29.Сутність та методи прогнозування діяль. Підп.

Прогнозування – це передбачення перспектив розвитку й стану певного явища, об’єкта, системи, процесу в майбутньому , що базується на наукових методах та інтуїції.

Методи: фактографічний та евристичний поділяеться на інтуїтивні та аналітичні. Фактографічні методи прогнозування базуються на використанні фактичних матеріалів, що детально характеризують зміни в часі усієї сукупності чи окремих ознак (показників) об’єкта прогнозування. В основу евристичних методів формування прогнозів покладене використання логічних прийомів, методичних правил, підходів. Конкретні методи прогнозування цієї групи об’єднуються у дві підгрупи – інтуїтивні та аналітичні. До інтуїтивних методів належать:

- метод експертних оцінок. Використовується у разі відсутності достатньої статистичної інформації або її непридатності для прогнозування певних явищ. В основу методу покладено спосіб збирання необхідної інформації переважно шляхом анкетування. - метод «мозкової атаки» - є різновидом методу групових експертних оцінок. Сутність методу – колективна генерація ідей шляхом проведення дискусій.

До аналітичних методів належать:

- метод морфологічного аналізу – базується на використанні комбінаторики. Тобто досліджуються всі можливі варіанти, виходячи із закономірностей розвитку об’єкта прогнозування, що досліджується та аналізується .- метод оптимізації – дає можливість враховувати максимально можливу кількість чинників, які впливають на техніко-економічні показники, і на цій основі вибрати найкращий варіант прогнозу.

31. Виробничий процес та його елементи

Виробничий процес – це сукупність взаємопов’язаних дій людей, засобів праці та природи, необхідних для виготовлення продукції.

Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці.

На підприємствах здійснюються різноманітні виробничі процеси.

Їх поділяють за такими ознаками:

1) призначення;

2) перебіг у часі;

3) ступінь автоматизації;

4) за складністю.

І. За призначенням виробничі процеси поділяються на:

1) основні;

2) допоміжні;

3) обслуговуючі.

ІІ. За перебігом у часі виробничі процеси поділяють на:

1) дискретні (перервні);

2) безперервні.

Дискретним процесам притаманне циклічність, пов’язана з виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках (машини,прилади,одяг тощо).

Безперервні процеси властиві для виробництва продукції, яка не має закінченого об’єму і форми (сипучі, рідкі, газоподібні речовини), тому їх протікання не потребує технологічної циклічності.

ІІІ. За ступенем автоматизації відрізняють процеси:

1) ручні;

2) механізовані;

3) автоматизовані;

4) автоматичні.

Ручні процеси здійснюються безпосередньо робітником, зусилля якого є основним джерелом енергії.

Механізовані процеси виконуються робітником за допомогою машини. Робітник керує машинами, а безпосередньо виконує тільки допоміжні операції.

Автоматизовані процеси виконуються машинами під наглядом робітника. За останнім можуть залишатися деякі допоміжні операції.

Автоматичні процеси здійснюються машинами без участі робітника за попередньо розробленою програмою.