2.5.5. Контроль за місцевими фінансами

Стосовно контролю за місцевими фінансами Закон від 2 березня 1982 р. повністю змінив ситуацію. До появи цього закону префект здійснював апріорний контроль за обговоренням бюджетних і фінансових питань місцевими громадами, які не могли здійснювати відповідну діяльність без попереднього погодження з представником держави. З 1982 р. апостеріорний контроль знаходиться в регіональній юрисдикції, здійснюється регіональною рахунковою палатою, яка, у свою чергу, підпорядкована Центральній рахунковій палаті. Префект може звернутися до цієї палати тільки у випадках:

— при прийнятті бюджету не в строк, визначений законом і префект звертається до палати, яка протягом місяця готує для нього пропозицію щодо врегулювання бюджетного питання; на цій підставі префект затверджує бюджет і віддає його до виконання;

— у випадку непередбачення в бюджеті обов'язкових витрат, префект або будь-яка інша зацікавлена особа може звернутися до регіональної рахункової палати, яка перевіряє в місячний строк, чи дійсно обов'язкові витрати не були передбачені в бюджеті. Якщо це так, то палата звертається до префекта, який тоді може сам безпосередньо здійснити обов'язкові витрати на користь кредитора місцевої громади. Обов'язковими вважаються такі витрати, як, наприклад, погашення позики або суми, які місцева громада має сплатити згідно з рішенням суду;

— якщо бюджет виконується з дефіцитом (10 % витрат на функціонування для комун з кількістю жителів менше 20 000 і 5 % для інших громад), тоді префект звертається до регіональної рахункової палати, яка пропонує громаді необхідні заходи для збалансування бюджету в місячний строк; на підставі цих пропозицій префект може врегулювати бюджетне питання;

— якщо приймається проект незбалансованого бюджету, префект звертається до регіональної рахункової палати, яка в місячний строк пропонує місцевій громаді заходи, які необхідно вжити для збалансування бюджету. На цій підставі громада знову проводить обговорення бюджету, і якщо результати обговорення є незадовільними, префект може офіційно врегулювати бюджетне питання і віддати бюджет до виконання.

Регіональні рахункові палати втручаються також у двох інших випадках:

— для контролю правильності бухгалтерської звітності місцевих громад: палата перевіряє, чи витрати були здійснені згідно з державними стандартами бухгалтерського обліку. Якщо це не так, тоді до бухгалтерів застосовують штрафні санкції, які можуть бути досить значними;

— палата здійснює також апостеріорний управлінський контроль за діями, вчиненими місцевими громадами в таких сферах, як управління персоналом, функціонування місцевих комунальних служб, незалежно від того, чи експлуатуються вони безпосередньо громадами, чи віддані в концесію приватним фірмам. За результатами такого контролю складаються звіти, які не мають юридичної сили, але можуть мати велике значення в місцевому політичному контексті.

Останнє обмеження автономії місцевих громад залежить також від принципу відокремлення осіб, які розпоряджаються коштами (розпорядники), й осіб, які здійснюють ці витрати (бухгалтери). Останні є державними службовцями, які є в розпорядженні місцевих громад, але ієрархічно підпорядковуються міністру фінансів. Якщо бухгалтер відмовляється виконати наказ розпорядника про виплату певної суми через те, що її немає в наявності, або ж тому, що ця операція є неправомірною, то витрата не здійснюється, якщо тільки розпорядник не вирішить взяти на себе обов'язки бухгалтера. Така операція дозволяється, але в цьому випадку розпорядник несе відповідальність як бухгалтер.