Види правопорушень:

• Конституційні

• Адміністративні

• Цивільні

• Кримінальні

• Господарські

• Дисциплінарні

• Процесуальні

• Міжнародні

Конституційні правопоруш. – порушення норм конституційного законодавства вищими суб'єктами влади, вчинення яких тягне за собою застосування до порушника заходів спрямованих на його вилучення зі сфери політики шляхом позбавлення права здійснювати державну владу.

Адміністративні правопоруш. – правопорушення, які посягають на суспільні відносини в різноманітних сферах суспільного життя та караються санкціями адміністративних норм.(проступки, правопорушення юр.осіб, порушення суб'єктами влади суб'єктивних прав і свобод)

Цивільні делікти – правопорушення спрямовані протии майнових та особистих немайнових відносин урегульованих нормами цивільного, сімейного, трудового, аграрного права.(компенсаційний характер)

Кримінальні правопоруш.(злочини) – протиправні винні діяння, які характеризуються високою суспільною небезпекою та передбачають застосування кримінальних покарань.

Господарські правопоруш. – протиправні дії або бездіяльність суб'єкта господарювання, які втілюються у невиконанні або в неналежному виконанні ним господарського зобов'язання або ж у порушенні правил здійснення господарської діяльності.

Дисциплінарні проступки – протиправні дії фізичних осіб, суб'єктів навчальних, трудових, службових відносин, спрямованих на порушення правил дисципліни та внутрішнього розпорядку відпвідних органів, установ, підприємств, закладів, організацій.(прогул, запізнення, невиконання розпорядження)

Процесуальні – порушення норм процесуального права(адмін.-,кримін.-,цив.-,господарсько-процесуального)

Міжнародні правопоруш. – порушення світовими державами норм міжнародного права і власних зобов'язань, що заподіюють шкоди іншим країнам або світовій спільноті.

Види юр. Відповідальності:

Залежно від галузі права та типу правопорушень, за якими вона настає, юр. відповідальність класифікується на:

• Дисциплінарну

• Адміністративну

• Кримінальну

• Цивільно-правову

• Господарсько-правову

• Конституційно-правову

• Процесуальну

• Міжнародно-правову

Дисциплінарна – полягає в організаційно-правовому впливі на громадян за порушення ними вимог трудової або службової дисципліни.

Адміністративна – це відповідальність за вчинення адміністративних проступків фізичних осіб та правопорушень юридичних осіб у сфері публічного адміністрування.

Кримінальна – передбачає застосування щодо осіб винних у вчиненні злочину правових обмежень і матеріальних позбавлень, передбачених кримінальним кодексом України.

Цивільно-правова – настає за порушення майнових та особистих немайнових прав фізичних і юридичних осіб.

Господарсько-правова – відповідальність суб’єктів господарських правовідносин за неналежне виконання господарських зобов’язань, а також за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Конституційно-правова – застосовується щодо суб’єктів політико-правових відносин за недотримання ними вимог конституційного законодавства, невиконання, неналежне, неефективне виконання своїх конституційних обов’язків і повноважень, а також за вчинення правопорушення.

Процесуальна – особливий тип відповідальності, який настає за порушення учасниками судового процесу, встановленого процедурою розгляду юридичної справи.

Міжнародно-правова – розглядається в 2-ох аспектах:

1. як обов’язок держави-суб’єкта міжнародного права ліквідувати шкоду, заподіяну нею іншими суб’єктами міжнародного права в результаті порушення міжнародних зобов’язань;

2. відповідальність фізичних осіб за геноцид, військові злочини і злочини проти людства.

12. Наведіть класифікацію: види систематизації законодавства.

1.Внутрішня систематизація – внутрішня обробка нормативних актів, що сприяє досягненню внутрішньої єдності норм права, усуненню колізій, пробілів у праві.

2.Зовнішня систематизація – зовнішня обробка нормативних актів, їхня класифікація.

13. Наведіть класифікацію (види): деліктоздатності.

Деліктоздатність – це здатність особи нести юридичну відповідальність за вчинене нею правопорушення.

• Повна (особа може бути притягнута до відповідальності за всі види правопорушень)

• Неповна

К рим.праві з 14 років, в адм..праві з 16 років.

14. Охарактеризуйте структуру: складу правопорушення.

Склад правопорушення – сукупність системних передбачених законом об’єктивних та суб’єктивних ознак, котрі характеризують конкретний акт фактичної поведінки(діяльності) як такий, що передбачає юридичну відповідальність.

Об’єктом правопорушення є суспільні відносини регламентовані правом та охоронювані санкціями юридичних норм.

Об’єктивна сторона – елемент складу правопорушення, який характеризує його поведінковий аспект. Він включає:

• протиправне діяння(дії або бездіяльність)

• суспільно небезпечні наслідки

• причинно-наслідковий зв'язок між діянням і наслідками

• у деяких випадках час, місце, обставину, спосіб, знаряддя та засоби його вчинення

Обов’язкові ознаки об’єктивної сторони:

• протиправне діяння – свідома вольова поведінка, здійснення якої завдало певної шкоди або створило реальну загрозу завдання шкоди об’єктам правової охорони

• суспільно небезпечні наслідки – спричинені протиправним діянням негативні зміни в суспільних відносинах, охоронюваних законом

• причинний зв'язок між протиправним діянням і суспільно небезпечними наслідками – сукупність усіх обставин протиправного посягання при якій воно стало необхідною умовою настання суспільно небезпечно них наслідків.

Факультативні ознаки:

• спосіб вчинення правопорушення – сукупність прийомів і методів йог вчинення

• місце вчинення правопорушення – територія, на якій воно вчиняється

• час вчинення правопорушення – проміжок часу, в який воно вчиняється

• засоби вчинення правопорушення – речі матеріального світу, які застосовуються при вчиненні правопорушення

• обсяг заподіяної шкоди – грошове або інше обчислення матеріальної шкоди заподіяної суспільним відносинам.

Суб’єкт – особа, котра своїми протиправними діями або бездіяльністю заподіяла шкоди суспільним відносинам.

Загальні ознаки фізичної особи, як суб’єкта правопорушення:

• осудність – здатність особи під час вчинення правопорушення усвідомлювати свої дії або бездіяльність і керуватися ними.

• досягнення передбаченого законом віку юридичної відповідальності( кримін, цив, дисциплінарна відповідальність - з 14 років; адмін. – з 16)

Юридичні особи за законодавством України не можуть виступати суб’єктами злочинів, дисциплінарні та адміністративні проступки.

Суб’єктивна сторона – сукупність ознак, які характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння та його негативних наслідків.

Ознаки:

• Вина(основна) – психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння та його негативних наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

• Мотив(факультативна) – система чинників, що вплинули на формування бажання вчинити правопорушення(убивство з корисливих і хуліганських мотивів, ревнощі, помста)

• Мета(факультативна) – моделювання бажаного шкідливого результату і спрямованість на його досягнення(убивство з метою приховання іншого злочину)