Розрахунок надійності за поступовими відмовами.

Умови роботоздатності елемента можуть бути представлені у вигляді ряду нерівностей,

де Аі0 – визначений параметр елемента, функції параметрів Аі радіоелементів, тобто Аі буде рівне Аі = Ψ_і(α₁, α₂, α₃, α₄,… α₄). Надійність елемента за поступовою відмовою буде рівна тій ймовірності, що n – мірний вектор, який визначає робото здатність елемента, тобто А(t)=(A₁, A₂, A₃…). Вектор буде знаходитись в області D, яка задана умовою. P_n(t)=W{A(t)}. Зміна параметрів в часі у першому наближенні представляють, що A_i=(a_i0+da_i0)(1+x_it), де х_і – випадкова величина, da_i0 – похибка параметра а_і. в результаті підстановок отримують:

Повний розрахунок надійності.

Розрахунок надійності залежить від кількості N_i елементів, які є в системі та експлуатаційної характеристики λ_і.

К_а та К_о – враховують наявність амортизації та їх обслуговування.

Для КЗ час відновлення (ремонту) складається із наступних складових:

1. час t₁ – обробка програми на несправному ПК.

2. час t₂ – простій ПК.

3. час t₃ – очікування ремонту.

4. час t₄ – дослідження і ремонт.

5. час t₅ – включення ПК після ремонту.

Час відновлення для ПК знаходять:

Якщо складові різного порядку, то час відновлення роз приділяють по експоненціального закону.

Вибір показників надійності. Наприклад функції надійності у варіанті 1 і варіанті 2 дорівнюють:

Середній наробіток на відмову в другому випадку буде менше ніж на першому.

Математично це можна обґрунтувати шляхом введення функції С(t) - прибуток. Для не відновлюваних систем С(t) рівна прибутку від експлуатації системи, що відмовила в момент часу t.

B – втрати пов’язані із відмовою системи.

Гама – коефіцієнт, який характеризує прибуток за одиницю часу роботу системи.

Фі(t) – функція, що характеризує ріст прибутку.

Найбільший середній прибуток розраховують:

M(фі(t)) – слід врахувати основним показником надійності. Враховуючи, що фі(t) дорівнюють ную, отримаємо, що:

Приклад 1.

Для ЕОМ, що встановлено на борті автоматичної космічної станції природно рахувати прибуток прямо пропорційне відпрацьованому часу, в такому випадку:

Основним показником є середній час безвідмовної роботи.

Тренування елементів і систем.

Елементи можуть на початковій стадій своєї роботи мати підвищену інтенсивність відмов.

Для тренованих елементів, інтенсивність відмов рівна:

Оптимальна надійність.

З підвищенням надійності ПК, витрати Сe на його експлуатацію. Із збільшенням надійності ПК зростає його вартість, тобто С₀. характер залежності Се і С₀ і від надійності П можна показати на такому графіку:

Оцінка надійності програмного комплексу КС.

Порівняльний аналіз апаратних засобів ПК і апаратного забезпечення.

Системний підхід – це сумісний аналіз і розроблення всіх елементів системи.

Надійність програмного забезпечення – це властивість програми виконувати задані функції в заданих умовах роботи і на заданому ПК. Безвідмовність програми – це властивість зберігати працездатність при використанні в процесі обробки інформації на ПК. Безвідмовність можна оцінити ймовірністю його роботу без відновлень при визначених рівнях зовнішнього середовища протягом заданого періоду спостереження.

Безвідмовність ПЗ характеризують середнім часом між виникнення відмовлень у функціонуванні програми.

Графік залежності інтенсивності відмов від часу експлуатації апаратних (1) і програмних засобів (2).

Важливою характеристикою програмного забезпечення є його здатність до відновлення, що визначається витратами часу і праці на усунення відновлення через помилку, що проявилася у програмі.

Здатність до відновлення програмного забезпечення може бути оцінена середньою тривалістю усунення помилки в програмі і відновлення її працездатності.

Під стійкістю програмного забезпечення розуміють здатність обходити власні помилки і несприятливі впливи ззовні чи протистояти їм.