33. Історичний генезис і функції держави

Проблема класифікації функцій держави ускладнюється тим, що у різних історичних типів та видів держав функції істотно розрізняються. І все ж між ними зберігається певна історична спадкоємність. Тому їх можна класифікувати за певними загальними для держав ознаками.

Як вже зазначалося, на функції вирішальний вплив справляє сутність держави. Сутність держави суперечлива, але має дві основні сторони, два начала - загальносоціальне («спільні справи») і класове, схильні до поступових змін. Загальносоціальне початок обумовлено потребами суспільства в цілому, класове - його класовими суперечностями.

За радянських часів перебільшувалася роль класового початку. Стверджувалося, що всі функції держави породжуються класовими протиріччями, що немає і бути не може позакласо або надкласових функцій. Це спотворювало уявлення про взаємодію суспільства і держави. Насправді навіть суспільство, розділене на класи, є хоч і суперечливий, але єдиний організм, в якому різні класи і верстви населення співіснують і взаємодіють. Держава як форма організації такого суспільства не може не виконувати певною мірою «спільні справи», общесоциальную діяльність, виступати по ряду напрямків в інтересах всього суспільства, навіть тоді, коли воно жорсткими заходами стримує протиборство класів.

Класові функції держави породжені класовою боротьбою. Наукова думка багато століть підкреслювала наявність класових функцій у всіх держав світу.

У сучасному суспільстві, де класи та інші верстви суспільства вороже протистоять один одному, перш за все за економічною ознакою, де корінні інтереси класів непримиренні, держава здебільшого стає політичною організацією економічно панівного класу, обслуговує в першу чергу його інтереси. Звідси головна функція такої держави - придушення опору експлуатованих класів шляхом використання каральних органів держави - армії, поліції та ін Дана функція в різний час конкретно і чітко виявлялася в придушенні повстань рабів, кріпаків, революційних виступів робітничого класу і носила яскраво виражену класову спрямованість. Щоправда, й інші функції держави набували класову забарвлення. Сказане відноситься до рабовласницького, феодального і капіталістичного (XIX і першої чверті XX ст.) Суспільству і державі.

У XX ст. в самих класах відбувалися значні зміни, з'явився середній клас - потужний стабілізуючий фактор суспільства. Це негайно і істотно відбилося на функціональній діяльності держави: функції, народжені класовими протиріччями, відійшли на другий план, змінилися форми і методи їх здійснення. Словом, в нових умовах XX ст. класові функції виявилися вельми мінливими.

Науково-технічний і соціальний прогрес, розвиток цивілізації і демократії відкривають великі можливості для загальносоціальної діяльності багатьох держав світу. У наш час загальносоціальні функції держави (економічна, соціальна, забезпечення демократичного правопорядку) стають пріоритетними і затребуваними. Розширюється і активізується діяльність держав в інтелектуально-духовній сфері (освіта, культура, наука). Загальносоціальні функції держави забезпечують необхідний ступінь стабільності в суспільстві, його солідарність і цілісність на основі загальносоціальних потреб та інтересів (економічних, політичних, національних, духовних). Чим більша питома вага загальносоціальних функцій держави, тим вище і значніше його роль у суспільстві як надійного інструменту подолання протиріч, як засобу узгодження різних інтересів та досягнення суспільного компромісу. Тут не підходять методи примусу, насильства, а тому державі доводиться звертатися до демократичних, гуманістичних ідей і інститутів (правова держава, дотримання прав і свобод людини і громадянина, захист національних меншин, зміцнення юридичних гарантій законності і правопорядку і т. д.).

Отже, за причинами виникнення (генезису) функції держави можна спочатку класифікувати:

на функції, що випливають з класових протиріч (придушення опору експлуатованих класів і ін);

на функції, що випливають з потреб суспільства в цілому («функції загальних справ» - економічна, екологічна та ін.)

По спрямованості функції держави поділяються на внутрішні і зовнішні. Внутрішні функції спрямовані на вирішення внутрішніх завдань країни, показують ступінь активності впливу держави на дане суспільство, а зовнішні - на встановлення і підтримання взаємовигідних відносин з іншими (зарубіжними) державами та світовим співтовариством у цілому. У сучасних умовах між внутрішніми і зовнішніми функціями посилюється взаємозв'язок, взаємозалежність і взаємопроникнення.

Функції держави класифікуються і за іншими підставами. За час дії вони поділяються на постійні, здійснювані державою на всіх етапах його існування (охорона правопорядку, існуючих форм власності) і тимчасові (поява нової - інформаційної - функції). Класифікують функції на основні і неосновні. Тут мова йде про основні функції держави.

До внутрішніх відносяться такі:

• Економічна - захист існуючого способу виробництва, регулювання через правові механізми взаємовідносин між суб'єктами ринку, стабілізація економіки і створення стимулів для економічного росту, регулювання "природних" монополій (зв'язок, енергетика).

• Соціальна - задоволення потреб людей в роботі, житлі, підтримці здоров'я, надання соціальних гарантій соціально незахищеним групам населення (молоді, пенсіонерам, безробітним, сиротам, інвалідам, багатодітним сім'ям тощо). Держава цією функцією коригує негативні наслідки ринкової конкуренції, регулює нерівність в доходах.

• Правова - забезпечення законності і правопорядку.

• Політична - забезпечення політичної стабільності, вироблення політичного курсу, що відповідає потребам максимально широких верств населення або потребам підтримки політичного панування класу власника.

• Освітня і культурно-виховна - ці функції спрямовані на формування умов для отримання загальнодоступної загальної і середньої професійної освіти, а також умов для задоволення культурних потреб населення.

• Екологічна - охорона природного середовища.

До зовнішніх функцій належать такі:

• захист інтересів держави;

• забезпечення оборони країни;

• розвиток співробітництва і інтеграції з іншими країнами.