22. Наведіть класифікацію (види): форм державного правління.

Існують дві основні форми державного правління — монархічна й республіканська.

• Монархія (від грец. monarchia — єдиновладдя) — форма правління, за якої верховна влада формально (повністю або частково) зосереджена а руках однієї особи — глави держави — спадкоємного монарха.

Монархії поділяють на абсолютні, конституційні та теократичні.

• Абсолютна монархія — форма правління, за якою керівник держави (монарх) — головне джерело законодавчої і виконавчої влади (здійснюється залежним від нього апаратом). Він встановлює податки і розпоряджається державними фінансами (Саудівська Аравія, Оман). У рабовласницьких і феодальних державах абсолютні монархії були близькими до необмеженої деспотії.

• Конституційна монархія — форма правління, за якої влада монарха обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, виконавчі — уряду. 

• Теократична монархія (грец. theokratia — влада Бога) — форма держави, в якій політична і духовна влада зосереджена в руках церкви (Ватикан, Катар, Бахрейн).

• Республіка (лат. respublika, від res — справа, public — громадський) — форма державного правління, за якої вища влада належить виборним представницьким органам, а глава держави обирається населенням або представницьким органом.

Нині у світі існує 143 республіки (майже 3/4 від загального числа держав). Залежно від відповідальності уряду — перед президентом або парламентом — розрізняють три форми республіканського правління:

- президентську,

- парламентську,

- напівпрезидентську.

23. Наведіть класифікацію (види): правомірної поведінки.

1

• Соціально-бажана

• Соціально-допустима

• Соціально-шкідлива

2

• Соціально-активна

• Соціально-пасивна

• Звична

• Конформістська

• Маргінальна

• Нігілістична

24. Наведіть класифікацію (види): законодавчих актів України.

Конституція — Основний закон держави, який регламентує основи суспільного, політичного, економічного життя, права і свободи людини. Конституції належить верховенство в системі нормативних актів держави.

Конституційні закони — акти, що становлять основу розвитку правової системи та якими вносяться зміни або доповнення до Конституції чи необхідність прийняття яких прямо передбачена чинною Конституцією.

Звичайні (поточні) закони — регламентують певні сфери суспільного життя відповідно до Конституції. Вони бувають загальними, кодифікованими та поточними.

Надзвичайні закони — ухвалюються у разі потреби, надзвичайних ситуаціях.

Забезпечувальні (оперативні) закони — нормативно-правові акти, якими вводяться в дію окремі закони, ратифікуються міжнародні договори та ін. їх призначення полягає не у виданні нових норм, а в оперативному підтвердженні підтримки системи норм, що містяться в інших законах і міжнародних договорах та потребують невідкладного прийняття. Це закони, що містять норми про норми.

25. Наведіть класифікацію (види): нормативного тлумачення.

1. Залежно від того, ким було дано роз’яснення змісту певної юридичної норми (органом влади чи будь-ким іншим):

Офіційне – роз’яснення змісту та мети юридичної норми дане суб’єктом влади в межах його законних повноважень та обов’язкове для врахування всіма, хто застосував відповідну норму.

Неофіційне – роз’яснення норми права приватними суб’єктами, органами чи посадовими особами не уповноваженими давати офіційне тлумачення. Воно носить рекомендаційний характер.

2. За сферою дії:

Нормативне – офіційне роз’яснення юридичної норми розраховане на всі випадки її застосування та обов’язкове для всіх суб’єктів правовідносин.

Казуальне – являє собою офіційне роз’яснення змісту норми права з приводу розгляду конкретної справи.

Нормативне тлумачення:

- конституційне – надається конституцією.

- автентичне - роз’яснення норми права видане тим самим органом, який її прийняв.

- легальне – загальнообов’язкове тлумачення змісту норми органом. Який цю норму не встановлював, але уповноважений законом або дорученням тлумачити її постійно чи одноразово.

Казуальне тлумачення:

- судове - роз’яснення з приводу вирішення конкретної юридичної справи, яке дається в судових рішеннях, вироках, ухвалах і постановах.

- адміністративне – надається з приводу вирішення конкретних питань органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.