72. . Однією з найважливіших підстав виникнення, зміни та припинення правовідносин є юридичні факти. Ці факти передбачаються правовою нормою і називаються юридичними, оскільки:

 вміщаються в правових приписах;

 тягнуть правові наслідки;

 спричиняють виникнення, зміну чи припинення правовідносин;

 визначають конкретний зміст прав та обов’язків суб’єктів;

 передбачаються гіпотезою правової норми.

Юридичний факт – це конкретна життєва обставина, з настанням якої норма права пов’язує виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти визначають взаємодію правової норми та правовідносин.

В юридичній літературі обґрунтовується можливість класифікації юридичних фактів за ІV критеріями:

І. за наслідками юридичні факти класифікують на:

А) правоутворюючі, що викликають виникнення правовідносин (вступ до вузу);

Б) правозмінюючі, що викликають зміну правовідносин (переведення на заочну форму навчання, академвідпустка);

В) правоприпиняючі, що зумовлюють припинення правовідносин (відрахування чи закінчення вузу).

ІІ. за формою виразу:

1. позитивні, що вказують на наявність певного явища дійсності, що породжує чи змінює правовідносини (укладення договору);

2. негативні, що визначають відсутність певних факторів чи явищ, що і є необхідним для виникнення для виникнення чи зміни правовідносин (відсутність іншого шлюбу на момент реєстрації).

ІІІ. по характеру дії на правовідносини розрізняють:

1) факти однократної дії – це життєві обставини, з якими норми права пов’язують наслідки лише в одному конкретному випадку (смерть суб’єкта, договір купівлі-продажу між фізичними особами);

2) стан – це життєві обставини, що існують тривалий час, періодично породжуючи певні наслідки (громадянство, шлюб, піклування).

ІV. в залежності від зв’язку з індивідуальною волею суб’єктів:

 події – життєві факти, що настають незалежно від волі та свідомості правовідносин. Вони поділяються на:

 абсолютні події, що мають значення для невизначеної кількості суб’єктів (стихійне лихо);

 конкретні події, що мають значення для визначеного суб’єкту (смерть).

 дії – життєві обставини, що є результатом вольової поведінки суб’єктів та залежить від їх свідомості. Дії поділяють на:

• правомірні – це життєві обставини, що визначаються як дії суб’єктів, які відповідають правовим приписам. Розрізняють:

o індивідуальні акти – вчинки суб’єктів, що націлені на досягнення правового результату (укладення договору, подання заяви);

o юридичні вчинки – дії суб’єктів, що характеризують фактичну поведінку в реальних життєвих відносинах, що не передбачає настання правових результатів, які настають незалежно від бажання суб’єкта (факт визнання боргу, батьківства).

• протиправні – це діяльність суб’єктів, що не відповідає правовим приписам та порушує суб’єктивні права і юридичні обов’язки. Їх класифікують на:

o проступки – протиправні діяння, що мають незначний ступінь суспільної небезпеки та не передбачені нормами кримінального права:

- конституційно-правові

- адміністративні

- цивільні

- дисциплінарні.

o злочини – протиправні діяння, що передбачені нормами кримінального права.