- •Тема 1. Логіка як наука: історія і сучасність.
- •1. Виникнення і генезис поняття логіки.
- •2. Логіка як наука: її предмет, метод, а також практичне значення її знань.
- •3. Історичні етапи розвитку логічного знання: логіка Давньої Індії, логіка Давньої Греції
- •4. Особливості загальної або традиційної (арістотелівської) логіки.
- •5. Особливості символічної або математичної логіки.
- •6. Теоретична і практична логіка.
- •Тема 2: мислення і мова 1. Мислення (міркування): визначення і особливості.
- •2. Діяльність і мислення
- •3. Структура мислення
- •4. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку
- •5. Логічна форма міркування
- •6. Види і типи мислення.
- •7. Особливості мислення юриста
- •8. Значення логіки для юристів
- •Тема 3: Семіотика як наука про знаки. Мова як знакова система. 1. Семіотика як наука про знаки
- •2. Поняття про знак. Види позамовних знаків
- •3. Мова як знакова система. Мовні знаки.
- •4. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки
- •1. Предметне значення;
- •2. Смислове значення.
- •5. Виміри і рівні знакового процесу
- •6. Мова права
- •1. Метод і методологія.
- •2. Логічні методи дослідження (пізнання).
- •3. Метод формалізації
- •2. Логічні методи дослідження (пізнання)
- •3. Метод формалізації
- •2. Види понять. Логічна характеристика понять
- •3. Типи відношень між поняттями
- •1. Відношення тотожності
- •2. Відношення підпорядкування
- •3. Відношення перетину
- •1. Відношення співпідпорядкування
- •4. Операції з поняттями 4.1. Обмеження й узагальнення понять
- •4.2. Операція поділу понять
- •4.3. Додавання, множення і віднімання понять (точніше — їх обсягів)
- •4.4 Операція визначення поняття
- •2. Істинність і хибність висловлювання.
- •3. Прості висловлювання, їх структура і види
- •4. Відношення між простими висловлюваннями.
- •5. Мова логіки висловлювань.
- •6. Складні висловлювання. Логічні сполучники і їхнє табличне визначення
- •7. Висловлювання про відношення (реляційні висловлювання)
- •8. Логічний аналіз запитань і відповідей Визначення запитання. Структура запитання
- •§ 2. Прямі дедуктивні міркування Суто умовні міркування.
- •1. «Modus ponens», або «стверджу вальний модус*.
- •2. «Modus tollens», або «заперечувальний модус».
- •2. «Modus ponendo tollens», або «заперєчувально-стверджувальний модус».
- •2. Складні конструктивні дилеми.
- •3. Прості деструктивні дилеми.
- •4. Складні деструктивні дилеми.
- •§ 3. Непрямі дедуктивні міркування
- •§ 4. Дедуктивні міркування в правовій діяльності
- •§ 2. Індуктивні міркування Поняття про індуктивне міркування
- •§ 3. Міркування за аналогією
- •§ 2. Аргументація і суперечка
- •§ 3. Види аргументації Доказова і недоказова аргументація
- •§ 4. Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики
- •§ 5. Види критики
- •1. Критика тези
- •3. Критика демонстрації
- •§ 6. Правила, помилки, хитрощі в аргументації/критиці
- •1. Теза повинна бути сформульована чітко й ясно.
- •2. Теза повинна залишатись незмінною протягом усієї аргументації або критики.
- •1. Аргументи повинні бути сформульовані ясно й чітко.
- •2. Аргументи повинні бути висловлюваннями, які повністю або частково обгрунтовані.
- •3. Обгрунтування аргументів повинне проводитися незалежно від тези.
- •4. Аргументи повинні бути достатніми для обгрунтування тези.
- •II. Спростування в суперечці
4. Відношення між простими висловлюваннями.
Між висловлюваннями А, Е, І, О існують певні відношення, що їх можна виразити у вигляді "логічного квадрату".
