4. Особливості державного регулювання інноваційної діяльності

Так як стратегічним курсом розвитку економіки в XX ст. є інноваційний розвиток, то реалізацію цієї стратегії повинна забезпечити держава.

Держава здійснює регулювання інноваційної діяльності на Україні шляхом:

1. визначення інноваційної діяльності як необхідної складової інвестиційної та структурно-галузевої політики;

2. формування і забезпечення реалізації інноваційних програм та цільових проектів;

3. створення економічних, правових та організаційних умов для забезпечення державного регулювання інноваційної діяльності;

4. створення та сприяння розвитку інфраструктури інноваційної діяльності;

5. здійснення контролю за інноваційною діяльністю суб'єктів господарювання.

Держана гарантує суб'єктам інноваційної діяльності:

• підтримку інноваційних програм і проектів, спрямованих на реалізацію економічної та соціальної політики держави;

• підтримку щодо створення та розвитку суб'єктів інфраструктури інноваційної діяльності;

• охорону та захист прав інтелектуальної власності, захист від недобросовісної конкуренції у сфері інноваційної діяльності;

• вільний доступ до інформації про пріоритети державної економічної та соціальної політики, про інноваційні потреби та результати науково-технічної діяльності, крім випадків, передбачених законодавством;

• підтримку щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері здійснення інноваційної діяльності.

Питання на самостійне вивчення:

1. Суб'єкти здійснення інвестиційної діяльності.

2. Поняття ризику при здійсненні інвестиційної діяльності підприємства.

3. Об'єкти та суб'єкти інноваційної діяльності.

Реферати:

1. Роль фінансових інвестицій у становленні та розвиткові ринкових відносин.

2. Проблеми іноземного інвестування в Україні.

3. Розвиток інвестиційних компаній в Україні.

4. Методи оцінки ризикованості інвестиційних проектів. їх переваги та недоліки.

5. Особливості управління системою ризиків на підприємстві.

Тема 8. Система планування на підприємстві

Зміст лекції

1. Сутність планування, його види та особливості організації на підприємстві,

2. Поточний план діяльності підприємства, його зміст і структура.

3. Суть, завдання і зміст оперативно-виробничого планування на підприємстві.

1. Сутність планування, його види та особливості організації на підприємстві

Планування являє собою вид діяльності органів управління підприємства, пов'язаної з передбаченням майбутнього стану його господарювання на основі врахування дії законів розвитку природи і суспільства, а також складених тенденцій розвитку підприємства, галузі і національної економіки.

Процес планування полягає у визначенні мети, якої підприємство прагне досягнути за певний період, а також засобів, шляхів та умов її досягнення.

Результатом планувальної діяльності є план, який являє собою складну соціально-економічну модель стану підприємства та його підрозділів в майбутньому, характеризує пропорції та темпи розвитку.

Об'єктом планування є виробничо-комерційна діяльність підприємства, його науково-технічний розвиток, соціальна сфера, охорона довкілля.

Суб'єктом планування є підприємство, цех, дільниця, потокова лінія, робоче місце.

Значення планування полягає в тому, що планування:

• забезпечує підготовку для використання майбутніх сприятливих умов для підприємства;

• попереджує про можливі проблеми і майбутні ризики;

• стимулює управлінський персонал до реалізації своїх рішень в подальшій діяльності;

• покращує координацію дій управлінського персоналу підприємства;

  • сприяє раціональному використання ресурсів на підприємстві та підвищенню ефективності господарювання.

Основними завданнями планування на підприємстві є:

1. Оцінювати фінансово-господарську діяльність підприємства, соціальні процеси за конкретний період часу та виявляти тенденції в його розвитку;

2. Передбачати майбутню діяльність підприємства по основних економічних показниках з врахуванням тенденцій розвитку національної економіки та галузі;

3. Здійснювати оперативний контроль за діяльністю підприємства шляхом порівняння звітних і планових показників його діяльності;

4. Забезпечувати ефективне використання наявних на підприємстві технічних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів та їх своєчасну заміну і поповнення.

Система планів підприємства мас комплексний характер і включає такі види планів:

1. стратегічний або генеральний план підприємства;

2. плани розвитку підприємства (поточні, тактичні, оперативні);

3. плани-програми і бізнес-плани.

Стратегічний план відображає основну мету розвитку підприємства і включає місію, загальні цілі та способи їх досягнення. Вій розробляється на тривалий час реалізації (5-10 років).

Плани розвитку підприємства передбачають формування :

- тактичних планів реалізації стратегічних завдань на певний період; - поточних планів соціально-економічного розвитку.

Тактичне планування сприяє досягненню основної мети стратегічного планування. Тактичні плани виражаються конкретними цифровими результатами, включають основні показники діяльності, які прагне досягнути підприємство до кінця планового періоду; їх легше і простіше оцінити, вони охоплюють окремі підрозділи підприємства.

Поточне соціально-економічне планування передбачає складання планів підприємства за всіма напрямками діяльності (виробнича, науково-технічна, постачальницько-збутова, фінансова, соціальна та ін.) та на всіх рівнях його управління. Таке планування пов'язане з вирішенням поточних внутрішніх проблем і здійснюється в короткі терміни (до 1 року) і при чітко визначених засобах і ресурсах..

