4.6. Обробка деталей по трафаретах і лекалам, сухарики й краплі.
Обробка й виготовлення деталей по приставних лекалах і трафаретам. Лекала виготовляють із дощок, фанери, древесноволокнистых плит. Для кращого збереження лекала просочують оліфою або красять за два рази олійною фарбою. За допомогою лекал оштукатурюють віконні укоси, віконні й дверні прорізи всіляких криволінійних обрисів. Розміри лекала повинні відповідати найменшому по розміру прорізу. Це необхідно тому, що при виконанні конструкцій прорізи можуть мати різні розміри через неточну установку опалубки; виправити цей недолік можна, збільшуючи товщину намету штукатурного шару
Розглянемо порядок оштукатурювання конструкцій (мал. 32). У першу чергу конструкції із двох сторін оштукатуривают і затирають, попередньо виконавши провішування. При оштукатурюванні прорізів із двох сторін не повинне бути пропущених місць. Штукатурка повинна впритул прилягати до прорізу. Потім по обидва боки конструкції кріплять вертикально лекала, але так, щоб вони були на одній горизонтальній лінії.
мал. 32. Оштукатурювання огородження по лекалу
Між лекалами на внутрішні сторони прорізу наносять розчин і розрівнюють на одному рівні з лекалами. Розрівнювання виконують малим полутерком, а затирку - терткою або цим же полутерком. Після цього лекала знімають, попередньо постукавши по них молотком. Від ударів лекала добре відстають від розчину, легко знімаються й під ними не фарбує штукатурка. Потім зачищають нерівні місця, особливо усенки, ретельно натираючи їх.
Лиштви криволінійної форми у віконних і дверних прорізів можуть бути тягненими й гладкими (мал. 33). Лиштви без тяг найкраще виконувати по приставних лекалах. У цьому випадку надходять так. На стіні або верстаті кріплять широкі дошки, знаходять крапки ПРО, ПРО1, ПРО2 для витягування кривих, що утворюють форму лиштви, і прочерчивают рандашом ці криві. По прокреслених кривих лініях вирізують зайву деревину, виготовляючи два лекала, які встановлюють на оштукатурену стіну й міцно закріплюють. У простір між лекалами наносять розчин, розрівнюють його й зрізують надлишки
мал. 33. Гладкі лиштви різної форми
Нанесений розчин затирають, простукують по лекалах молотком, щоб вони відійшли від розчину, і знімають їх. Після зняття лекала виводять гострі усенки. Розчин легше відходить від лекал, якщо їх крайки змазують тонким шаром жирового змащення. Якщо усенки в деяких місцях обламалися, їх обов'язково виправляють. Залежно від розміру лиштви лекала роблять цільними або складовими. Ушкоджені архітектурні елементи товщиною не більш 50мм (зубчики, сухарики, краплі, шашечки) відновлюють також за допомогою приставних лекал (мал. 34).
мал. 34. Лекала для виготовлення архітектурних деталей
Виготовлення й установка сухариків і крапля. Тонкі сухарики виготовляють так. Відливають між двома рейками смугу гіпсового розчину потрібної ширини й товщини, розмічають її за допомогою метра й косинця й розпилюють пилкою. Можна виготовити з дошок розбірну шухлядку, покрити її усередині змащенням, приготувати гіпсовий розчин і налити його в цю форму. Після схоплювання гіпсу ящик розбирають, відлитий сухарик зачищають і встановлюють на місце. Легкі сухарики ставлять на гіпсовому розчині, більш важкі - на цвяхах і гіпсовому розчині. Для цього в сухарику прорізають насквізний або глухий отвір. У стіну вбивають цвях, покривають його спиртовим лаком, щоб він у гіпсі не іржавів. Змазують одну сторону сухарика гіпсовим розчином і заповнюють їм отвір.
Сухарик надягають на цвях і щільно притискають до стіни. Через 2-3хв гіпсовий розчин схоплюється й міцно втримує сухарик на місці (мал. 35). Краплі також випилюють із відлитої гіпсової смужки, але можна виготовити форму з дерева або гіпсу (кускову).
мал. 35. Виготовлення сухариків (а, б) і їхній монтаж (в)
При виливку в кускових формах цементних виробів для змащення користуються автолом, тавотом або олинафтом, розбавляючи їх гасом до потрібної консистенції (густоти). Усі змащення зберігають у посуді, що герметично закривається.
При виливку бетонних виробів кускові форми не змазують змащенням, а припудрюють тальком. Краплі, сухарики й інші плоскі деталі можна виготовити й у глиняних формах. Досить густу глину розгортають на верстаті качалкою до необхідної товщини, вирізують у ній отвори потрібної форми, заливають їхнім гіпсовим або цементним розчином. Після схоплювання розчину вироби виймають із глиняної форми. Якщо вони погано виймаються, форму розламують.
Лиштви бувають гладкими, тягненими, з ліпними деталями й рисунчатими. Останні легше й швидше виконувати за допомогою трафаретів, при цьому малюнки виходять будь-якої товщини або опуклості, але тільки із гладкою лицьовою стороною (нетягненої).