Кодові методи функційного контролю

Рисунок 7 – схема використання завадостійких кодів у системах зв’язку.

Рисунок 8 – схема контролю і корекції помилок на виходах цифрових пристроїв:

А) Контроль і корекція помилок на виходах цифрових пристроїв

На основі кодових методів забезпечується селективність і керованість уведення надлишковості.

Тестовий контроль

Тестовий контроль – це контроль, під час якого на об’єкт контролю подають тестові впливи. Для цифрових пристроїв і систем тестові впливи – це сукупність наборів логічних сигналів, що послідовно подають у вхідні контрольні точки в заданих інтервалах часу і призначені для контролю правильності функціонування елементів і компонентів цих пристроїв.

Рисунок 9 – вентильна реалізація схеми І:

Якщо y=0, то цієї несправності немає, а якщо у=1, то є. щоб виявити несправність не перебираючи на входах всі вісім наборів змінних досить подати набір, при якому (х1х2х3)=(011).

Діагностична інформація

Діагностична інформація – це такий вид інформації, який дає можливість розпізнавати технічний стан об’єкта діагностування. Діагностична інформація пов’язана з діагностичним забезпеченням, як комплексом взаємно погоджених правил, методів, алгоритмів і засобів необхідних для здійснення діагностування на всіх етапах життєвого циклу об’єкта діагностування.

Під алгоритмом діагностування розуміють сукупність записів, що визначають послідовність дій в процесі діагностування.

Оцінювання ефективності кс

Ефективність – це комплексна властивість процесу використання даної системи за призначенням в певний необхідний момент часу, містить такі показники: якість системи, якість експлуатації системи, якість експлуатаційної ситуації.

Якість системи – це сукупність властивостей системи, що зумовлює її придатність задовольняти певним потребам у відповідності з її призначенням.

Якість експлуатації – сукупність властивостей експлуатації системи, від яких залежить відповідність цього процесу і його результатів встановленим вимогам.

Експлуатаційна ситуація – включає в себе обставини, що зумовлюють вплив зовнішнього середовища, мету і режими функційного використання системи, запит на систему і результати її функціонування.

Показником ефективності використання діагностичних засобів називають характеристику ступеня повернення корисності використання при використання системи в конкретній експлуатаційній ситуації з врахуванням експлуатаційних витрат.

Показником якості – називають кількісну характеристику однієї чи кількох властивостей системи, що складають її якість, яка розглядається стосовно певних умов створення і використання. Ефективність операцій контролю і діагностування можна представити у вигляді різниці:

Ke(t)=dE-E(t/tj)-E(t); t>>tj, де

E(t/tj) – ефективність діагностування при умові, що в момент tj проведено діагностування і технічне обслуговування об’єкта.

E(t) – ефективність діагностування при умові, що технічне обслуговування не проводилось і нормований показник ефективності використання технічних засобів записують так:

te=[E(t/tj)-E(t)]/E(t), де 0<Ke<1.

Комбінації і стратегії систем діагностування Методологія тестового діагностування

Класифікація методів діагностування КЗ (Рис.1.).

Під час структурного діагностування об’єкта здійснюється в цілому.

Тестове по компонентне діагностування полягає у проведені послідовних перевірок кожного компонента структури окремо при виконанні умови виключення взаємного впливу зв’язних з ним компонентів.

Тестове комбіноване тестування розглядає тестування, що полягає у проведені послідовних, структурних і по комплнентних перевірок як об’єкта діагностування в цілому, так і його фрагментів спільними апаратно-програмними засобами.

Методологія тестового комбінованого діагностування ґрунтується на структурному і по компонентному тестуванні.

1. синтез математичної моделі структури пристроїв за фрагментами, що можуть бути подані на різних рівнях опису;

2. подавання сигналів тестових впливів і приймання сигналів відповідних реакцій з крайових з’єднувачів так і з внутрішніх контрольних точок;

3. максимальне наближення форми сигналів тестових впливів до робочих;

4. аналіз сигналів відповідних реакцій за різноманітними діагностичними параметрами;

5. по компонентне структурне тестування інтегральних схем підвищеного ступеня інтеграції, що входить до складу об’єкта діагностування.

Рис. 1.