6. За календарними періодами:

- поточні — це постійні звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць;

- одноразові - це разові витрати, що здійснюються не частіше як один раз на місяць.

7. За економічним змістом:

- основні - витрати, безпосередньо пов'язані з виробничим (технологічним) процесом виготовлення продукції (виконання робіт чи надання послуг). У будь-якому виробництві вони складають найважливішу частину витрат. До таких витрат належать: витрати на сировину, матеріали, заробітну плату виробничо-промислового персоналу підприємства;

- накладні - виникають у зв'язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управлінням ним. Величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами і підприємством. Накладні витрати формуються на місцях їх виникнення, а потім за визначеними критеріями розподіляються за конкретними носіями витрат. Прикладом цих витрат є допоміжні матеріали, непряма заробітна плата, витрати на ремонт будівель, устаткування, амортизація і страхування основних засобів, орендна плата і т.д.

8. За економічними елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

Класифікація витрат за елементами використовується при визначенні собівартості продукції в середньому по галузі, по промисловості, на окремих підприємствах незалежно від типу виробництва, номенклатури продукції, виробничої структури.

2. Собівартість продукції та її структура. Методи калькулювання

Собівартість продукції - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво та збут.

Витрати на виробництво утворюють виробничу собівартість, а витрати на виробництво і збут —повну собівартість промислової продукції.

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції, обчислення фактичної собівартості окремих видів та всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:

1) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду;

2. нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

3. наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати

Перелік і склад загальновиробничих витрат підприємство встановлює

самостійно.

Залежно від видів економічної діяльності підприємства можуть нести витрати, пов‘язані з:

1. операційною діяльністю;

2. фінансовою діяльністю;

3. інвестиційною діяльністю.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт послуг). Операційні витрати поділяються на:

• адміністративні витрати - загальногосподарські витрати на обслуговування та управління підприємством;

• витрати на збут - витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг);

• інші операційні витрати - на дослідження та розробки, собівартість реалізованої інвалюти, реалізованих виробничих запасів, втрати від нестачі і псування цінностей, сплачені пеня, штрафи, неустойки і т.д.

До фінансових витрат відносяться витрати на відсотки (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.

Витратами від інвестиційної діяльності є втрати від участі в капіталі, які є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі.

Собівартість продукції обліковується, аналізується та планується по обсягу та по структурі. Структура собівартості ~ це співвідношення окремих елементів витрат, які виражені у %% до загальної їх суми. Витрати, пов'язані з виробництвом продукції під час планування і калькулювання виробничої собівартості групуються за калькуляційними статтями.

Під калькуляцією розуміють процедуру обчислення вартості одиниці продукції в розрізі калькуляційних статей.

Основним завдання аналізу витрат с визначення собівартості одного окремо взятого виду продукції в загальній вартості товарної номенклатури підприємства.

Існує два методи калькуляції собівартості:

1) метод поглинених витрат, при якому усі виробничі витрати (змінні і постійні) відносяться на собівартість виробленої продукції і пропорційно розподіляються між реалізованою продукцією і продукцією, що залишилася на складі;

2) метод прямих витрат, при якому змінні витрати відносяться на вироблену продукцію, а постійні витрати відносяться на реалізовану продукцію.