Масло: м-16іхп-3 (основне) або мт-16п (запасне).

Ємкість: в системі – 92 л; в основному баці – 82 л (min – 20 л); в запасному баці – 45 л.

Температурний режим: нормальний 80-90⁰С; допустимий 75-115⁰С.

Тиск масла: перед запуском двигуна  0,5 кгс/см²; під час роботи  1,5 кгс/см² (при t_М=100-110⁰С, n=2800 об/хв).

Питомі витрати масла:  8 г/к.с.^.год.

Загальна будова:

1. Баки:

• основний;

• запасний.

2. Насоси:

• МЗН-2;

• нагнітальний;

• відкачувальний.

3. Фільтри:

• забірний масляного бака;

• МЦФ.

4. Радіатор.

5. Клапани:

• прокачування;

• зворотний;

• запобіжний.

6. Електропідігрівник забірного маслопроводу.

7. КВП, трубопроводи.

Рис. 3. Система змащування двигуна:

1 — масляний бак; 2 — трубопровід підведення масла в бак з радіатора; 3 — масля­ний радіатор; 4— дренажний трубопровід; 5 — трубопровід відведення масла з двигуна в радіатор; 6 — датчик термометра; 7 — трубопровід масла з двигуна під час роботи МЗН-2; 8 — відцентрований масляний фільтр: 9 — нагнітальний масляний насос двигуна; 10 — нагрівальний елемент; 11 — трубопровід, який відводить повітря з насоса МЗН-2; 12 — жиклер; 13 — маслянозакачувальний насос МЗН-2; 14 — заправна горловина

Під час роботи двигуна масло з циркуляційного відсіку основного масляного бака підводиться в нагнітальний масляний насос двигуна. Нагнітальний масляний насос подає масло до МЦФ під тиском, звідти очищене масло по каналам в блоку двигуна надходить до корінних підшипників впускного і випускного колінчатих валів та інших деталей і агрегатів двигуна. Забезпечивши змащування та охолодження деталей і механізмів, масло стікає до картера двигуна. Відкачувальними насосами забирається з картера і через трубопровід направляється до радіатора, де охолоджується та надходить до піногасника циркуляційного відсіку бака. Під час прогрівання двигуна (особливо при низьких температурах) масло може надходить до бака через перепускний клапан радіатора (5 кгс/см²), не проходячи через його охолоджувальні трубки.

Рис. 4. Схема системи змащування:

1 — заправна горловина, 2 — масляний бак; 3 — трубопровід підведення мас­ла в бак із радіатора; 4 — піногасник; 5 — перегородки; 6 — радіатор; 7 — перегородка колектора; 8 — перепускний клапан; 9 — датчик термометра; 10— дренажний трубопровід; 11 — трубопровід відведення масла із двигуна в ра­діатор; 12 — трубопровід відведення масла з двигуна під час роботи МЗН-2; 13 — датчик манометра; 14 — трубопровід підведення масла до нагнітального насоса двигуна; 15 — жарова труба; 16 — труба, що з’єднує крайні відсіки ба­ка; 17 — запірна кулька; 18 — пробка зливного клапана; 19 — забірна труба; 20 — нагрівальний елемент; 21 — трубопровід підведення масла до двигуна від ЧЗН-2; 22 — маслянозакачувальний насос МЗН 2; 23 — трубопровід, який відводить повітря з насоса МЗН 2; 24 — жиклер

4. В ролі командира відділення подати команду на відновлення руху.

Для відновлення руху подається команда “Взвод (відділен­ня) — ВПЕРЕД” і додається, якщо потрібно, “БІГОМ”.

5. Порядок заміни ствола спареного кулемета ПКТ.

- перевірити на розрядженість спарений кулемет;

- від’єднати електроспуск;

- зняти кулемет з установки;

- провести неповну розбірку;

- замінити ствол спареного кулемета;

- провести збірку після неповної розбірки;

- установити кулемет на установку;

- під’єднати електроспуск;

- перевірити роботоспособність електроспуску.

Білет № 6

1. Бій, види бою та їх характеристики. .

Бій – основна форма тактичних дій військ, що являє собою організовані і узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань (частин, підрозділів) з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.

