1983-Термін Глобалізація був опублікован вчених Левітом в Статті у Гарвард бізнес рев'ю.

Гобалізація-особлива галузь наукового дослідження, направлення на вивчення сутності передумов, тенденцій, етапів розвитку глобалізаційних наслідків у вигляді глоб проб людства наука досліджує моделі майбутнього людського пристрою в умовах інтенсифікації соц. Зв'язків які ми визначаємо як процес глобалізації.

Глобальны дослідження почали впливати на політичні рішення. Вони відобразились в кількох десятках док м права- всесвітня хартія природи 1982, декларація рыо 1992, конвенція оон про змыну клімату 1992У 80-ті рр. американський соціолог Е.Тоффлер запропонував модель хвилеподібного розвитку цивілізації. Ще у 70-х рр. у працях "Футурошок" та "Екоспазм" він розробляв концепцію "шоку від зіткнення з майбутнім". Причину кризових явищ він вбачає в прискоренні темпів розвитку та ускладненні системи. У 1980 р. він разом з Г.Олвін опублікував книгу "Третя хвиля". У 1984 р. виходить друком його праця "Передумови та прогнози", у 1990 р. – "Зміщення влади, знання, багатство та примус на порозі ХХІ століття". З його погляду, рушійна сила суспільного розвитку – вдосконалення нових технологій, тобто сукупності знань, способи та засоби впровадження прогресивних виробничих процесів.

Четвертий етап розвитку глобалістики розпочинається на межі 1980-1990-х рр., коли радикально змінюється геополітична структура світу. На цьому етапі особливого значення набувають проблеми забезпечення глобальної безпеки, що знаходить відображення в потребі більш активного формування таких напрямів наукових досліджень, як політична глобалістика та екополітологія.

Розвиток досліджень глобальних процесів у межах окремих соціальних, гуманітарних і природничих наук зумовив формування специфічного предметного поля глобалістичних досліджень.

Таким чином, приходимо до висновку, що виникнення глобалістики є наслідком інтеграційних процесів в сучасній науці. Глобалістика має міждисциплінарний характер, тому що різні науки, виходячи з свого предмету та об’єкту, аналізують різні аспекти глобалізації, визначають власні бачення шляхів рішення глобальних проблем, розглядаючи їх як окремо одну від одної, так і в якості цілісної системи.

Отже, глобалістиці притаманно:

· планетарні масштаби об'єкту дослідження;

· метод системного аналізу процесів та явищ політичного, соціального, економічного, військового та технічного характеру у поєднанні з морально-етичними, культурними та релігійними категоріями і концепціями.

Глобалістика виступає як сукупність політологічних, соціологічних, культурологічних та соціально-філософських теоретичних підходів, які формуються відповідно до глобалізму як принципу, як ідеології світу, що глобалізується.

Глобалістічна Концепція Римського клубу (диктувати другим)

Римський клуб був утворений 6-7 квітня 1968 р. у Римі. Ініціатором створення клубу був італійський менеджер Ауреліо Печчеї

Таким чином, був створений Римський клуб - міжнародна неурядова організація, що об'єднує в своїх рядах вчених, громадських і політичних діячів різних країн світу. Юридично Римський клуб зареєстрований у Швейцарії. За Статутом чисельність Клубу не повинна перевищувати більше 100 осіб.

Був створений з метою сприяти усвідомленню глобальних проблем сучасності у вівторок пол 20 ст. Що б впливати на громадську свідомість з метою виправити кризову сіттуацію ..

Однією з головних своїх завдань Римський клуб спочатку вважав залучення уваги світової громадськості до глобальних проблем за допомогою своїх доповідей

До числа основних з них відносяться:

"Межі зростання", 1972 р. (кер. Д.Медоуза);

"Людство на поворотному пункті", 1974 р. (Месарович і Е. Пестель);

"Цілі для людства", 1977 р. (кер. Е.Ласло);

"Енергія: зворотний рахунок", 1978 р. (кер. Т. Монтбріл)

"Маршрути, що ведуть у майбутнє", 1980 р. (Б.Гаврилишина);

Так, вперше, була реалізована ідея глобального моделювання. Модель передбачала, що людство йде до неминучої катастрофи. Модель була примітивною і грубою, тому було вирішено створити нову, більш досконалу модель. Групу Денніс Медоуз. Використовуючи економіко-математичні моделі Джея Форрестора Медоуз створив модель "Світ - 3". Джей Форрестор - описують взаємозв'язок 5 параметрів: населення, капіталовкладення, використання не поновлюваних ресурсів, забруднення навколишнього середовища та виробництво продовольства

12 березня 1972 у Вашингтоні, в Смітсонівському інституті був представлений перший доповідь Римському клубу "Межі зростання" професором Массачусетського університету Денніс Медоуз.

Ось основні висновки цієї доповіді:

1. Якщо сучасні тенденції зростання чисельності населення,

індустріалізації, забруднення природного середовища, виробництва продовольства

і виснаження ресурсів триватимуть, протягом наступного століття світ

підійде до меж зростання. В результаті, швидше за все, відбудеться

несподіваний і неконтрольований спад чисельності населення і різко знизиться

обсяг виробництва.

2. Можна змінити тенденції зростання і прийти до стійкої в довгостроковій

перспективі економічної та екологічної стабільності. Стан

глобального рівноваги можна встановити на рівні, який дозволяє

задовольнити основні матеріальні потреби кожної людини і дає кожному

людині рівні можливості реалізації особистого потенціалу.

Модель давала найпохмуріші прогнози на майбутнє. Через 75 років стверджував доповідь, сировинні ресурси будуть вичерпані, а нестача продовольства стане катастрофічною.

Стан, при якому чисельність населення та обсяг капіталу підтримуються на постійному рівні, "рівноважним". Рівновага - це баланс або рівність протидіючих сил

Набір умов глобальної рівноваги.

1. Обсяг капіталу і чисельність населення залишаються постійними;темпи народжуваності та смертності рівні, як і темпи капіталовкладень і амортизації.

2. Всі початкові і кінцеві значення - народжуваності, смертності, капіталовкладень та амортизації капіталу мінімальні

Концепція «нового гуманізму»-А. Печчеї, обґрунтовувала глобальну трансформацію свідомості на гуманістичних засадах та домінування нового глобального етносу а також проголошувала революцію світової солідарності.

Концепція дороговказів в майбутне –Б. Гаврилишин, у якій аналізується ефективність функціонування різних суспільств та пропонується модель світового порядку, заснована на співіснуванні різних культур, релігій і способів життя.

Цінність доповіді заклечалась в тому що це був прогноз з елементами моделювання. Концепція показала що не обходимо терміново вжити захисні заходи, висвітлити взаємопов'язаність клубка найскладніших проблем які до цього дня остаються неврегульованими. Поклав початок серії доповідей рк привернув увагу громадськості до необхідності невідкладного вирішення глоб проб.