- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
Патологічні, психічні розлади, причиною яких є дія на людину психічної травми складають групу психогенних захворювань. Вони мають функціональний характер і, в більшості випадків, при адекватному, своєчасному лікуванні є зворотними. При тривалій дії психічної травми переважно виникають неврози, а при раптовій дії значної гострої масивної психотравми розвиваються реактивні психози. Характер психогенного захворювання визначається властивими людині до хвороби особливостями.
Невроз – це функціональне захворювання, яке характеризується різними невротичними порушеннями. При цьому хворий усвідомлює свою хворобу.
Розрізняють три основних види неврозів.
Неврастенія – невроз, у клінічній картині якого переважає астенічний синдром. Типові скарги – погане самопочуття, загальна слабкість, підвищена втомлюваність, зниження працездатності, погіршення пам’яті, частий головний біль, який супроводжується запамороченням і підсилюється при фізичному та розумовому навантаженні. Сон у таких хворих тривожний, не приносить відпочинку. Як правило, настрій пригнічений. Розрізняють гіпер- та гіпостенічну форми неврастенії. Для першої характерні дратівливість, підвищена збудливість, для другої – млявість втомлюваність, апатія.
Невроз нав’язливих станів виникає у людей з тривожно-помисловими рисами характеру. В клінічній картині переважають різні нав’язування, наприклад, страхи, які оволодівають хворими. Хворий болісно розмірковує, щоб було б з ним, якщо виходячи на роботу він застряг у ліфті, забув вимкнути електроприлад та ін.
Істеричний невроз проявляється різними симптомами, які часто імітують картину цілої низки соматичних хвороб. Істеричні симптоми виникають неусвідомлено, хоча у більшості випадків мають характер бажаних для хворого. Найбільш типовий приклад такого неврозу – так звана «втеча у хворобу» (конверсія), коли складна життєва ситуація здається хворому нерозв’язною. Нерідко такі пацієнти не довіряють лікарю, їм здається, що він применшує важливість їхнього серцевого чи головного болю. Вони часто звертаються до різних спеціалістів в пошуках неіснуючих хвороб.
Хворі з неврозами дуже вразливі, легко піддаються навіюванню, тому ставитись до них треба підкреслено уважно, спокійно, не вступати в суперечки, не допускати конфліктних ситуацій. Потрібно полегшити хворому пошуки «виходу» з несприятливої ситуації, роз’яснити, що хворобливі симптоми, на які він скаржиться не призведуть до його смерті і швидко минуть. До істеричних нападів треба ставитись спокійно, не проявляючи зайвого співчуття й тривоги. Можна, наприклад, порахувати пульс, поміряти артеріальний тиск і спокійно, але твердо сказати, що він турбується даремно, що пульс і артеріальний тиск нормальні. Говорити про це треба переконливо, впевненим голосом, не підвищувати тону, не виявляти роздратування або зневагу до стану хворого. Без зайвої тривоги, метушні і співчуття стежити, щоб хворий не впав і не забився. Часто найдоцільніше залишити пацієнта на самоті, в цьому випадку віе неспроможний копіювати істеричний напад.
Лікування при неврозах комплексне. Велике значення має правильна організація режиму праці і відпочинку, харчування. З медикаментозних засобів призначають транквілізатори (мебікар, гідазепам, феназепам, еленіум, рудотель), антидепресанти (амітриптилін, флуоксетин), нейролептики (тизерцин, еглоніл). При неврастенії, особливо її гіпостенічній формі, застосовують стимулюючі засоби (настойку елеутерокока, жень-шень, китайський лимонник), фізіотерапевтичні методи та особливо широко – психотерапевтичні методи лікування.