Бій може бути загальновійськовим, протиповітряним, повітряним і морським. Загальновійськовий бій ведеться об'єднаними зусиллями з'єднань (частин, підрозділів) різних родів військ Сухопутних військ, Військово-повітряних сил, а на приморському напрямку і Військово-морських Сил із застосуванням тільки звичайної зброї або із застосуванням інших засобів ураження.

2.Склад і розміщення частин електрогідравлічного приводу ВН стабілізатора.

До складу електрогідравлічного приводу ВН входять: прилад приведення, обмежувач кутів, гідропривід (у нього входять: живляча установка, виконавчий циліндр, шланги і трубопроводи).

3.Силова установка танка Т-64Б: призначення, технічна характеристика, загальна будова та робота системи охолодження.

Система охолодження призначена для відведення тепла від деталей двигуна, які зіштовхуються з гарячими газами і підтримання їх теплового режиму в допустимих межах.

Технічна характеристика

Тип – закритий, рідинна, з примусовою циркуляцією ОР, ежекційна.

ОР: – вода + трикомпонентна присадка (хромпік, нітрит натрію, тринатрійфосфат). Використовується при температурі повітря +5⁰С і вище (взимку з попереднім розігріванням до 80-90⁰С);

НОР марки: 40 – при +5⁰С …-35⁰С; 65 – при –35⁰С і інше.

Ємкість – 70 л.

Тепловий режим: – нормальний 80⁰ – 90⁰С; – допустимий 75⁰ - 115⁰С (105⁰С для НОР).

Загальна будова системи охолодження:

• рідинний тракт;

• повітряний тракт.

Рідинний тракт:

• водяний насос;

• водні порожнини блока циліндрів, роз’ємного стику газоходу турбіни;

• колектори;

• 2 радіатори;

• компенсаційний бачок;

• пароповітряний клапан (ППК);

• 2 зливних клапани;

• трубопроводи;

• термометр і сигналізатор “Втрата води”.

Повітряний тракт:

• ежектор;

• обвідний газохід;

• заслінка та жалюзі з приводом керування.

Робота системи охолодження

Під час роботи двигуна циркуляції ОР здійснюється водяним насосом.

Із двигуна ОР розподіляється на 3 потоки:

• основний (85%) – через збірний водяний колектор в трубу, далі – радіатор – водяний насос;

• паралельний (12-13%) – в радіатор обігрівання бойового відділення –підігрівач – водяний насос;

• компенсаційний (2-3%) – у дві оболонки охолодження роз’ємного стику газоходу – компенсаційний бачок– водяний насос

4.Розібрати і скласти відцентровий маслоочисник.

ОПЕРАЦІЙНА КАРТА

виконання нормативу № 12

“Розбирання і складання відцентрованого маслоочисника”

Умови виконання нормативу

Норматив виконується механіком-водієм, курсантами учбових підрозділів.

Норматив виконується на учбовому стенді. Для утримання ротора при розбиранні і складанні дозволяється залучати помічника.

Після розбирання маслоочисника прочистити сопла ротора мідною дротиною.

Матеріальне забезпечення

1 Учбовий стенд відцентрованого маслоочисника (МЦФ-1).

2 Ключ накидний 12х14.

3 Ключ торцевий х17.

4 Вороток.

5 Ключ надставка для гайок кріплення кришки ротора.

6 Дерев’яна лопатка.

7 Мідний дріт  0,5 мм.

8 Викрутка.

9 Ганчірка.

10 Посудина з моторним маслом (100 г).

