Причини інтенсифікації проявів глобалізації насучасному етапі

Глобалізація найчастіше розглядається як процес інтенсифікації взаємозв'язків між різними формами організації суспільного життя, що призводить до стану взаємозалежності між компонентами системи взаємозв'язків. Тесть зменшується самостійність елементів.

Посилення нерівності є наслідком глобалізації, і як результат посилює СПЕЦИФИчЕСКУЮ модель глобалізації-неоліберальну.

Процес розмежування аутсайдерів і лідерів створює вогнища міжнародної напряжонности. Глобалізація забезпечує інтеграцію народів і держав в єдиний світовий простір.

Причини інтенсифікації прояви глобалізації:

1. Одні країни намагаються направити глобалізацію в своїх корисливих цілях. Революція в технологіях зв'язку та передачі інформацііпроісходіт в 80 р., а також різке прискорення системи фінансових ращетах і платежів.

2. Лібералізація міжнародної економіки відносне зняття бар'єрів, тарифів. В результаті виникає розподіл праці. Масштабне фінансові операції 90-х встановили сітуацію коли основна частина капіталів у фінансах. Також лібералізація торгівлі товарами, послугами, інтелектуальною власністю, прийняття єдиних правил, у сфері регулювання банківських і фінансових операцій, стандартизації та сертифікації продукції

3. Відрив фінансовойсфери від реальної економіки

4. Посилення безконтрольності руху ресурсів, капіталів.

Подальша інтернаціоналізація економіки, посилення її транснаціоналізації та формування інтернаціональних ядер, які втілюють в собі цілі країни в країни-системи, здатні контролювати різні сфери

5. Нестійкість світової системи через віртуальних капіталів.

6. Розмивання державних суверенітетів викликає несамостійність, несамостійність держав у прийняття рішень

7. Експансія культурних символів, образів,

8. Виникнення комп'ютерної мережі, расспространеніяхристиянства англійської язика як універсального.

9. боротьба за право володіння і розподілу ресурсами, і в першу чергу енергетичними (нафта, газ). Даний фактор завжди сприяв інтернаціоналізації еко номіки - війни всіх часів і народів були, як правило, спрямовані на заволодіння ресурсами на територіях інших народів.

10. транснаціоналізація виробництва. Політика вільної торгівлі, при стримуванні міграції робочої сили, призвела до масового переміщення частини виробництв у регіони з дешевою робочою силою, багатими джерелами сировини та ресурсів, або з високою ємністю ринків збуту.

11. технологии объединили развитую часть мира в единую коммуникативную систему, создав единое финансово-информационное пространство, являющееся критерием глобализации.

Важливий фактором глобалізації є новітні технології, які посилюють тенденцію до відкритості міждержавних кордонів. Дж.Тобін характеризує її як суто технологічний процес, пов'язаний з широким розповсюдженням високих технологій в електроніці, обчислювальній техніці і комунікаціях.

Поступово глобалізація починає розглядатися комплексно як процес, що відбувається в багатьох вимірах (економічному, політичному, культурному та ін ..), який впливає на всі сфери життя суспільства.

Процес глоб процес поглиблення соціальних зв'язків. Процес глобалізації має суб'єктивний характер. Соориентироваться на постипенное перетворення в єдиній зоні все буде тесть Світове сообощество нової якості поглиблення сязей в усьому світі

Структурні компоненти глоб: глобальна фінанс сист, глоб інформаціоннаясіст, м з товародвиж, система лідерства (країна лідер випереджає в динаміці розвитку друг стр і Використовує це для посилення своєї могутності)

В умовах глобалізації ускладнюється структура світового розвитку, трансформуються цінності та норми життєдіяльності людей, видозмінюється система взаємодії між ними (глобальні відносини), встановлюються нові пріоритети у вирішенні глобальних системних проблем. В результаті цього формується така нова форма соціальної організації в умовах впливу сучасних процесів глобалізації, як глобальне суспільство.

Глобалізація як процес характеризується об'єднанням між народами і початком зародження глобальних форм співіснування людства. У контексті з'ясування сутності глобального суспільства важливим методологічним аспектом є необхідність чіткого розмежування понять «глобальне суспільство», «світове співтовариство», «глобальна система», «міжнародне співтовариство», «світова спільнота» тощо. Ця проблема викликає значні теоретико-методологічні складності.

13