Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Магистратура 2012.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
329.22 Кб
Скачать

Висновки

У ході дослідження ми зробили комплексний аналіз наукової спадщини П.Білецького-Носенка та його практичної діяльності, що мають значення для розв’язання актуальних питань теорії і практики української мови.

Провели дослідження теоретичної і практичної діяльності П. Білецького-Носенка в галузі мовознавства – історії літературної мови, лексикографії, лінгвістичних аспектів перекладознавства та фольклористики – у тісному зв’язку як із суспільно-політичними та ідеологічними умовами життя і творчості письменника-вченого, так і з розвитком філологічно-лінгвістичних ідей його часу; зробити огляд питань історії української національної, а також літературної мови в інтерпретації П.Білецького-Носенка у його Словнику української мови; охарактеризували теоретичну і практичну діяльність П.Білецького-Носенка як лексикографа; простежили практичну участь П.Білецького-Носенка у розв’язанні актуальних соціальних питань функціонування української літературної мови.

Помітне місце у творчому доробку Білецького-Носенка посідають численні праці з лінгвістичних питань. Заслуговує на увагу стаття «О языке малороссийском», надрукована на сторінках «Полтавских губернских ведомостей».

Він написав першу на східноукраїнських землях «Граматику малоросійського язика», хоч у середніх школах на Східній Україні українська мова ще не вивчалася. У квітні 1843 р. рукопис «Граматики» був надісланий міністрові освіти Уварову, проте згубився в архівах і не був надрукований.

У 1832 р. він же упорядкував «Словарь герменевтический, лингвистико-исторический, географический, с изъяснением истинного смысла слов застарелых, вышедших из употребления, находящихся в летописях российских».

Павлу Білецькому-Носенку належать «Лингвистическіе памятники повѣрій у малороссіянъ, ихъ свадебные обряды съ народными пѣснями», а також велика кількість статей на найрізноманітніші теми (літературознавство, природознавство, археологія, економіка, медицина).

Серед них відзначимо статті про етимологію слів колъ, волкулака, лемешъ, а також «Рассужденіе о нѣкоторыхъ малороссійскихъ словахъ, которые служать памятниками историческими: a) Цу́ръ, b) Ди́дько, с) Колядова́ть, d) Купа́ло», «Лингвистическія замѣчанія и толкованіе нѣкоторыхъ старинныхъ словъ въ лѣтописяхъ...»

Предметом нашого дослідження було виявлення та оцінка конкретного впливу Словника української мови П. Білецького-Носенка на різні аспекти науки про українську мову і практичну реалізацію проблем, пов’язаних із функціонуванням української мови на початку XІX століття.

Дослідження яскраво свідчить про те, що діячі української культури та науки високо оцінили працю П.П. Білецького-Носенка, лексикографи черпали з неї коштовний матеріал. Високу оцінку цьому словнику української мови, крім М. Максимовича, давали О. Бодянський, А.Метлинський, відомий історик і письменник М. Маркевич.

Словник П. Білецького-Носенка укладався і був завершений у роки, коли на сторінках періодичної преси велася гостра дискусія про творчі можливості української мови, про право на існування літератури цією мовою. Треба віддати належне письменнику, який у цьому питанні солідаризувався з передовими діячами української та російської громадськості.

У «Предуведомлении» до словника та статті «О языке малороссийском» Павло Павлович відстоював право на існування української мови, постійно посилаючись на представників нової української літератури: Є. П. Гребінку, І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка та ін. Одним з перших письменник зробив огляд україномовної літератури з характеристикою творчості кожного письменника.

Праця Білецького-Носенка, реєстр якої налічує 20 000 вокабул, – перший великий словник української мови.

Це диференційний українсько-російський словник, у реєстрі якого подано тільки ті елементи, що лексично, фонетично, дериваційно й семантично відмінні в обох мовах: наприклад, Бабак (байбак) Сурок; Багато Много; Де Где; Ирдити Рдеть, краснеть.

У його словникових статтях широко наводяться фразеологізми, приказки, прислів'я, фрази з живого мовлення тощо, іноді подаються етимологічні відомості, зіставлення з іншими мовами (наприклад, Байда Пустословие, Байда Праздношатающийся. «Байды бити». Ничего не делать….)

Словник складено на основі власних записів автора українських говірок, насамперед Лівобережжя, історичної Полтавщини, творів тогочасних письменників. Тут є також слова з давніх пам'яток. До реєстру введено флексії, суфікси (при яких часто даються парадигми змінних слів), префікси. Перед текстом словника вміщено розвідку «О языке малороссийском», що є однією з перших спроб висвітлення історії української літературної мови.

У кінці книжки додано розвідку «О придаточных окончательных корнях слов и слитных предлогах как новых источниках изображения идей» – чи не першу з дериватологічних праць в українському мовознавстві.

Уважне вивчення всього відомого на сьогодні творчого доробку Павла Павловича Білецького-Носенка дозволяє говорити про письменника, як про людину з живими інтересами і енциклопедичними запитаннями. І можна з певністю твердити, що Білецький-Носенко, який протягом кількох десятиліть наполегливо працював у багатьох галузях знань, передусім на ниві художньої культури, який прагнув ознайомити Європу з героїчним минулим України, її фольклором, мовою і літературою, ставився до соєї творчості з усією серйозністю і вважав її патріотичним обов’язком перед Батьківщиною.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]