14. Поняття про облікові регістри. Види і форми облікових регістрів.

Облікові регістри — це носії інформації встановленої форми і змісту, призначені для реєстрації, відображення, накопичення, гру­пування й узагальнення господарських операцій, оформлених від­повідними первинними документами, на рахунках бухгалтерського обліку.

У бухгалтерському обліку за зовнішнім виглядом використовують такі облікові регістри: книги, журнали, відомості, картки, машинограми, окремі листки.

За характером записів облікові регістри поділяють на хронологічні, систематичні та комбіновані.

За обсягом змісту облікові регістри поділяються на регістри синтетичного, аналітичного обліку та комбіновані.

У регістрах синтетичного обліку ведеться облік в узагальненому вигляді за синтетичними рахунками у грошовому вимірнику, аналітичного — за аналітичними, де інформацію подають у натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Регістром синтетичного обліку є Головна книга, реєстраційний журнал операцій, до регістрів аналітичного обліку належать картки, книги тощо. У комбінованих регістрах синтетичний та аналітичний облік поєднуються. До комбінованих регістрів можна віднести окремі журнали-ордери, відомості, машинограми.

За своєю будовою (формою) облікові регістри розрізняються односторонні, двосторонні, багатографні та шахові.

В односторонніх регістрах уся облікова інформація розміщена з однієї сторони (як правило, праворуч). Прикладом можуть бути усі типові картки аналітичного обліку.

Двосторонні регістри складаються з двох частин: ліва призначена для обліку дебетових записів, права — для кредитових. До таких регістрів належить Головна книга.

У багатографних регістрах одна із граф (найчастіше дебетова) поділена на кілька граф для деталізації записів.

Шахові облікові регістри побудовані за принципом шахової дошки. Записи суми господарських операцій в таких регістрах роблять тільки один раз у клітинці на перетині стовпчика і рядка таблиці, що означає кредит одного рахунка та дебет іншого. Шахова форма є характерною ознакою журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку.

Порядок облікової реєстрації регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та інструкцією про його застосування.

15. Правила ведення облікових регістрів і способи виправлення помилок у записах.

Вимоги, які пред'являються до ведення облікових регістрів можна сформулювати так:

- своєчасність і акуратність записів;

- короткість, ясність;

- точність записів тексту і цифр.

Записи роблять або чорнилом, або за допомогою технічних засобів.

Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів й регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Відповідальність за правильність реєстрації інформації в облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали їх.

Обробка інформації вручну чи механізованим способом не гарантує роботу без помилок, а тому їх знаходження та усунення має принципове значення. Економічна інформація, на відміну від іншої, повинна бути точною, що означає відсутність помилок при складанні кореспонденції рахунків, визначені суми надходження чи витрачення запасів, у різного роду розрахунках, підрахунках тощо.

Помилка в облікових записах в регістри бухобліку При виконанні записів, пов'язаних з відображенням господарським операцій або складанням звітів, можуть бути допущені помилки - від описок до неправильних кореспонденцій рахунків. У бухгалтерському обліку існують документи, в яких виправлення не допускаються. Це банківські та деякі касові документи. (Прибутковий і видатковий касові ордери). Для виправлення помилок в інших бухгалтерських документах існують різні способи. Законом про бухгалтерський облік передбачено три способи виправлення помилок: -Метод коректури;

-Метод додаткових проводок;

- Метод «червоного сторно», або метод негативних чисел. Метод коректури застосуються в тих випадках, коли помилка не зачіпає кореспонденцію рахунків або коли вона швидко виявлена ​​і не позначилася на підсумках облікових записів.

Суть даного методу полягає в тому, що помилкове число або сума закреслюється тонкою лінією таким чином, щоб під закресленим можна було прочитати написане. Після цього зверху або збоку (на полях) пишеться правильне число, а внизу аркуша робиться запис із застереженням про зміст наступного змісту: «Виправленому вірити. Виправлено (число прописом) на число (прописом) ». Ставиться дата виправлення помилки і завіряється підписом особи, зробив виправлення. Вносити виправлення може особа, яка склала документ, або його начальник. Як правило, цей метод використовується у пояснювальних записках до бухгалтерських балансів або в довідках бухгалтерії. Метод додаткових проводок застосовується в тих випадках, коли при правильно обраній кореспонденції рахунків сума операції применшена (перебільшена). Суть цього методу полягає в тому, що при виправленні помилки роблять додаткову проводку за тими ж рахунками, тобто в тій же кореспонденції, на суму різниці між правильною цифрою і тієї, яка записана. Метод «червоного сторно» або метод негативних чисел, застосовується в тих випадках, коли в облікових записах вказана неправильна кореспонденція. При виправленні такої помилки неправильна запис повторюється за тими ж рахунками, тобто повторюється неправильна кореспонденція в тій же сумі, тільки червоним кольором, який означає заперечення в бухгалтерському обліку. Після цього звичайним чорнилом відбивається запис за відповідними рахунками у відповідній сумі.