15. Глобалізація і антиглобалізація. Постіндустріальне суспільство.

Глобалізація – категорія, яка відображає прогрес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів і з 60-х ХХ ст. набуває форм постійного й неухильно зростючого міжнародного переплетіння національних економік. Виявляється у розширенні проникнення компанії в економіку зарубіжних країн за допомогою експорту, а в ширшому значенні за допомогою іноземних інвестицій у віжкриття заводів з виробництва комплектуючих виробничих підприємств або дочірніх підприємтсв зі збуту продукції. Серед економічних чинників важливу роль відіграє поступове зниження обмежень у торгівлі товарами, чому особливо сприяють принципи світової організаціїї торгівлі (СОТ), лібералізація ринку капіталу на основі запровадження та поширення конвертованості національних валют. У галузі фінансових послуг виражає також тенденцію до злиття традиційно розділених ринкових сегментів (наприклад, ринки кридитних ресурсів та капіталу внаслідок використання заставного права).

Антиглобалізація – це рух громадських організацій особливо в країних, що розвиваються, направлений проти процесу глобалізації.

За даними ГАТТ/СОТ за останні 30 років темпи світової торгівлі значно випереджали темпи світового виробницва. Водночас потік прямих іноземних інвестицій приблизно із 3-4 рази перевищує темпи зростання торгівлі. Як головні складові нового глобального ринку формуються Европейський, Американський та Азіатсько-Тихоокеанський континентальні ринки водночас за участь у процесах змагаються країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою, зокрема Росія, Україна, Казахстан.

Глобальні проблеми людства – комплекс проблем, які вийшли за межі окремих держав і заторкують інтереси всього людства - відвернення світової ядерної війни і забезпечення стабільного миру; необхідність подолання економічної кризи та ефективна й комплексна охорона довкілля; продовольча, сировинна, енергетична криза; проблема розвитку самої людини, перспективи забезпечення її гідного майбутнього.

Постіндустріальне суспільство – нова стадія суспільного розвитку, яка на переконання західних учених, приходить на зміни зміну індустріальному суспільству. Згідно з концепцією П.с. розвиток людського суспільства охоплює три стадії: аграрну(доіндустріальну), індустріальну і постіндустріальну. В основі такого поділу – предусім рівень розвитку техніки і суспільний поділ праці.

Постіндустріальне суспільство – це інформаційне суспільство, яке базується на сучасних інформаційних та електронних технологіях.