3. Підприємство як первинна ланка виробничої сфери, його ознаки

Підприємство є первинною ланкою суспільного поділу праці і основною ланкою народного господарства, на ньому відбувається створення предметів споживання і засобів виробництва, воно задовольняє потреби ринку і споживача у товарах. Тому на даному етапі без підприємства не можна обійтися ні у виробництві, ні у торгівлі, ні в сфері послуг, ні в фінансово-кредитній чи страховій діяльності. Важливою проблемою, пов’язаною з діяльністю підприємства є питання реалізації відносин власності на підприємстві.Підприємство є основною ланкою народного господарства, оскільки на ньому відбувається поєднання особистісних і речових факторів виробництва, виготовляється в процесі праці вся сукупність економічних благ. Внаслідок суспільного поділу праці сформулювався народногосподарський комплекс, який включає різні галузі, в яких функціонують сотні тисяч підприємств.Первинною ланкою системи народного господарства будь-якої країни є підприємства, які розмежовують за різними ознаками, передусім за типом власності. Основними типами власності, якщо розглядати їх з погляду еволюційного розвитку людства, є колективна, приватна, державна та наддержавна. В межах кожного з цих типів функціонують різні форми власності.

4. Ринок – будь-яка інституція або механізм, що забезпечує зв’язок покупців і продавців певного товару або послуги.

Поняття ринку вiдображає сутнiсть економiчних вiдносин, що виникають мiж суб'єктами економiчної системи (виробниками i покупцями) з приводу обмiну результатами i умовами (факторами) виробництва. Економiчнi вiдносини завжди проявляються як економiчнi iнтереси (усвiдомленi людиною потреби, спонукальнi мотиви господарської дiяльностi). Тому ринок - поняття, яке вiдображає процес взаємодiї економiчних iнтересiв суб'єктiв господарської системи.

Ринок виступає як сукупнiсть форм i органiзацiї спiвробiтництва людей один з одним, призначених для того, щоб звести разом з комерцiйною метою продавцiв та покупцiв, а також надати можливiсть першим продати, другим - купити товар. Тобто це мiсце добровiльних угод, де продаж товарiв вiдбувається лише в тому випадку, коли обидві сторони - продавець i покупець - знаходять компромiс, який проявляється в цiні.

Структура ринку — це організаційна будова, що характеризує співвідношення між його елементами з їх власним порядком, способами зв’язку та закономірностями свого розвитку. Ознаками будь-якої структури є: тісний зв’язок елементів; визначена усталеність цих зв’язків; цілісність, сполучність даних елементів. Сукупність усіх ринків, незалежно від критеріїв, що досить різноманітні, утворює систему ринків.

Ринок має наступні особливості:

1. Попит на ресурси є похідним, тобто він залежить від попиту на продукцію

2. Попит і пропозиція є стійкими у часі.

5.Управління в широкому розумінні — це діяльність, спрямована на координацію роботи інших людей (трудових колективів), яка є складною системою. Диференціація та координація управлінської праці, формування рівнів управління здійснюються за допомогою вертикального поділу праці.Загальні принципи управління підприємством, що закріплені в Господарському кодексі:

1. Управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника відносно господарського використання свого майна та принципів самоуправління трудового колективу.

2. Наймання (призначення, обрання) керівника підприємства є правом власника (власників) майна підприємства та реалізується безпосередньо або через уповноважені ним органи.

3. Рішення щодо соціально-економічних питань, які стосуються діяльності підприємства, виробляються та приймаються органами управління за участю трудового колективу та уповноважених ним органів.

4. Вищим керівним органом колективного підприємства є загальні збори (конференція) власників майна. Виконавчі функції щодо управління підприємством здійснює правління.

Методом називається захід або сукупність заходів у будь-якій людській діяльності, спосіб досягнення мети, шлях вирішення певного завдання. 1. Економічні методи управління — це такі методи, які реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах (будь-якій іншій діяльності) через використання товарно-грошових відносин. 2. Соціально-психологічні методи управління реалізують мотиви соціальної поведінки людини.

