- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Невідкладні стани у дітей
Організм дитини містить більше рідини в відсотковому співвідношенні, ніж організм дорослої людини. Якщо в добовому об’ємі рідини у дорослих приймає участь близько 1/7 об'єму (приблизно 2000 мл), то у дітей – ½ (приблизно 700-1000 мл). Чим молодша дитина, тим в неї більший відносний об’єм рідини за рахунок інтерстиціального простору. Це зумовлює спільні клінічні особливості перебігу багатьох патологічних станів у дітей: швидке зневоднення, високу температуру тіла, розлади центральної нервової системи (галюцинації, судоми та ін.).
Гостра дихальна недостатність
У дітей дуже швидко може виникнути гостра дихальна недостатність. Це зумовлене особливостями будови дитячої носової порожнини: вона вужча і її дно нахилене таким чином, що язик дотикається до задньої стінки горлянки на більшому протязі.
Найбільш поширеною причиною гострої дихальної недостатності у дітей є обструкція дихальних шляхів, причиною якої може бути чужорідне тіло, западання язика, гострий ларингіт, бронхіт, бронхіолоспазм. У грудних дітей до гострої дихальної недостатності часто призводить аспірація шлункового вмісту в дихальні шляхи, що викликає аспіраційну пневмонію. У більш старших дітей основною причиною гострої дихальної недостатності є попадання в дихальні шляхи чужорідних тіл: насіння соняшника, гарбуза, шматочки їжі, намистинки, дрібні копійки тощо.
Часто гостра дихальна недостатність у дітей може виникнути як ускладнення деяких захворювань: бронхіальної астми, ларингобронхеїту, епіглотиту, обструктивного бронхіту та ін.
Астма. У дітей приступ бронхіальної астми, як правило, виникає на початку чи наприкінці гострого респіраторного вірусного захворювання. У дитини змінюється поведінка, з’являються прозорі слизисті виділення з носа, виражена задишка, шумне дихання, тривалий кашель, синіє обличчя. Якщо такий приступ затягується, то говорять про астматичний стан. Ця патологія лікується тільки в умовах спеціалізованого відділення.
Для того, щоб ліквідувати приступ бронхіальної астми необхідно заспокоїти дитину, перенести її до відчиненого вікна чи винести на свіже повітря. Руки і ноги дитини можна занурити в гарячу ванну (37-42 ºС). Якщо ж ці заходи не допомогли, слід використати бронхорозширювальні інгаляційні препарати (беротек, албутерол, астмопент та ін.). При тяжкому астматичному приступі дитину слід госпіталізувати в стаціонар.
Стенозуючий ларингобронхеїт є дуже грізною патологією, яка може призвести до летальності. В його перебігу розрізняють чотири стадії: компенсації, субкомпенсації, декомпенсації та асфіксії. Розвиток патології розпочинається з стадії компенсації, яка характеризується подовженим шумним вдихом і зниженням частоти дихальних рухів. Через 2-3 дні розвивається субкомпенсація – тяжкий загальний стан дитини, задишка, грубий “гавкаючий” кашель. Потім виникає декомпенсація і асфіксія. Дитина спочатку стає збудженою, а потім – млявою. Дихання в неї поверхневе, безшумне, тони серця глухі, частота серцевих скорочень поступово знижується аж до повної зупинки серця.
Лікування стенозуючого ларингобронхеїту проводиться тільки в умовах лікарні. Ефективність лікування залежить від того, наскільки швидко вдалося поставити діагноз і розпочати комплексну терапію.
Дифтерія – є дуже грізним інфекційним захворюванням, яке часто викликає гостру дихальну недостатність. Цю хворобу ще деколи називають “справжній круп”. Найчастіше на неї хворіють діти молодшого віку, причому чим дитина є молодшою, тим тяжче перебігає хвороба. Порушення дихання при дифтерії розвивається внаслідок того, що в порожнині гортані утворюються щільні фібринозні плівки, які перешкоджають вільній циркуляції повітря.
В перебігу хвороби розрізняють три стадії, які чітко чергуються: стадію крупозного кашлю, стенотичну стадію і асфіктичну стадію. Спочатку у дитини виникає підвищення температури тіла, сухий “гавкаючий” кашель та змінюється голос. Поступово виникає затруднення дихання за рахунок утворення плівок і рефлекторного спазму м’язів гортані. Дитина стає неспокійною, блідне, виникає синюватість шкіри в ділянці носогубного трикутника. З часом неспокій змінюється в’ялістю, сонливістю, поступово знижується частота серцевих скорочень і дитина помирає.
Основною метою лікування цієї патології є швидка і правильна ліквідація гострої дихальної недостатності. Для цього потрібно провести негайну інтубацію трахеї або виконати операцію трахеостомії (описані в розділі “Загальні питанням реаніматології”). Тільки ці заходи дозволяють відновити адекватне дихання і запобігти смерті дитини. Про важливість негайної трахеостомії при цій патології свідчить те, що, її часто виконують без спеціального набору інструментів, звичайним ножем, з застосуванням тільки елементарних вимог асептики. Після надання першої медичної допомоги пацієнта слід негайно госпіталізувати в інфекційне відділення.
Епіглотит – це гостре запалення надгортанника з розвитком вираженого набряку і абсцедування. Хвороба часто починається гостро і швидко прогресує. Дитина скаржиться на гострий біль в горлі, болючість при ковтанні. Поступово запальний набряк, інфільтрація і абсцедування язикової поверхні надгортанника спричиняє порушення вентиляції – виникає задишка, шумне дихання, хрипне голос. В більшості випадків виникає потреба в негайній трахеостомії. Пацієнта слід госпіталізувати в оториноларингологічне чи реанімаційне відділення. Лікування в умовах лікарні полягає в розкритті абсцесу і масивній антибіотикотерапії.
Обструктивний бронхіт. Ця патологія найчастіше є проявом аденовірусної чи парагрипозної інфекції у дітей, які мають алергічно змінену реактивність організму. У дітей з нелікованим обструктивним бронхітом часто в подальшому розвивається бронхіальна астма. Клінічні прояви обструктивного бронхіту виникають на фоні інтоксикації (загальної слабкості, підвищеної температури тіла, адинамії): з’являється приступоподібний кашель з відходженням густого мокротиння, наростає ціаноз обличчя і кінцівок, а при тяжких випадках – всього тіла. Якщо захворювання затягується, то виникають клінічні ознаки гіповентиляції, ослаблені серцеві тони, тахікардія, судоми, зневоднення організму.
Дітям з обструктивним бронхітом слід давати багато рідини з лужним середовищем (1 % розчин соди, лужні мінеральні води), легкозасвоювальну їжу. Медикаментозне лікування задухи таке ж саме, як і при приступі астми.