62. Книгодрукування та бібліотека в сучасній Україні.

Друка́рство — принцип одержання відбитків письмових знаків за допомогою тиснення був відомий вже в давньому Єгипті і державах Межиріччя, де за тисячі років до Р. Х. вироблялися печатки з ієрогліфічними знаками.

В експозиції «Книга і друкарство відображена історія книгодрукування в Україні та закордонних центрах української еміграції і діаспори.

Провідна ідея експозиції книга і українська державність. Кожен розділ експозиції через книгу розкриває події з історії України, показує процес утвердження української самобутності та ідеї незалежної української держави. Показано книгу революційного відродження поч. ХХ ст., діяльність кооперативних і приватних видавництв та їх вплив на розвиток української духовності, перші видання словників української наукової і технічної термінології, що були заборонені у часи сталінських репресій, букварі для дорослих та посібники, що сприяли подоланню неписьменності у 20-х роках, книгознавчу науку, незалежне книгодрукування у західноєвропейських центрах української еміграції 20—30-х років. Окремо експонуються прижиттєві видання репресованих українських письменників. Період ІІ світової війни представлено книжками, що були призначені для радянсько-німецького фронту та газетами, журналами і листівками ОУН і УПА, а також виданнями з таборів для українських полонених і біженців. 60—80-ті роки показані вперше здійсненими в Україні виданнями енциклопедій, словників, наукових довідників, фольклорних серій та ін. Друковане слово нелегального національно-визвольного руху в Україні 70—80-х років представлено документами та творами самвидаву. Звертають на себе увагу видання, відзначені на виставках і конкурсах книжкового мистецтва, і, зокрема удостоєні Національної премії України імені Тараса Шевченка: «Україна – козацька держава» (2006 р.) і перекладу українською мовою Острозької біблії (2007 р.), здійсненого Р. Торконяком.

63. Сучасна українська література.

Сучасна українська література (часто сучукрліт або укрсучліт) — українська література останніх десятиліть, створена сучасними українськими письменниками. Термін «Сучасна українська література» багатозначний, проте коли точно не зазначено, від якого моменту літературу називають сучасною, часто мають на увазі сукупність творів, написаних від часу здобуття Україною незалежності в 1991 році. Таке розмежування зумовлене відмиранням після 1991 року загальнообов'язкового для СРСР стилю соціалістичного реалізму та скасуванням радянської цензури. В результаті більшої свободи, відкритості українського суспільства до чужоземних впливів та значно ширших контактів з літературами інших країн сучасна українська література здебільшого відрізняється від радянської зверненням до досі заборонених тем (Голодомор, сексуальність, наркотики, девіантна поведінка і т. д.), використанням нових стилістичних прийомів (прийоми постмодернізму, неоавангарду, нецензурна лексика, використання суржика), різноманітністю та змішанням жанрів, але й своєрідною епатажністю, а також осмисленням соціальних проблем та історичної пам'яті. Тиск на літераторів в СРСР зменшився із політикою Перебудови. Одним із перших принципово нових явищ в українській літературі кінця ХХ століття було літературне об'єднання Бу-Ба-Бу (Юрій Андрухович, Віктор Неборак та Олександр Ірванець), створене 1987 року. Особливо впливовою була творчість Юрія Андруховича, присутність якого в Івано-Франківську в значній мірі призвела до виникнення Станіславського феномену і разом з ним групи письменників-постмодерністів таких як Юрій Іздрик та Тарас Прохасько. Слідом за Бу-Ба-Бу письменниками 1990-х та 2000-х років було утворено численні інші літературні групи такі як ММЮННА ТУГА, Музейний провулок, 8, Пропала грамота, Нова деґенерація, Червона Фіра, Творча асоціація «500», Західний вітер, Пси святого Юра, Орден Чину Ідіотів, Друзі Еліота та інші. Значною подією в українському літературному житті була публікація роману Оксани Забужко "Польові дослідження з українського сексу", який став бестселером та витримав десять перевидань. Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників. Твори сучасних поетів і прозаїків видавалися у численних антологіях: Мала українська енциклопедія актуальної літератури, Іменник, 100 тисяч слів про любов, включаючи вигуки, Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років та ін.

Для нової україномовної літератури характерне зниження пафосу типового для соцреалізму. Багато творів відзначені іронією, переоцінкою цінностей та зверненням до тем, що були забороненими за радянських часів. Також завдяки доступу до творів іноземних авторів та до українських творів 1920-1930-х років та до діаспорної літератури в українській літературі значно розширилося стильове різноманіття.

Однією з особливостей творчості українських поетів 1990-х та 2000-х є застосування мультимедіа та перформансів. Так Юрій Андрухович виконував свої вірші разом з гуртом Карбідо, а Сергій Жадан — разом з гуртом Собаки в космосі. Для цього періоду характерна також велика кількість фестивалів та слемів. Важливим літературним фестивалем сучасної України став щорічний Форум видавців у Львові.

Популярними авторами в Україні є Марія Матіос, Люко Дашвар, Андрій Курков та інші. Численними преміями відзначені твори подружжя письменників-фантастів Марини та Сергія Дяченків.