5. Організація роботи машинно-технологічних ста­нцій

В умовах реформування форм власності, формування ринкових відносин виникла необхідність відродження і надан­ня технічних та технологічних послуг сільськогосподарським товаровиробникам на новій основі. При цьому використовуєть­ся як досвід колишніх машинно-тракторних станцій, так і гос­подарств по груповому використанню техніки (механізовані загони, збирально-транспортні комплекси тощо).

Досвід роботи формувань з надання послуг сільськогос­подарським товаровиробникам свідчить, що найбільш ефекти­вні з них машинно-технологічні станції - постійно діючі під­приємства зі своєю матеріально-технічною базою з найсучас­нішою високопродуктивною технікою світового рівня, високо­кваліфікованими кадрами робітників та інженерно-технічних працівників.

Крім надання послуг технологічного характеру, машинно-технологічній станції можуть надавати підприємствам зони об­слуговування послуги з матеріально-технічного забезпечення, ремонту, виробництва окремих промислових товарів, а також виробляти окремі види сільськогосподарської продукції за ра­хунок оренди землі у землекористувачів та ін.

Машинно-технологічні станції (МТС) створюються на ос­нові державної, приватної чи колективної власності у формі акціонерних господарських товариств, кооперативів та приват­них підприємств.

Одним з перших роботу по створенню машинно-технологічних станцій в Україні розпочало науково-виробниче акціонерне товариство "Агроінком".

Відродження МТС на новій основі сприятиме розширен­ню техніко-технологічних послуг сільськогосподарським това­ровиробникам різних форм власності, оновленню та модерні­зації машинно-тракторного парку, підвищенню рівня його ви­користання та ефективності сільськогосподарського виробниц­тва.

Економічні взаємовідносини МТС із замовниками своїх послуг грунтуються на договірній основі, розрахунки здійс­нюються за діючими цінами та тарифами. У період підготовки до складання базового договору МТС із сільськогосподарськи­ми товаровиробниками вивчають та враховують основні поло­ження чинного законодавства, досвід і практику договірних відносин за минулі роки, інтереси МТС.

Договір складається з чотирьох частин:

1. Вступна частина;

2. Предмет договору. Права та обов'язки сторін;

3. Додаткові умови договору;

4. Інші умови договору.

Переддоговірна робота з партнерами передбачає ознайом­лення замовника (партнера) з базовими договорами як основ­ними умовами його майбутнього договору і передача його для опрацювання; одержання від партнера заявки на обсяги послуг, параметри кількості, якості, строків і місця їх виконання, про­позиції по умовах розрахунків, одержання від замовника про­позицій щодо змісту договору; опрацювання остаточного варі­анта договору. При цьому передбачаються умови надання по­слуг, створення умов господарством для виконання послуг, об­ліку, контролю якісних і кількісних показників наданих послуг тощо. Сторони визначаються з формою платежів та розрахун­ків за надані послуги (передоплата, поточні, кінцеві розрахун­ки, вексельне оформлення розрахунків), строки, гарантії щодо розрахунків, дотриманням договірної дисципліни, застосуван­ня санкцій за порушення сторонами умов договору та ін.

Після погодження проекту договору з конкретним замов­ником (партнером) здійснюють укладання (підписання) дого­вору за участю юридичної, економічної та виробничої служб, який завіряється печатками сторін і реєструється юридичною службою машинно-технологічної станції.

Після підписання договору приступають до його виконан­ня. Організація виконання договору включає комплекс розпо­рядчих рішень і послідовних дій. Практика роботи МТС свід­чить, що на кожний договір і на кожного партнера доцільно за­водити розпорядчо-контрольні картки, в яких зазначаються об­сяги, якість, строки, місце поставки матеріальних ресурсів чи виконання послуг. Ці документи слугують підставою для вида­чі службами ресурсів та виконання послуг, на їх основі бухгал­терська служба оформляє розпорядчі документи (накладні, товарно-транспортні накладні на відправлення ресурсів, подоро­жні листи, листи роботи машин та ін.), приймає та здійснює платежі.

У процесі виконання договору здійснюють оперативний облік і контроль виконання договірних зобов'язань за даними первинних документів, фіксують обсяги, якість, строки поста­вок ресурсів і надання послуг, порівнюють їх з договірними зобов'язаннями, проводить аналіз і взаємну оцінку їх виконан­ня. Документальним підтвердженням виконання договорів є акти здавання-приймання товарів (робіт, послуг), платіжні до­ручення, завірені установою банку про оплату товарів (робіт, послуг), квитанція про здавання-приймання товару на склад, розписка одержувача тощо.

Коли з різних обставин виникає необхідність у зміні умов договору, продовження строків чи припинення (розірвання) його дії, для правильного оформлення змін обидві сторони по­винні дотримуватися відповідних юридичних правил. Одне з них - недопустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань та змін умов договору за винятком випадків, пере­дбачених договором чи чинним законодавством.

Практика свідчить про високу ефективність роботи МТС. Зокрема успішно функціонує Київська машинно-технологічна станція, створена науково-виробничим акціонерним товарист­вом "Агроінком", яка укомплектована високопродуктивною технікою, в основному зарубіжного виробництва в кількості, достатній для виконання передбачуваного за договорами з господарствами-замовниками обсягу робіт по видах.

Ефективним є створення при МТС мобільних механізова­них загонів, бригад з виконання окремих технологічних проце­сів: обробіток ґрунту, заготівля кормів, збирання зернових. При високому рівні організації та обслуговування такі підроз­діли досягають високої продуктивності праці при високій якос­ті робіт. За такими підрозділами велике майбутнє, в них можна сконцентрувати техніку і налагодити її технічне обслуговуван­ня, створити належні умови праці і відпочинку механізаторів.

Важливим є питання відшкодування витрат МТС замов­никами за надані послуги. В умовах економічної кризи, дефі­циту фінансових ресурсів господарства-замовника змушені розраховуватися частиною врожаю (наприклад, до 22% від ва­лового збору на збиранні зернових). Оскільки рівень розрахун­кових цін за надані технологічні послуги формується як сума експлуатаційних витрат та нормативного рівня рентабельності, то головний резерв їх зниження з боку МТС полягає у зростан­ні річного виробітку на агрегат за рахунок організації 2-3-змінної роботи, наприклад, на орайці з використанням оборот­них плугів, збиранні цукрових буряків та ін. При цьому частка відрахувань на знос техніки на одиницю роботи із зростанням обсягу робіт зменшуватиметься.

Слід також мати на увазі, що машинно-технологічні стан­ції покликані обслуговувати сільськогосподарського товарови­робника, сприяти підвищенню ефективності виробництва, не повинні прагнути до отримання надприбутків. Рівень рентабе­льності підрозділів з надання техніко-технологічних послуг за­мовникам не повинен перевищувати 10%. У перспективі МТС слід комплектувати вітчизняною технікою, якість і надійність якої, безумовно, зростатиме, що дозволить значно скоротити витрати по наданню сервісних послуг.