Оцінка за часом виконання

“Відмінно” “Добре” “Задовільно”

6хв 30с 7хв 8 хв 20с

Порядок виконання нормативу

№ п/п	Послідовність операцій, які виконуються		Інструмент
1	Стати поряд зі стендом і доповісти про готовність до виконання нормативу: “До виконання нормативу готовий ! ”
2	По команді керівника: “До виконання нормативу приступити!” – відгвинтити гайки відкидних болтів кріплення кришки корпусу фільтра		Накидний ключ 12х14
3	Поступово підіймаючи кришку, зняти її та покласти на стіл внутрішньою стороною доверху.		Викрутка
4	Вийняти з корпусу фільтра ротор. Покласти його на стіл. Кришку корпусу поставити на корпус
5	Встановити на гайки ротора ключ - надставку і, використовуючи торцевий ключ х17 з воротком, відпустити послідовно на 3-4 оберти гайки під №1 і №2		Ключ - надставка, ключ торцевий х17, вороток
6		Тримаючи ротор за кришку над столом, легким постукуванням зворотною стороною торцевого ключа по гайках №1 і №2 відділити корпус ротора від кришки		Ключ торцевий х17
7		Відгвинтити гайки ротора повністю, укласти їх на стіл. Зняти кришку ротора		Ключ торцевий х17
8		Очистити внутрішню поверхню кришки ротора дерев’яною лопаткою		Дерев’яна лопатка
9		Зняти захисні сітки, попередньо знявши скоби їх кріплення
10		Прочистити сопла ротора мідним дротом		Мідний дріт  0,5 мм
11		Встановити на місце захисні сітки і застопорити їх скобами кріплення
12		З’єднати кришку і корпус ротора, при цьому штифт корпусу повинен увійти в паз кришки
13		Змастити моторним маслом різь шпильок ротора і торці гайок кріплення кришки ротора та навернути гайки на шпильки, при цьому особливу увагу звернути на те, щоб гайки мали той же номер, що і шпильки (номер шпильки набитий на кришці ротора поряд з отвором для шпильки)		Масло моторне Ключ торцевий х17
14		Поставити на ротор ключ - надставку та утримуючи ротор, торцевим ключем х17 і воротком загвинтити поступово і рівномірно гайки до збігу різі на кришці ротора і гайки		Ключ - надставка, ключ торцевий х17, вороток
15		Зняти кришку з корпусу фільтра. Встановити ротор на стержень і перевірити легкість його обертання. (Ротор повинен вільно обертатись від поштовху пальцем, без заїдань)
16		Встановити кришку корпусу фільтра на місце і загвинтити гайки її кріплення. (Загвинчування гайок виконувати послідовно, збільшуючи зусилля на кожну гайку )		Ключ накидний 12х14
17		Протерти ганчіркою ключі, які використовувались при виконанні нормативу, та укласти їх на столі
18		Стати і доповісти про виконання нормативу “ГОТОВО!”

5.Порядок неповного розбирання ПКТ.

відокремити стрічку від кулемета (якщо вона приєднана) і перевірити, чи немає патрона в патроннику. Утримуючи кулемет ПКТ— знизу за електроспуск, великим пальцем утопити засувку і відкрити кришку ствольної коробки;

- підняти основу приймача і повернути запобіжник у положення «Вогонь». За рукоятку перезарядження відвести затворну раму в заднє положення і перевірити, немає чи патрона в патроннику. Після цього затворну раму, утримуючи за рукоятку, плавно спустити з бойового взводу;

- відокремити зворотно-бойову пружину з направляючим стрижнем. Утримуючи кулемет лівою рукою за електроспуск, правою рукою подати вперед направляючий; підняти задній кінець направляючого стрижня і витягти його зі зворотно-бойовою пружиною зі ствольної коробки; зняти зворотно-бойову пружину з направляючого стрижня;

- відокремити затворну раму з затвором.

Утримуючи кулемет лівою рукою за електроспуск, правою рукою за витягач відвести затворну раму назад; піднімаючи затворну раму, вийняти її разом із затвором зі ствольної коробки;

- відокремити затвор від затворної рами. Узяти затворну раму в ліву руку затвором догори; правою рукою відвести затвор назад і повернути його вправо так, щоб його ведучий виступ вийшов з фігурного вирізу затворної рами; після цього прокрутити затвор вперед і, повертаючи вправо, відокремити від затворної рами;

- відокремити ударник від затвора. Узяти затвор у ліву руку каналом для ударника донизу, зрушити ударник назад до упору і, пальцями правої руки переміщаючи його за виступ уперед , витягти ударник з каналу затвора;

- відокремити електроспуск. Утопити фіксатор вибивачем, зрушити електроспуск нагору до виходу направляючих виступів з вертикальних пазів ствольної коробки;

- відокремити ствол. Зрушити замикач ствола вліво до упору; лівою рукою, повертаючи рукоятку кулемета вперед, відокремити ствол.

