- •Тестові завдання для студентів ііі курсу (модуль 4 )
- •Тема 1.
- •У хворого після первинної хірургічної обробки залишилась не видалена частина некротичної тканини. Що в першу чергу необхідно зробити?
- •В рані має місце обмежена ділянка некрозу шкіри. Що необхідно зробити?
- •Які обставини являються основою для накладання первинно-відстроченого шва на рану?
- •Що потрібно зробити в першу чергу після первинної хірургічної обробки рани на передпліччі?
- •З якою метою видаляють некротизовані тканини?
- •Які умови будуть сприяти загоєнню рани вторинним натягом?
- •Тема 2 “Інфіковані та гнійні рани”
- •27. Рання первинна хірургічна обробка рани проводитися в терміни до:
- •28. Шви, що накладаються на рану після висічення рубцевої тканини, називаються:
- •29. Не підлягають первинній хірургічній обробці:
- •Тема 3
- •Тема 4 “Переломи. Перша допомога при переломах”.
- •Тема 5 “Лікування переломів. Вивихи”
- •Основними принципами лікування переломів є:
- •Тема 6 “Опіки. Опікова хвороба”
- •Тема 7
- •Тема 8
- •Тема 9-10
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Тема 14
- •Тема 15
- •Тема 16
- •Тема 17
- •Тема 18
- •Тема 19
- •Тема 20
- •Тема 21
- •Еталони відповідей
- •Тема 1. “Рани. Рановий процес. Лікування чистих ран”
- •Тема 2. “Інфіковані та гнійні рани”
- •Тема 3. “Закриті пошкодження м’яких тканин, черепа, грудної клітки, органів черевної порожнини”
- •Тема 4. “Переломи. Перша допомога при переломах”
- •Тема 5. “Лікування переломів. Вивихи”
Тема 7
“Відмороження. Електротравма”
В умовах вологого середовища відмороження і загальне замерзання наступає швидше ніж в сухому середовищі. Чим це зумовлене?
а) тепловіддача у вологому середовищі нижча;
б) тепловіддача у вологому середовищі вища;
в) тепловіддача не має значення, до уваги береться тільки температура середовища;
г) всі відповіді неправильні.
Клінічні ознаки I ступеня відмороження кінцівки:
а) незначний набряк та почервоніння шкіри;
б) поява міхурів;
в) некроз шкіри;
г) некроз шкіри та глибше лежачих тканин.
Клінічні ознаки II ступеня відмороження кінцівки:
а) незначний набряк та почервоніння шкіри;
б) поява міхурів;
в) некроз шкіри;
г) некроз шкіри та глибше лежачих тканин.
Клінічні ознаки III ступеня відмороження кінцівки:
а) незначний набряк та почервоніння шкіри;
б) поява міхурів;
в) некроз шкіри;
г) некроз шкіри та глибше лежачих тканин.
Клінічні ознаки IV ступеня відмороження кінцівки:
а) незначний набряк та почервоніння шкіри;
б) поява міхурів;
в) некроз шкіри;
г) некроз шкіри та глибше лежачих тканин.
Основні принципи лікування потерпілих при загальному замерзанні:
а) проведення масажу.
б) розтерти пацієнта спиртом.
в) занурити у ванну з температурою води +350 С.
г) занурити потерпілого у ванну із температурою води +24° з наступним підігріванням води до +38° протягом 10-20 хв.
Коли наступають клінічні ознаки “траншейної” ступні?
а) при підвищеній вологості і періодичному впливі температур +3° +5°С;
б) періодичному впливі температур +3° +5°С;
в) при підвищеній вологості;
г) правильної відповіді немає.
Умови, які сприяють прискоренню загального замерзання:
а) вологе середовище;
б) тривала дія холоду;
в) нерухомість;
г) перевтома;
д) сп’яніння, анемія.
При наданні потерпілому від електротравми першої допомоги в першу чергу необхідно:
а) дерев’яним або гумовим предметом відштовхнути від потерпілого джерело струму;
б) відтягти потерпілого за одяг;
в) вимкнути рубильник;
г) викликати швидку допомогу і чекати її приїзду;
д) відтягнути потерпілого багром з протипожежного щита.
Потерпілому з електротравмою реанімаційні заходи необхідно проводити:
а) до появи самостійного серцебиття і дихання або прибуття лікаря;
б) протягом 5 хв;
в) протягом 20 хв;
г) протягом 5 хв., потім зробити паузу на 5 хв. і знову продовжити;
д) протягом 1 год.
Місцеве лікування зони відмороження полягає в:
а) підрізанні міхура, випусканні рідини, накладанні асептичної пов’язки;
б) видаленні відшарованого епідермісу;
в) накладанні пов’язки з гіпертонічним розчином;
г) пунктуванні міхура та промиванні його антисептиком;
д) накладанні асептичної пов’язки і зігріванні кінцівки.
Яким способом якнайшвидше можна зігріти хворого:
а) занурити потерпілого у ванну з водою, температуру якої протягом 20 хв. підвищити з +360С до +400С;
б) закутати хворого у теплу ковдру;
в) розтерти пацієнта спиртом;
г) дати хворому гарячий напій;
д) провести довенну інфузію підігрітого розчину глюкози.
Для визначення характеру больової чутливості відморожених ділянок застосовують спеціальні методи дослідження:
а) голкова проба;
б) теплова проба;
в) спиртова проба;
г) проба з навантаженням;
д) проба трьох стаканів.
Ознаками “траншейної ступні” є:
а) гіперчутливість ступні;
б) відсутність чутливості ступні;
в) гіперемія ступні;
г) блідість ступні;
д) симетричне ураження обох кінцівок.
Ускладнення відморожень бувають:
а) первинні;
б) вторинні;
в) третинні;
г) ранні;
д) пізні.
Потенційно небезпечним для життєдіяльності організму є струм напругою:
а) 20 В;
б) 40 В;
в) 60 В;
г) 80 В;
д) 100 В.
До місцевих ознак ураження блискавкою включають:
а) точкові плями;
б) білі плями;
в) опікові рани;
г) фігури блискавки;
д) червоні плями.
У першу добу після електротравми потерпілі мають лікуватися у:
а) опіковому відділенні;
б) хірургічному відділенні;
в) реанімаційному відділенні;
г) терапевтичному відділенні;
д) травматологічному відділенні.
Пізні кровотечі при ураженні електричним струмом найчастіше виникають:
а) у 1-3 добу;
б) у 3-5 добу;
в) у 5-7 добу;
г) у 7-10 добу;
д) у 10-14 добу.
Електротравма відзначається:
а) низькою смертністю;
б) високою смертністю;
в) низьким рівнем інвалідизації;
г) високим рівнем інвалідизації.