- •15 Архітектура й образотворче мистецтво українських земель у хiii-XV ст.
- •20 Архітектура та живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •13 Архітектура України (х – хі ст.). Характеристика пам’яток Києва та Чернігова.
- •21 Виникнення і розвиток книгодрукування в Україні (хvі – перша половина хvіі ст.).
- •29 Виникнення театру в Україні у хvііі ст.
- •60 Внесок діаспори в українську культуру хх ст.
- •40 Галичина – “український п’ємонт”. Переміщення центру національно-культурного руху в Галичину у другій половині хіх ст.
- •54 Захист національних культурних традицій та української історичної спадщини (1950 – 1980-ті роки). Дисидентський рух.
- •28 І. Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •34 Іван Котляревський – засновник нової української література.
- •39 Іван Франко: філософські, етичні та естетичні погляди.
- •10 Київська Русь: освіта та наукові знання.
- •11 Київська Русь: писемність і літературна традиція
- •32 Кирило-Мефодіївське братство, “Руська трійця”, громади в контексті української культури.
- •22 Козацтво як культурно-історичний феномен.
- •7 Культура античних міст Північного Причорномор’я: мистецтво, побут, релігія
- •6 Культура античних міст Північного Причорномор’я: умови розвитку, писемність, наука, література, театр, спорт
- •44 Культура і духовне життя в Україні в 1917 – 1920 рр.
- •52 Культура і духовне життя в Україні за часів хрущовської “відлиги”: основні тенденції та характерні ознаки
- •5 Культура кіммерійців, скіфів та сарматів на території України: періодизація, пам’ятки, особливості світогляду.
- •8 Культура стародавніх слов’ян. Давньослов’янське язичництво
- •51 Культурне життя в Україні у другій половині 40-х – на початку 50-х рр. Хх ст.
- •25 Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •26 Література і мистецтво України в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •38 М. П. Драгоманов та його місце в історії української культури.
- •41 Мистецтво в Україні: театр, архітектура, живопис, музика (друга пол. Хіх – поч. Хх ст.).
- •12 Мистецтво Київської Русі: архітектура, живопис, прикладне мистецтво
- •42 Модерністська течія в українській культурі на межі хіх – хх ст.
- •24 Освіта і наука в Україні в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •46 Освіта та наука в Україні. 1920 – 1930-ті рр.
- •23 Особливості релігійної ситуації в Україні XVI – XVII ст.
- •31 Особливості українського національно-культурного відродження (кінець хvііі – перша пол. Хіх ст.).
- •2 Первісна культура на території України: періодизація, головні пам’ятки, головні досягнення первісного мистецтва.
- •3 Первісна культура на території України: світогляд, релігійні вірування, неолітична революція.
- •17 Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVII ст.
- •1 Предмет і завдання курсу.
- •45 Політика українізації та її вплив на культуру. Культурне піднесення 1920-х рр.
- •16 Розвиток книжкової справи і літератури українських земель у хiii-XV ст.
- •19 Розвиток літератури в Україні (хvі – перша половина хvіі ст.). Полемічна література. І. Вишенський.
- •18 Розвиток освіти і наукових знань у XVI – перша половина XVII ст. Братські школи.
- •14 Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •57 Стан освіти та науки в Україні за доби незалежності .Субкультури.
- •35 Тарас Шевченко: семантика символів в поезії та живописі.
- •56 Тенденції сучасного національно-культурного відродження.
- •49 Тоталітаризм та його вплив на розвиток культури в Україні. “Розстріляне Відродження”.
- •4 Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури.
- •53 Українська культура в 70-80-х рр. Ідеологічний диктат.
- •55 Українська культура в роки “перебудови”. Діяльність неформальних громадських об’єднань.
- •43 Українська культура в роки Першої світової війни.
- •50 Українська культура у роки Великої Вітчизняної війни.
- •47 Українська література 1920-х – поч. 1930-х рр. Літературна дискусія: пошуки мистецьких орієнтирів.
- •36 Українська література другої пол. Хіх – поч. Хх ст.
- •27 Українське (“козацьке”) бароко. Архітектура та живопис хvіі – хvііі ст.
- •48 Українське мистецтво 1920 – 1930-х рр.: театр, кіно, архітектура, живопис.
- •59 Українське мистецтво доби незалежності (література, кіно, музика, театр).
- •37 Український театр хіх ст.: історія становлення, суспільно-політична функція, мистецькі орієнтири.
- •33 Українсько-російські культурні взаємини хvііі –хіх ст. Репресії царизму проти української культури.
