- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Пошкодження хребта
Переломи хребта зустрічаються досить часто, особливо – при ДТП і складають до 6-8 % від усіх переломів. Розрізняють такі пошкодження хребта:
пошкодження зв’язкового апарату (розтягнення та розриви зв'язок);
пошкодження міжхребцевих дисків;
підвивих і вивих хребців;
переломи.
За механізмом виникнення розрізняють пошкодження від прямої або непрямої травми.
Від прямої травми виникають забій, переломи тіл, дужок, остистих та поперечних відростків хребців, переломо-вивихи, вивихи, розриви дисків і зв’язкового апарату хребта.
До пошкоджень від непрямої травми відносять компресійні переломи від надмірного згинання або розгинання, переломи суглобових відростків (при ротації), відривні переломи поперечних, або остистих відростків (при надмірному скороченні м'язів).
Переломи можуть бути поодинокими і множинними, а також комбінованими з пошкодженням інших кісток скелету.
Розрізняють переломи зі зміщенням та без зміщення, без порушення і з порушенням цілісності спинного мозку. Переломи бувають відкритими і закритими.
Клінічна картина пошкоджень хребта без порушення цілісності спинного мозку залежить від локалізації, виду перелому, чи іншої патології. Потрібно зібрати анамнез, вияснити локалізацію болю та механізм отримання травми. При огляді проводять пальпацію хребта і визначають місце найбільш вираженого болю та перевіряють активні і пасивні рухи хребта та кінцівок. При компресійному переломі тіл хребців із зміщенням, в місці перелому виявляють вип’ячування – кіфоз, який при пальпації болючий. Нижче нього виявляється впадина. При переломі остистого відростка спостерігається біль при пальпації по середній лінії. При переломі поперечних відростків біль локалізується на 2-3 см вбік від серединної лінії. Якщо є підозра на перелом грудних або поперекових хребців, то місце перелому можна визначити, проводячи осьове навантаження на хребет (потиснувши на голову). При підозрінні на переломи шийних хребців цей прийом категорично заборонений.
При пошкодженнях хребта з порушенням цілісності спинного мозку до клінічних ознак, що наведені вище, приєднуються неврологічні симптоми, які залежать від висоти пошкодженого сегменту спинного мозку. Пошкодження хребта з руйнуванням III, IV, V шийних сегментів спинного мозку викликає зупинку дихання і смерть. Пошкодження спинного мозку на рівні шийного потовщення викликає тетраплегію і параліч, а на рівні поперекового потовщення – параплегію і параліч нижніх кінцівок. Пошкодження крижових сегментів, в яких закладені центри регуляції сечопуску і дефекації приводять до розладів цих функцій. Крім того, більш чи менш виражене порушення функціонування тазових органів виникає при пошкодження цілісності спинного мозку на будь-якому рівні. При поперечному розриві спинного мозку в перші дні є ознаки порушення іннервації та кровообігу, набряк тіла і кінцівок нижче розриву, виникнення пролежнів в ділянці криж, п’яток, лопаток, ліктів. Виникає затримка сечі, приєднується інфекція, розвивається тяжкий пієлонефрит. Затримка відходження калу і газів спричиняє явища кишкової непрохідності.
При підозрі на пошкодження хребта забороняється згинати шию, поперек, піднімати потерпілого за руки й ноги, ставити на ноги. Не менше, ніж троє осіб переносять потерпілого на ноші з дерев’яним щитом, або дошку, підтримуючи голову, спину, таз і нижні кінцівки. Транспортують на спині або на животі (при відкритих переломах). При переломі шийних хребців можна укласти потерпілого на звичайній ноші і іммобілізувати голову по боках згорнутою одежею або пращеподібною пов’язкою, провівши її за підборіддя, фіксувати до ручок нош. При наявності ран слід накласти пов’язки, ввести знеболювальні середники.
Лікування переломів хребта проводять в спеціалізованих відділеннях патології хребта, травматологічних чи нейрохірургічних відділеннях, де, при пошкодженні спинного мозку, хворих оперують. Компресійні переломи хребців без пошкодження лікують консервативно методом витяжіння. Хворі з пошкодженням хребта вимагають ретельного догляду з метою попередження виникнення пролежнів.