- •1. Предмет і структура політології
- •2. Категорії та методи політології.
- •3. Функції політології та її роль в житті суспільства
- •4. Стародавній етап розвитку політичної думки (Китай, Греція, Рим).
- •5. Середньовічний етап розвитку політичної думки (а. Августин, ф. Аквінський).
- •6.Проаналізуйте розвиток політичної науки у Новий час.
- •7. Проаналізуйте основні політичні концепції 20 ст.
- •8. Проаналізуйте політичні ідеї мислителів Київської Русі.
- •9. Розкрийте політичні ідеї литовсько-польської доби.
- •10. Проаналізуйте політичні їдеї козацько-гетьманської держави.
- •11. Проаналізуйте розвиток політичної думки в Україні хvііі-XIX століття
- •12. Розкрийте українську політичну думку початку хх століття.
- •13. Розкрийте поняття політики, її детермінанти, суб’єкти і об’єкти.
- •14. Визначте основні функції політики.
- •15. Розкрийте роль і значення політики в розвитку сучасної України.
- •16. Поняття, природа, основні риси політичної влади.
- •17. Легітивність політичної влади.
- •18.Ресурси і функції політичної влади.
- •19. Політична влада в сучасній Україні.
- •20. Політика як елемент системи культури суспільства.
- •31.Охарактеризуйте сучасну політичну систему українського суспільств
- •32. Поняття, ознаки і типи держави
- •33. Історичний генезис і функції держави
- •34. Проаналізуйте форми державного правління та державного устрою
- •35. Здобутки і проблеми державотворення в сучасній україні
- •36. Розкрийте поняття та історичний генезис політичних партій
- •37. Розкрийте класифікацію та функції політичних партій
- •38.Проаналізуйте партійні системи та їх класифікацію
- •39.Охарактеризуйте політичні партії в сучасній Україні
- •40.Розкрийте сутність та історичну еволюцію громадських організацій і рухів
- •46. Вибоча система сучасної України
- •47. Стуність та структура Політичного режиму
- •48. Типи політичних режимів
- •49. Політичний режим сучаної України
- •50. Поняття та характерні ознаки тоталітарного суспільства
- •51.Що таке політична свідомість, її структура і типологія.
- •52.Проаналізуйте сутність, структуру і функції політичної культури.
- •53.Проаналізуйте політичну свідомість і культуру в сучасній Україні.
- •54.Розкрийте зміст поняття «Політичний елітизм» та його концепції.
- •55.Розкрийте завдання і функції політичної еліти.
- •76. Зміст і основні характеристики політичної модернізації
- •78. Характерні особливості міжнародних відносин
- •79. Міжнародні політичні організації
- •80. Україна в світовому і загальноєвропейському політ процесі
- •81.Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства
- •82.Лобізм як політична практика
- •83. Глобальні проблеми і кризи сучасної цивілізації
- •84. Проблема міжнародного тероризму як загрози існування сучасної цивілізації
- •85. Суть політичного аналізу
- •86. Суть політичного прогнозування.
- •87.Розкрийте співвідношення політики і релігії.
- •88.Зміст етнонаціональної політики України.
- •89. Характеристика основних громадянських прав, свобод та обов’язків.
- •90.Зміст поняття “політичне рішення”, принципи і способи його прийняття.
35. Здобутки і проблеми державотворення в сучасній україні
Складно, важко, але безупинно український народ йде шляхом розбудови своєї демократичної держави. В демократичному суспільстві влада все більше орієнтована на участь громадянина в політичному житті країни. Адже демократія - це влада народу, яка змінюється народом і діє в інтересах лише народу. Проте в Україні поки що не сформована сучасна нація, відсутня повноцінна політична еліта, яка спрямована взяти відповідальність за суверенізацію та самостійний сталий розвиток української держави.
Новий етап творення державності України розпочався саме з проголошення Акту Незалежності 24 серпня, та підкріплення її на всенародному референдумі в грудні 1991 року, коли також було обрано і першого Президента в історії сучасної України, яким став Л.Кравчук.
Утворення незалежної української держави почалось в дуже складних умовах – перш за все – економічних, коли з полиць магазинів зник товар, продукти, почався тотальний дефіцит.
