учителя; якість знань, умінь і навичок учнів;

• виконання вчителем навчальних планів і програм;

• організація позакласної роботи з предмета;

• участь учителя в різних формах методичної роботи.

Аналіз уроку виконує ряд функцій: контрольну (допоміжну), навчальну (основну), виховну (допомагає учителеві визначити напрямки самоосві­ти). Тому аналізуючи урок потрібно дати чітку характеристику науко­вості матеріалу, що вивчається, відповідність його навчальній програмі, якість одержаних учителем у вузі знань, умінь і навичок (контрольна функція); відповідність методів, форм навчання рекомендаціям науки, передового педагогічного досвіду, досягнення і недоліки в роботі вчите­ля, дати конкретні рекомендації щодо підвищення педагогічної майстер­ності вчителя (навчальна функція); оцінити ділові та етичні якості учите­ля, культуру мовлення тощо (виховна функція).

Загальні вимоги до аналізу уроку:

1. науковість (опора на психолого-педагогічну науку, передовий педа­ гогічний досвід);

2. глибина і всесторонність (урахування взаємозв'язку всіх компонен­ тів уроку);

3) взаємозв'язок з попередніми уроками теми;

4. об'єктивність оцінки уроку;

5. урахування специфіки даного предмета;

6. висновки і пропозиції. Підготовка до відвідування уроку.

Директор школи або його заступник з навчально-виховної роботи, пла­нуючи відвідування уроків, визначають мету відвідування.

96