- •58 Характерні ознаки релігійного життя в Україні за доби незалежності.
- •9 Християнство: особливості прийняття, вплив на розвиток культури України.
52 Культура і духовне життя в Україні за часів хрущовської “відлиги”: основні тенденції та характерні ознаки
Після смерті Й. Сталіна (1953 р.) у суспільному житті народів СРСР відбуваються якісні зміни. Розпочинається процес десталінізації. Біля керма партії, а отже, й держави став М.С. Хрущов. Роки його перебування при владі дістали,«а? зву "відлиги". Послаблення тоталітарного режиму далося взнаки як в політичній та соціально-економічній, так і в культурній та ідеологічній сферах. Справжнім потрясінням став XX з'їзд КПРС і розвінчання на ньому культуру особи Сталіна:
Реабілітація в'язнів сталінських концтаборів" торкнулася й групи діячів української культури. Однак за ними ще довго залишалося тавро "ворогів народу" або "українських буржуазних націоналістів". Раніше вилучені з бібліотек книготорговельної мережі твори репресованих повільно поверталися до читача. Така доля спіткала, зокрема, праці В. Блакитного,В. Гжицького, 0. Досвітнього, М. Ірчана, І. Микитенка. Український культурно-мистецький фонд поповнювався раніше невідомими або недоступними творами догорів, доби "розстріляного відродження".
Твори тих, хто захищав українську державність, національну самобутність народу, залишалися забороненими. їх піддавали критиці, не показуючи читачеві. Носії національної думки вважались особливо небезпечними для радянського суспільного ладу. Так, повернення в українську культуру одного з провідних діячів Української Народної Республіки письменника В. Винниченка відбулося аж в 1990-х роках.
Хрущовська "відлига" породила надію на припинення свавілля й на більш достойне життя людей. Це надихало письменників і поетів, інших діячів культури на творчу діяльність, викриття художніми засобами жахливого минулого і оспівування щасливого майбутнього. Людська душа ніби пробуджувалася після десятиліть пригніченості і страху.
У 1950—60-х pp. українська література поповнюється талановитими творами В. Симоненка, І. Драча, М. Вінграновського, Д. Павличка, Л. Костенко та ін. Одвічні проблеми людського буття —' війни і миру, кохання й ненависті, щастя та лиха - втілив у яскравих образах О. Гончар (роман "Людина і зброя", роман в новелах "Тронка"). Епічні полотна про долю українського села створив М. Стельмах (романи "Кров людська — не водиця", "Хліб і сіль", "Правда і кривда", "Дума про тебе"). Одним з кращих творів українського кіномистецтва став фільм С. Параджанова та Ю. Іллєнка "Тіні забутих предків", у якому блискуче зіграв І. Миколайчук.
Важливим суспільно-політичним явищем 60-х років став національно-культурний рух молодих українських письменників, критиків, поетів, художників, композиторів, їхня творчість і громадсько-політична активність зумовили хвилю піднесення української духовності та культури. Довкола клубів творчої молоді у Києві та Львові об'єдналися молоді інтелектуали, які прагнули нових форм художнього самовираження, переосмислення історичного минулого, національного відродження культури і суспільства.
Однак незабаром шестидесятники переконались у неможливості корінних змін у рамках тоталітарної системи і прагнули оновлення суспільства на грунті загальнолюдських цінностей. Завдяки їм в Україні виникли національно-культурні осередки і сформувався рух дисидентів, що стало важливою передумовою національно-державного будівництва в 90-х роках. До шестидесятників належали А. Горська, М. Вінграновський, І. Дзюба, І. Драч, Л. Костенко, І. Світличний, В. Симоненко, В. Стус, В. Чорновіл та ін.
"Відлига" в культурі і духовній сфері, як і в інших галузях суспільного життя, була переповнена суперечностями, продиктованими прагненням М. Хрущова та його оточення щось змінити, не зачепивши основ тоталітарної держави. Тому лібералізація суспільства супроводжувалася гоніннями на діячів культури і мистецтва, критика сталінщини співіснувала з посиленням ідеологічного наступу, реформування економіки й обіцянки комуністичного майбутнього поєднувалися з адміністративно-командними методами управління суспільно-політичним, у тому числі й духовним, життям, процвітанням партійно-державної бюрократії.
Паростки національно-культурного відродження, викликані "відлигою", загрожували існуючій політичній системі, панівній ідеології, тому тиск на творчу інтелігенцію набирав нових форм і масштабів. Це призвело до ресталінізації й стагнації суспільства, але не могло знищити духовний потенціал народу, прогресивні тенденції культурно-історичного розвитку.