Білет № 7

1. Вимоги до сучасного загальновійськового бою.

Загальновійськовий бій вимагає від підрозділів, які беруть у ньому участь, безперервного ведення розвідки, вмілого застосування озброєння, військової техніки, засобів захисту та маскування, високої мобільності та організованості, повного напруження всіх моральних і фізичних сил, непохитної волі до перемоги, залізної дисципліни та бойової згуртованості.

Це досягається:

високою бойовою виучкою;

свідомим виконанням особовим складом свого військового обов’язку, стійкістю, хоробрістю, відвагою та готовністю особового складу за будь-яких умов добитися повної перемоги над ворогом;

знанням начальниками своїх підлеглих, особистим спілкуванням з ними, увагою до їх особистих потреб з врахуванням труднощів життя у бойовій обстановці, високою вимогливістю до них; вихованням у підлеглих відданості українському народові.

2. Склад і розміщення частин електромашинного приводу ГН стабілізатора.

У склад єлектромашинного приводу ГН входять: датчик лінійних прискорень, друга розподільна коробка, гідропривід ГН (у нього входять гідромотор, насос з приводним двигуном, поповнюючий бак та трубопроводи).

3. Силова установка танка Т-64Б: призначення, технічна характеристика, загальна будова та робота системи підігріву.

Система підігрівання двигуна призначена для :

розігрівання двигуна перед пуском та підтримання його в стані готовності до пуску в холодний час.

Технічна характеристика

Тип – комбінована.

Час розігрівання двигуна – за 5 хв на 35 - 45⁰С.

Витрати палива – не більше 8л/год.

Час безперервної роботи – не обмежений.

Загальна будова системи:

• форсунковий підігрівник;

• жарова труба масляних баків;

• водна оболонка циліндрів двигуна;

• водна оболонка МЗН-2 двигуна;

• трубопроводи.

Форсунковий підігрівник призначений для нагрівання ОР та забезпечення її циркуляції по магістралям системи охолодження, а також для розігрівання випускними газами масла в масляних баках системи змазування двигуна, гідрокерування та змазування трансмісії.

Тип – форсунковий: Q= 60 000 ккал/год.

Склад форсункового підігрівника:

• котел;

• нагнітач;

• форсунка;

• паливний фільтр;

• електроклапан;

• свічка розжарювання;

• кран підігрівника;

• клапан зливання ОР;

• трубопроводи.

Робота системи підігрівання

Під час роботи системи підігрівання працює БВН і подає паливо через фільтр і електроклапан до форсунки. За допомогою форсунки паливо надходить до камери згорання котла підігрівника в розпиленому вигляді, де змішується з повітрям, що подається вентилятором нагнітача. Утворюється суміш, яка спалахує від свічки, горить і нагріває рідину, що циркулює в рідинному тракті котла підігрівника. Гарячі гази, виходячи з котла через жарову трубу масляних баків, нагрівають у них масло. Нагріта рідина через радіатор обігрівача бойового відділення по трубопроводам подається до двигуна, розігріває його, через водяний насос двигуна по трубі надходить до насоса нагнітача і далі – в підігрівник.

Також по іншій трубі нагріта рідина надходить до корпусу маслозакачувального насоса, нагріває його і повертається в підігрівник.

Температура рідини контролюється за термометром системи охолодження.

Проходження рідини під час роботи водяного насосу підігрівника здійснюється в протилежному напрямку потоку ОР під час роботи водяного насоса системи охолодження (у зворотному напрямку паралельного потоку).

4. В ролі командира відділення, що діє в пішому порядку, подати команду на зміну напрямку руху.

Зміна напрямку руху взводу, що діє в пішому порядку, в передбойовому або в бойовому порядку, і відділення в бойовому порядку проводиться за командою “Взвод (відділення), праворуч (ліворуч, кругом), у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), напрямне—таке-то відділення (напрямний—такий-то)— РУШ”. Напрямне відділення (напрямний) змінює напрямок на вка­заний предмет, решта відділень (солдати) висуваються на новий напрямок і продовжують рух, витримуючи рівняння по напрямному відділенню (напрямному).