Розглянемо детальніше ці відношення.
Протилежності
А (контрарності) Е
|
|
|
|
І Підпротилежності О
(підконтрарності)
Відношення протилежності (контрарності) існують між загальностверджувальними (А) і загальнозаперечними (Е) висловлюваннями. Висловлювання, що перебувають у відношенні протилежності, не можуть бути водночас істинними, але можуть бути водночас хибними. У відношенні протилежності, наприклад, перебувають такі висловлювання, як "Всі громадяни України дотримуються законів суспільного життя" (А) і "Жодний громадянин України не дотримується законів суспільного життя" (Е).
Відношення підпротилежності (субконтрарності) існують між частковостверджувальними (І) і частковозаперечними (О) висловлюваннями. Висловлювання, що перебувають у відношенні підпротилежності, можуть бути водночас істинними, але не можуть бути водночас хибними. У такому відношенні перебувають, на приклад, висловлювання "Деякі громадяни України порушують закон" (І) і "Деякі громадяни України не порушують закон" (О).
Оскільки дані висловлювання можуть бути водночас істинними, то дане відношення між ними іноді ще називають відношенням часткової сумісності.
Відношення суперечності (контрадикторності) існують між загальностверджувальними (А) і частковозаперечними (О), а також між загальнозаперечними (Е) і частковостверджувальними (І) висловлюваннями. Висловлювання, що перебувають у відношенні суперечності, не можуть бути водночас істинними і хибними. Так, з двох висловлювань "Усі держави мають федеративний устрій" (А) і "Деякі держави не мають федеративного устрою" (О) одне обов'язково істинне, а інше — обов'язково хибне. Натомість, визначення того, якому саме із висловлювань приписується значення істинності, не завжди вирішується засобами самої науки логіки.
Відношення підпорядкування існують між загально стверджувальними (А) і частковостверджувальними (І), а також між загальнозаперечними (Е) і частковозаперечними (О) висловлюваннями. Такі відношення між висловлюваннями спостерігаємо в тому випадку, коли при істинності підпорядковуючого (загального) висловлювання підпорядковане йому (часткове) висловлювання завжди буде істин ним. Наприклад, при істинності висловлювання "Усі громадяни України мають право на освіту" (А) обов'язково істинним буде висловлювання "Деякі громадяни України мають право на освіту" (І).
Висловлювання, які перебувають у відношенні підпорядкування, можуть бути також одночасно хибними.
За допомогою "Логічного квадрату" можна робити висновки, тобто виводити висловлювання протилежне, суперечливе і підпорядковане певному висловлюванню, а також встановлювати їх значення істинності, знаючи істинність вихідного висловлювання.
Наприклад, на підставі висловлювання "Усі державні органи краї ни Н. діють на підставі законів" (А) можна виводити висловлювання протилежне даному — "Жодний державний орган країни Н. не діє на підставі законів" (Е); суперечливе даному — "Деякі державні органи країни Н. не діють на підставі законів" (О); підпорядковане даному — "Деякі державні органи країни Н. діють на підставі законів" (І).
Відношення, які існують між висловлюваннями за "логічним квадратом", виражають або відношення сумісності, або несумісності.
Так, відношення підпротилежності та підпорядкування виражають відношення сумісності, оскільки сумісними називають висловлювання, які водночас можуть бути істинними. Відношення протилежності та суперечності виражають відношення несумісності, оскільки висловлювання, між якими вони встановлюються, не можуть бути водночас істинними.
Сумісні і несумісні висловлювання, в свою чергу, об'єднуються у порівнянні.
Порівняннями серед простих є висловлювання, які мають однакові терміни — суб'єкт і предикат, розрізняються лише за кількістю або за якістю.
Між простими висловлюваннями, які мають різні суб'єкти і предикати, неможливо встановити логічну залежність. Такі висловлювання називаються непорівнянними.