7. Структура підприємства – це його внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів і систему зв’язків підпорядкованості та взаємодії між ними.

Розрізняють загальну та виробничу структуру підприємства. Основу діяльності кожного підприємства становлять виробничі процеси, які виконують у відповідних підрозділах. Саме склад цих підрозділів характеризує виробничу структуру підприємства.

Класифікація виробничих структур:

1)Залежно від підрозділу діяльність якого покладено в основу виробничої структури, розрізняють: 1)цехова виробнича структура(виробничі, допоміжні,обслуговуючі господарства, цехи); 2)без цехова структура підприємства; 3) корпусна структура підприємства;

2)За формою спеціалізації основних цехів розрізняють технологічну, предметну і змішану структури.

3)Залежно від наявності основних і допоміжних процесів розрізняють: підприємства з комплексною і спеціалізованою структурою виробництва.

Загальну структуру підприємства створює сукупність усіх виробничих, не виробничих та управлінських підрозділів.

8. Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які одержали необхідну, постійну професійну підготовку, або набули практичних навичок та досвід роботи, які вкладають проведених господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Класифікація персоналу підприємства:

1)За характером участі господарської діяльності:

- виробничий;

- не виробничий;

2)Залежно від функцій, що виконує, персонал поділяється на:

- робітники;

- службовці;

- спеціалісти;

- керівники;

3)За професіями і спеціальністю;

4)За рівнем кваліфікації:

- робітники (висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані і не кваліфіковані);

- спеціалісти (найвища кваліфікація, вища кваліфікація, середня кваліфікація і практики);

5)За статтю та віком;

6)За стажем роботи:

-до 1 – го року;

- від 1-3 років;

- від 3-10 років;

- більше 10 років;

6. Економічна система України в якій діє підприємство включає зовнішнє середовище підприємства(макросередовище) і внутрішнє середовище(мікроекономічне). Зовнішнє середовище, яке охоплює матеріально-технічні та економічні умови, які впливають на підприємства опосередковано (природний фактор, міжнародний фактор, демографічний, науково-технічний, екологічний).

5. Поняття та основа і класифікації ме тодів управління. Практична реалізація функцій управління здійснюється за допомогою системи методів уп равління. Привести в дію організовану систему, щоб одержати потрібний результат, можна лише через вплив на неї керуючого органу чи особи. При цьому необхідні певні інструменти погодженого впливу, які й забезпечують досягнення поставлених цілей. Такі інструменти заведено називати методами управління. Методи управління — це способи впливу на окремих праців ників і трудові колективи в цілому, які необхідні для досягнення цілей фірми (підприємства, організації).

Соціально-психологічні методи доповнюють організаційні та економічні й утворюють у сукупності необхідний арсенал засобів управління діяльністю підприємства, будь-якого суб'єкта підприє мницької чи іншої діяльності. 1. Економічні методи управління — це такі методи, які реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих проце сах (будь-якій іншій діяльності) через використання товарно-гро шових відносин. Ці методи мають два аспекти реалізації.

2. Соціально-психологічні методи управління реалізують мотиви соціальної поведінки людини. Адже рівень сучасного ви робництва, зростання загальноосвітнього і професійно-кваліфіка ційного рівня працівників зумовлюють суттєві зміни в системі ціннісних орієнтацій та структурі мотивації трудової діяльності людей. Традиційні форми матеріального заохочення поступово втра чають свій пріоритетний стимулюючий вплив.

3. Організаційні методи управління базуються на мотивах примусового характеру, їхнє існування й практичне засто сування зумовлене заінтересованістю людей у спільній організації праці. Організаційні методи управління — це комплекс способів і прийомів впливу на працівників, заснованих на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва. 

9. Основні показники, які характеризують персонал підприємства: