- •Тестові завдання для студентів ііі курсу (модуль 4 )
- •Тема 1.
- •У хворого після первинної хірургічної обробки залишилась не видалена частина некротичної тканини. Що в першу чергу необхідно зробити?
- •В рані має місце обмежена ділянка некрозу шкіри. Що необхідно зробити?
- •Які обставини являються основою для накладання первинно-відстроченого шва на рану?
- •Що потрібно зробити в першу чергу після первинної хірургічної обробки рани на передпліччі?
- •З якою метою видаляють некротизовані тканини?
- •Які умови будуть сприяти загоєнню рани вторинним натягом?
- •Тема 2 “Інфіковані та гнійні рани”
- •27. Рання первинна хірургічна обробка рани проводитися в терміни до:
- •28. Шви, що накладаються на рану після висічення рубцевої тканини, називаються:
- •29. Не підлягають первинній хірургічній обробці:
- •Тема 3
- •Тема 4 “Переломи. Перша допомога при переломах”.
- •Тема 5 “Лікування переломів. Вивихи”
- •Основними принципами лікування переломів є:
- •Тема 6 “Опіки. Опікова хвороба”
- •Тема 7
- •Тема 8
- •Тема 9-10
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Тема 14
- •Тема 15
- •Тема 16
- •Тема 17
- •Тема 18
- •Тема 19
- •Тема 20
- •Тема 21
- •Еталони відповідей
- •Тема 1. “Рани. Рановий процес. Лікування чистих ран”
- •Тема 2. “Інфіковані та гнійні рани”
- •Тема 3. “Закриті пошкодження м’яких тканин, черепа, грудної клітки, органів черевної порожнини”
- •Тема 4. “Переломи. Перша допомога при переломах”
- •Тема 5. “Лікування переломів. Вивихи”
Тема 20
“Порушення артеріального кровопостачання кінцівок.
Змертвіння. Виразки. Нориці. Сторонні тіла”
1. Розлади кровообігу, що можуть викликати некроз тканин та органів виникають як наслідок:
а) порушення серцевої діяльності;
б) тривалого спазму чи облітерації судини;
в) стиснення чи поранення судин;
г) порушення хімізму крові;
д) гіповітамінозу;
е) ожиріння.
2. Умови, що впливають на швидкість та ступінь поширення змертвіння:
а) гематобластози;
б) саркоми;
в) проникаюча радіація;
г) переохолодження;
д) анатомо-фізіологічні особливості;
е) наявність чи відсутність інфекції.
3. За клінічним перебігом розрізняють такі види гангрени:
а) коагуляційна;
б) суха;
в) волога;
г) колікваційна;
д) анаеробна;
е) септична.
4. При сухій гангрені спостерігаємо:
а) обмежовується частиною сегмента;
б) блідість, мармуровість шкіри;
в) виражений біль;
г) виражена інтоксикація;
д) значний набряк тканин;
е) інтоксикація відсутня або незначна.
5. Демаркаційний вал формується:
а) для відмежування змертвілої тканини;
б) при сухому некрозі;
в) при сухій гангрені;
г) при вологій гангрені;
д) при приєднанні гнильної мікрофлори.
6. Негайна некректомія чи ампутація при сухій гангрені проводиться при:
а) приєднанні гнильної флори;
б) переході сухої гангрени у вологу;
в) несформованому демаркаційному валі;
г) одразу при виставленні діагнозу;
д) відсутності болю;
е) приєднанні загальної симптоматики.
7. Частіше волога гангрена розвивається за умови:
а) гіпостенії;
б) гіперстенії;
в) швидкого порушення кровообігу;
г) пастозності, набряків;
д) одразу після сухої;
е) наявності коагуляційного некрозу.
8. Локальні ознаки вологої гангрени:
а) відсутність чутливості;
б) відсутність рухів;
в) різко наростаючий набряк тканин;
г) блідість тканин;
д) шкіра мармурова, холодна;
е) відсутність пульсу.
9. Інтоксикація при вологій гангрені є наслідком:
а) всмоктування продуктів розпаду тканин;
б) всмоктування бактеріальних токсинів;
в) зниження артеріального тиску;
г) наявності демаркаційного валу;
д) відсутності рухів;
е) імунодефіциту.
10. Для виразок характерно:
а) дефект покривів та глибше лежачих тканин;
б) відсутність чи слабо виражені процеси регенерації;
в) здебільшого хронічний перебіг;
г) переважання регенеративних процесів;
д) відсутність мікрофлори;
е) посилення мікроциркуляції.