За короткий період існування незалежної України було прийнято значну кількість найважливіших законодавчих актів. І найважливішим підсумком законодавчої діяльності стало прийняття 28 червня 1996 року Основного Закону Української держави – Конституції. Прийняття Конституції завершило стадію невизначеності в побудові нашої держави, а також заклало основи для її становлення як демократичної, соціальної, правової держави
Україна як країна із перехідною економікою має одночасно вирішувати складні завдання інтеґрації в світову економіку та впровадження принципів сталого розвитку. Останнє десятиліття характеризувалося прискореною ґлобалізацією світової економіки, передусім у галузях світової торгівлі, інформаційних технологій, іноземних інвестицій та ринку капіталу.
за період 1991-2009 рр. значно скоротився реальний ВВП, різко виріс зовнішній борг України. Розвиток зовнішньої торгівлі упродовж років незалежності був доволі бурхливим, але в результаті питома вага експорту товарів і послуг в ВВП сягнула понад 50%, що є характерним для країн із експортно-орієнтованою економікою. Однак це відбулося передусім за рахунок занепаду внутрішнього ринку і споживання та створило небезпечну залежність економіки України від кон’юнктури світових ринків. Що і мало негативні наслідки для України під час світовою кризи 2008-2009 рр. Крім того – сформувалася яскраво виражена сировинна спрямованість експорту, що суттєво знижує його ефективність, відбувся занепад високотехнологічних галузей промисловості. Частка матеріало- та енергомістких галузей в українському експорті сягнула близько 60%, причому 40% від усього експорту припадає на продукцію лише однієї галузі - чорної металургії, яка і дає основні валютні надходження в державі. Структура експорту продовжує погіршуватися і далі, що ставить економіку України в ще більшу залежність від зовнішніх чинників і може загрожувати національній безпеці держави.
Водночас, збільшення фінансових можливостей саме цих галузей (завдяки надходженням від експорту) породжує перерозподіл на їх користь енергетичних, сировинних та фінансових ресурсів, при тому що їх зростання фактично не створює позитивного впливу на інші галузі. Крім того, за рахунок цих, по суті, монопольних галузей, в Україні формується олігархічно-кланова, напівкримінальна система влади, яка випливає із тісної співпраці між представниками державної влади та власниками найбільших, найпотужніших підприємств, заводів, фабрик.
І надалі існує практично абсолютна депутатська недоторканність. Депутата Верховної Ради не можна притягнути до відповідальності без згоди інших депутатів. Це абсурд! Депутати мають масу привілеїв, пільг, при цьому багато хто з них є власниками або співвласниками великих підприємств, заводів, фабрик. В той час, як дві третини населення країни знаходяться за межею бідності.
Молодь в Україні, навіть отримавши вищу освіту, не завжди може знайти роботу за фахом. Перепоною у працевлаштуванні молоді часто-густо є занадто високі вимоги до молодих спеціалістів. Приватні бізнес-структури можна зрозуміти – вони просто змушені шукати найкращих випускників вищих навчальних закладів – бо це вимога ринку, жорсткого професійного відбору. Але для того, щоб працевлаштуватись в державні установи чи заклади, необхідно мати не лише диплом про вищу освіту, але і зв’язки, знайомих, а іноді просто дати хабара.
Також в Україні гостро стоїть проблема розвитку малого та середнього бізнесу, без якого неможливий подальший економічний розвиток країни. В багатьох розвинених країнах саме надходження податків від малого та середнього бізнесу є основним джерелом наповнення державного бюджету.
Крім того, проведення ефективної державної політики в сфері оподаткування, ціноутворення, субсидій і стандартів, гармонійно поєднувала б економічні, ресурсні та екологічні аспекти виробництва, що буде можливим лише в разі активної участи національного бізнесу в процесі вироблення збалансованої політики та прийняття відповідних державних рішень в Україні.
Державотворчі процеси, що відбуваються в Україні сьогодні, зокрема події осені 2004 року, коли відбулась так звана «помаранчева революція», і подальше розмежування суспільства, неможливість, або скоріше небажання представників деяких політичних сил сконсолідувати країну, а іноді спеціально спрямоване розшатування суспільства, нав’язування неприйнятної ідеології, спроби змінити історичне минуле, підміна понять та принципів, штучне роздмухування мовної проблеми – все це лише гальмує і уповільнює і без того досить примарний розвиток України, додає ще більше соціально-економічних проблем, дестабілізує ситуацію в державі, ділить суспільство за географічно-політичною ознакою.
.