5. Порядок переведення бойового відділення танка з похідного положення в бойове. Дії командира танка.

Командир танка:

- зняти чехли з танкової гармати, спареного кулемета ПКТ, НСВТ та радіостанціі;

- поставити антену радіостанції, зайняти своє місце в бойовому відділенні;

- расстопорити з навідником гармату від крепления по-похідному;

- включити автоматичні запобіжники (АЗР) ;

- включити радіостанцію, ТПУ і підключити шлемофон до свого апарату;

- зняти чехол закриваючий загрузочне вікно кабіни;

- провірити установку рукоятки крана золотникової коробки, яка повинна бути в положенні А;

- установити стопор командирської башні в положження УТЕС;

- установити рукоятку привода ГН зенітноі установки в положення АВТ.;

- включити тумблер П-КА СТОП на пульті П-3 ;

- включити ЗПУ та ланцюги стрільби із зенітного кулемета на пульті ПВ-20;

- установити огродження;

- прийняти доповіді відекіпажу про готовність;

- доповісти про готовність до бою.

Білет № 8

1.Основні риси сучасного загальновійськового бою.

Характерними рисами сучасного загальновійськового бою є: рішучість, висока напруженість, швидкоплинність і динамічність бойових дій, їх наземно-повітряний характер, одночасний потужний вогневий вплив на всю глибину побудови сторін, застосування різноманітних способів виконання бойових завдань, швидкий перехід від одних видів дій до інших, складна радіоелектронна обстановка.

2. Склад і розміщення загальних частин стабілізатора.

Загальними частинами, що забезпечують роботу приводів ВН і ГН, є: блок гіротахометрів, блок управління К1 (К1-М2), одиночний комплект ЗІП.

2. Трансмісія танка Т-64Б: визначення, призначення, технічна характеристика, загальна будова.

Призначення трансмісії танка:

• для передачі потужності від двигуна до ведучих коліс машини;

• для зміни крутильного моменту на ведучих колесах і швидкостей руху машини в необхідному діапазоні;

• для зрушення з місця, здійснення поворотів, забезпечення руху заднім ходом, гальмування та утримання машини в загальмованому стані на підйомах і спусках;

• для відключення двигуна від ведучих коліс під час його запуску, роботи на холостому ході та під час перемикання передач;

• для вимикання передач під час буксирування і пуску двигуна з буксиру.

Технічна харатеристика

Тип – механічна, планетарна з гідравлічною сервосистемою керування, механічними органами керування.

Складається з:

• 2 коробок передач;

• 2 бортових редукторів;

• системи гідрокерування і змазування;

• приводів керування.

Призначення коробки передач танка:

• для забезпечення передавання крутильного моменту від колінчатого валу двигуна до ведучих коліс;

• зміни тягових зусиль на ВК в більш широкому діапазоні, ніж це можливо робити зміною частот обертання двигуна;

• зрушення з місця, повороту, гальмування, заднього ходу та утримання машини в загальмованому стані на підйомах і спусках;

• відключення двигуна від ВК під час його роботи і під час пуску.

Рис.8. Будова правої коробки передач:

1, 3— відкачувальний та нагнітальний насоси; 2, 49 — шестерні привода до насо­сів; 4 — площадка для кріплення гідроциклону; 5, 17 — перехідний та задній фланг; 6 — канал підведення змащування до фрикціона Ф₂; 7 — бустер; 8 — диски фрикціо­на Ф; 9 — сонячна шестерня і планетарного ряду; 10, 16, 20 — бустери; 11 — вінець сонячної шестерні і планетарного ряду; 12 — барабан; 13, 14, 15 — водила I, II, III планетарних рядів; 18 — упорне кільце; 19 — сателіт IV планетарного ряду; 21, 22, 23. 24 — сонячна шестерня, епіцикл, сателіт і водило бортової передачі відповідно; 25 — саморушне і повстяне ущільнення; 26 — кону­си; 27 — пробка кріплення ведучого колеса; 28 — зубчата шайба; 29, 30 — отвори для змащування; 31, 32 — роликопідшипники та кулькопідшипники; 33 — саморушне ущільнення; 34 — ущільнювальне кільце; 35, 46 — торцеві ущільнення, 36 — фрик­ціон Ф₃; 37 — фрикціон Ф₄; 38, 39 — кулькові пристрої для увімкнення фрик­ціонів; 40 — віджимний пристрій фрикціона; 41 — фрикціон Ф₅; 42 — фрикціон Ф₆; 43 — епіцикл II планетарного ряду; 44 — ведучий вал; 45 — фрикціон Ф₂; 47 — манжета; 48 — канал для відведення змащування