Плани-програми визначають розвиток одного з важливих аспектів діяльності підприємства. Це можуть бути програми з вдосконалення технології, програми випуску нової продукції, програми перекваліфікації кадрів тощо.

Бізнес-плани характеризуються всестороннім обгрунтуванням доцільності впровадження нових ідей, пропозицій, орієнтуються на певний етап розвитку підприємства. Вони реалізують підприємницьку ідею або їх сукупність і передбачають просування на ринок нової продукції, послуг, робіт. Складання бізнес-планів здійснюється згідно спеціальних методик.

Плановою роботою на підприємстві займаються: вище керівництво, група плановиків , а також керівники і спеціалісти підрозділів.

Вище керівництво є основним ініціатором процесу планування, визначає його основні етапи і послідовність виконання, а також розробляє стратегію підприємства і приймає рішення з стратегічного планування.

Команда плановиків приймає участь у розробці стратегії підприємства, аналізує внутрішнє і зовнішнє середовище. Плановики надають поради і консультації з техніки планування, сприяють поширенню професійних методів планування; здійснюють підготовку кінцевого варіанту плану.

Керівництво середньої та вищої ланок і спеціалісти підрозділів розробляють короткотермінові плани. Вони теж аналізують внутрішнє і зовнішнє середовище, складають прогнози.

Залежно від періоду часу планування плани бувають :

• довготермінові (5-10 років);

• середньотермінові (3-5 років);

• короткотермінові (1-3 роки).

Тривалість планового періоду залежить від тривалості життєвого циклу продукції, виробничого циклу її виготовлення.

2. Поточний плай діяльності підприємства, його їміст і структура

Техніко-економічний (поточний) план діяльності підприємства

розгорнута програма його виробничої діяльності, спрямована на реалізацію стратегічних цілей при оптимальному використанні ресурсів та створенні сприятливих умов для працюючих.

Особливістю поточного плану є те, що в ньому більш глибше характеризується план маркетингу та фінансовий план,, які забезпечують зв'язок підприємства з зовнішнім середовищем.

Основними розділами техніко-економічного плану діяльності підприємства можуть бути:

1. План виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг).

2. План організаційно-технічного розвитку.

3. План матеріально-технічного забезпечення.

4. План з персоналу та оплати праиі.

5. План собівартості продукції, прибутку і рентабельності виробництва.

6. Фінансовий план.

В ринкових умовах підприємства самостійно вибирають структуру плану, враховуючи при цьому свої виробничі можливості. При необхідності розділи плану можуть доповнюватися іншими.

У плані виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) відображається:

- розрахунок планового обсягу виробництва продукції в натуральному, вартісному і трудовому вираженні, суму платних послуг;

- критичного обсягу виробництва, який забезпечить підприємству беззбиткову діяльність;

- здійснюється оцінка впливу ринкового середовища на збутову політику підприємства;

- обґрунтовується плановий обсяг продаж;

- розраховують виробничу потужність підприємства і його основних цехів та рівень збалансованості і використання виробничої потужності.

У плані організаційно-технічного розвитку на основі комплексного аналізу технічного, організаційного рівнів виробництва, економічних показників діяльності, відображають:

- можливості та місця впровадження науково-технічних розробок;

- обґрунтовують їх доцільність та ефективність;

- здійснюють набір альтернативних технічних рішень, оцінюють їх та вибирають найоптимальніший;

- розробляють програму освоєння нових видів продукції (робіт, послуг);

- визначають за рахунок яких джерел будуть фінансуватись конкретні заходи.

У плані матеріально-технічного забезпечення відображають:

- розрахунок системи показників оцінки рівня ефективності використання, матеріально-технічних та енергетичних ресурсів;

- досліджують закономірності формування витрат на матеріально-технічні ресурси і на цій основі за допомогою встановлених норм і нормативів;

- визначають планову потребу та витрати на кожний вид матеріально-технічних та енергетичних ресурсів для підприємства.

У плані з персоналу та оплати праці за допомогою планових методик визначають:

- планову потребу підприємства у персоналі за окремими категоріями; - планову продуктивність праці;

- визначають необхідний обсяг коштів на формування фонду оплати праці всіх працівників;

- формуються засади соціально-трудових відносин на підприємстві.

У плані з собівартості продукції, прибутку та рентабельності виробництва відображають:

- сформований плановий кошторис всіх витрат підприємства;

- визначають планову собівартість окремих видів продукції;

- визначають витрати структурних підрозділів підприємства та планове зниження (резерви) витрат за техніко-економічними факторами виробництва,

- плановий обсяг фінансового результату (прибутку) і рентабельності виробництва.

У фінансовому плані відображають:

- плановий обсяг прибутку підприємства від усіх видів діяльності;

- розробляють планові основні бюджети: бюджет доходів, витрат і фінансових результатів діяльності підприємства;

- бюджет руху грошових коштів;

- прогнозний баланс та розраховують систему показників, які характеризують ефективність використання фінансових ресурсів;

- фінансову стійкість та платоспроможність підприємства у плановому періоді.