Тема 19

“Травми судин, аневризми. Тромбофлебіт. Флеботромбоз”

1. При якій судинній патології застосовують пробу Троянова-Тренделенбурга?

1. облітеруючий атеросклероз судин н/к;

2. тромбоз глибоких вен;

3. варикозна хвороба;

4. гострий тромбофлебіт;

5. аневризма аорти.

2. Яка перфорантна вена на стегні має постійну локалізацію?

1. вена Кокета;

2. вена Троянова;

3. вена Додда;

1. велика підшкірна вена

2. стегнова вена

3. Компресійна терапія нижньої кінцівки займає провідне місце у лікуванні хронічної венозної недостатності. Єдиним протипоказом до еластичної компресії є :

1. наявність гострого тромбофлебіту;

2. хронічна облітерація магістральних артерій;

3. тромбоз глибоких вен кінцівки;

4. перенесений в анамнезі ішемічний інсульт;

5. наявність гіпертонічної хвороби.

4. Як правильно формувати компресійний бандаж еластичним бинтом?

1. пов”язку накладають при тильному згинанні стопи;

2. пов”язку накладають при тильному розгинанні стопи;

3. пов”язка повинна бути на рівні проксимальних суглобів пальців і захоплювати п”ятку;

4. стиснення бинтом треба плавно зменшувати в проксимальному напрямку;

5. стиснення бинтом треба плавно збільшувати в проксимальному напрямку.

5.Які проби використовують для виявлення прохідності та функціонального стану глибоких вен?

1. маршова проба Дельбе – Пертеса;

2. проба Хоманса;

3. проба Троянова – Тренделенбурга;

4. проба Мейо – Пратта;

5. проба Мозеса.

6. При яких захворюваннях виникає критична ішемія?

1. облітеруючий ендартеріїт;

2. деформуючий артроз;

3. облітеруючий атеросклероз;

4. подагра;

5. варикозна хвороба.

7. Наслідком розшаровуючої аневризми аорти може бути:

1. гангрена верхніх чи нижніх кінцівок;

2. синдром Ляріша;

3. летальність;

4. тромбоз мезентеріальних судин;

5. інфаркт міокарда.

8. Скільки часу необхідно дотримуватись ліжкового режиму для фіксації тромбу до судинної стінки при венозному тромбозі?

1. 1-2 доби;

2. 3-4 доби;

3. 7-8 діб;

4. 8-14 діб;

5. 25-30 діб.

9. Які середники застосовують з метою знеболення в післяопераційному періоді?

1. Морфін;

2. анальгін з димедролом;

3. аспірин;

4. діклофенак;

5. кетанов;

10. Причиною формування трофічних виразок при цукровому діабеті вважають:

1. ураження мікроциркуляторного русла;

2. полінейропатія;

3. гіаліноз стінок судин;

4. посилене розмноження патогенних мікроорганізмів на фоні гіперглікемії;

5. стійкий спазм судин.

11. При тромбозі глибоких вен, крім консервативної терапії необхідно застосувати:

1. строгий ліжковий режим;

2. шину Белера;

3. еластична компресія;

4. шину Крамера;

5. оперативне лікування.

12. Для швидкого загоєння трофічної виразки корисно застосовувати:

1. ультрафіолетове опромінення;

2. лазеротерапія;

3. застосування електричного та магнітного поля;

4. гіпербарична оксигенація;

5. інфрачервоне опромінення.

13. Для лікування трофічних виразок використовують мазі на гідрофільній основі, які мають антибактеріальну і гіперосмолярну дію. До них відносяться:

1. диклофенак-мазь;

2. мазь Вишневського;

3. іруксол;

4. вазелін;

5. солкосерил.

14. Тромбоз виникає у тому випадку, коли порушується баланс між тромбогенними факторами і захисними реакціями. До тромбогенних факторів відносять:

1. активація факторів коагуляції і стимуляція агрегації тромбоцитів;

2. інактивація активованих факторів коагуляції печінкою;

3. сповільнення або порушення кровообігу;

4. нейтралізація природніх інгібіторів;

5. пошкодження судинної стінки.

15. До причин, що сповільнюють або порушують кровообіг венозної системи можна віднести:

1. іммобілізація;

2. стиснення венозних судин навколишніми тканинами;

3. варикозне розширення вен;

4. фасціїт;

5. неврит.

16. Скільки часу триває перша стадія гострого тромбозу:

1. 2-3 доби;

2. 3-5 діб;

3. 7-14 діб;

4. 15-20 діб;

5. 20-30 діб.

17. Післятромбофлебітичний синдром формується після перенесеного гострого тромбозу в середньому через:

1. 1міс;

2. 2,5-3 міс;

3. 5-12 міс.;

4. 1-2 роки;

5. 2-5 років.

18. Яке найнебезпечніше ускладнення може виникнути при тромбозі глибоких вен або гострому висхідному тромбофлебіті:

1. посттромбофлебітичний синдром;

2. рецидив тромбозу;

3. розвиток венозної гангрени;

4. тромбоемболія легеневої артерії;

5. тромбоз стегнової артерії.

19. Характерними агіографічними проявами поєднаного пошкодження магістральної вени і артерії є:

1. перетікання контрасту з артеріальної системи у венозну;

2. наявність артеріовенозного гирла і аневризми;

3. відсутність контрасту в артеріальному руслі;

4. відсутність контрасту у венозному руслі;

5. не контрастуються обидві судини.

20. Які реконструктивно-відновні операції використовують для остаточної зупинки кровотечі та відновлення магістрального кровообігу:

1. накладання бокового шва;

2. формування анастомозу «кінець в кінець»;

3. автовенозне шунтування;

4. перев’язка судини;

5. формування артеріо- венозного шунтування.