11. Важливим елементом консервативного лікування виразок є:
а) при підняте положення кінцівки;
б) очищення виразкового дефекту за допомог різних мазей під пов’язкою;
в) активізація регенеративних процесів;
г) підвищення артеріального тиску;
д) автодермопластика;
е) калорійне, збагачене вітамінами та мікроелементами харчування.
12. За походження нориці поділяються:
а) внутрішні;
б) зовнішні;
в) бокові;
г) серединні;
д) вроджені;
е) набуті.
13. Особливістю перебігу епітеліальних та губоподібних нориць є:
а) потребують оперативного втручання;
б) самостійно загоюються на будь-якому етапі;
в) самостійно не загоюються;
г) самостійно загоюються, коли вміст перестає виділятися норичним ходом;
д) потребують лише консервативного лікування.
14. В яких ділянках найчастіше розвиваються пролежні:
а) крижі;
б) поперек;
в) сідниці;
г) потилиця;
д) п’яти;
е) задня поверхня гомілки.
15. Основний принцип лікування трофічних виразок:
а) етіологічний;
б) патогенетичний;
в) хірургічний;
г) вичікувальний;
д) антибіотикотерапія.
При сухій гангрені в тканині відмічається:
а) реактивний набряк;
б) коагуляцій ний некроз;
в) регенеративний набряк;
г) змішаний некроз,
д) виражений лімфангіт.
17.Демаркаційну лінію спостерігаємо:
а) сепсисі;
б) сухій гангрені;
в) вологій гангрені;
г) розпаді тканин;
д) норицях.
18. Розпад тканини та всмоктування токсинів – особливість:
а) присутності стороннього тіла;
б) сухої гангрени;
в) вологої гангрени;
г) коагуляційного некрозу;
д) облітеруючого атеросклерозу.
Некректомія чи ампутація при сухій гангрені проводиться:
а) одразу при постановці діагнозу;
б) при повному та чіткому формуванні демаркаційного валу;
в) не проводиться;
г) на початку формування демаркаційної лінії.
Методом лікування вологої гангрени є:
а) ампутація при формуванні демаркаційного валу;
б) щадні некректомії;
в) органозберігаючі операції;
г) рання ампутація для збереження життя пацієнта;
д) ампутація не проводиться.
Гангрена органів черевної порожнини є:
а) сухою;
б) вологою;
в) некротичною;
г) коагуляцій ним некрозом;
д) нелікованою.
22. Гангрена органів живота проявляється:
а) перитонітом;
б) хронічним абдомінальним синдромом;
в) гіпертонічною хворобою;
г) інфарктом міокарда;
д) гепатозом;
е) холецистом.
23. Трофічні виразки виникають внаслідок:
а) звиразкування пухлин;
б) порушення живлення тканини;
в) після радикального лікування;
г) травматичного пошкодження;
д) приєднання інфекції;
24. Гранулюючі нориці характеризуються:
а) стінки утворені слизовою оболонкою;
б) для їх закриття необхідно оперативне втручання обов’язково;
в) завжди внутрішні;
г) стінки утворені кишковим епітелієм;
д) стінки покриті грануляціями;
е) стінки вистелені епітелієм.
З метою виявлення напрямку норичного ходу застосовується:
а) сцинтіграфія;
б) флюрографія;
в) фістулографія;
г) термографія;
д) допплер-обстеження.
26. Вкажіть найбільш часті причини емболії кінцівок:
а) пристінковий тромб лівої половини серця;
б) тромбофлебіти кінцівок;
в) атеросклеротичні бляшки в кінцівках;
г) порушення згортальної системи крові;
д) аневризма черевного відділу аорти.
27. При наданні допомоги хворим з гострою артеріальною оклюзією показано:
а) спокій кінцівки;
б) масаж кінцівки;
в) накладання джгута;
г) зігрівання кінцівки;
д) охолодження кінцівки.
28. У хворого після розкриття флегмони на стопі з’явилася нориця, що довго не загоюється. Що необхідно зробити для визначення етіології нориці?
а) артеріографію;
б) фістулографію;
в) розгорнуту формулу крові;
г) рентгенографію ступні;
д) ультразвукове обстеження ступні.
29. Відсутність пульсації на магістральних артеріях кінцівки, блідість шкіри з мармуровим відтінком, геморагічні плями, ознаки лімфангіту і відсутність поверхневої і глибокої чутливості, з позитивним симптомом “нитки” вказують на:
а) суху гангрену;
б) діабетичну ангіопатію;
в) вологу гангрену;
г) посттромботичний синдром;
д) облітеруючий атеросклероз.
30. Яка лікувально-утримуюча пов’язка є методом вибору при лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок:
а) цинк-желатинова;
б) гіпсова;
в) лейкопластирна;
г) з мазями на жировій основі;
д) гіпертонічна;
е) стискаюча.