Загальна будова:

• картер (уварений у корпус танка);

• передній фланець;

• барабан;

• задній фланець;

• первинний вал;

• вторинний вал;

• 4 планетарних ряди;

• 4 зупинних фрикціони: Ф1, Ф6, Ф5, Ф4;

• 2 блокувальних фрикціони: Ф2, Ф3;

• зупинне гальмо з механізмом вмикання;

• привод масляних насосів.

Робота на першій передачі:

• вмикаються фрикціони Ф3, Ф4;

• у роботі беруть участь 3 і 4 планетарні ряди;

• зблоковані – Е2, С4;

• загальмована – Е3, С4;

• крутильний момент Мкр передається:

I_в®С₃®С_Т3®В_СКЛ®Е₄®С_Т4®В₄®II_В®БП®ВК

4. Заправити мастилом ЛІТОЛ-24 опорний коток.

50. Дозаправити мастилом верхні та нижні опори амортизатора Опорні катки, направляючі колеса, балансири, внутрішні порожнини водил бортових передач Підтримуючі катки

Плоский ключ 17Х19 або торцеві 14Х19, ганчір’я, шприц-прес 54.28.1194 Торцові ключі 27Х41 та 17Х22, заправ очний агрегат АЗ-1 або шприц-прес Ключі 17Х19, торцевий ключ 14Х19, шприц-прес

Змазка ЦИАТИМ-208 Змазка заправляється: В опорні катки та направляючі колеса до виходу через протилежні отвори під болти; В балансир по 200 г; В полости водила 450 – 500 г. Змазка ЦИБАТИМ-201 до вихіду її через лабіринт.

5. Порядок переведення бойового відділення танка з похідного положення в бойове. Дії навідника-оператора танка.

- зняти чехол з гармати 2А46М;

- расстопорити башню і гармату від крепления по-похідному;

- гармату опустити на угол заряжання;

- провірити возможность поворота башни і подйома гармати вручную;

- включити на левом розподільчому щитку автоматичні запобіжники (АЗР), «Вент.», «Осв. A3» . «Эл. спуск»

- установить ограждение пушки;

- убедиться в том, что руковятка ВИБОР ЦЕЛІ находится в положенні 1,

- руковятка ПРОВІРКА РОБОТА в положенні РОБОТА і тумблер Д мин (0,5-1) - в положенні 1;

- установити з допомогою кільця діоптрійноі наводки окуляра приціла-дальноміра найкращу видимість поля зору;

- установити необхідне збільшення поля зору з допомогою руковятки;

- включити на пульті наводчика тумблери ПРЕОБР., ДАЛЬНОМ., ВИЧИСЛ., при цьому на пульті наводчика повинні загорітися сигнальні лампи ПРЕОБР., ДАЛЬНОМ., ВИЧИСЛ.;

- не менше чим через 3 хв. установити руковятку арретирования на прицілі-дальномері в положення РАССТОПОРЕНО, при цьому повинно включиться привод ГН стабілізатора і загорітися сигнальна лампа РАССТОП на приціл-дальномері;

-установити руковятку на ручному підйомному механізме гармати положення СТАБ., при цьому повинно включитися привод ВН стабілізатора;

- перевірити чи працюе СУВ;

- доповісти командиру танка про готовність ДО БОЮ.

Білет № 9

1. Основні принципи сучасного загальновійськового бою.

   1. постійна бойова готовність підрозділів;

   2. рішучість, активність та безперервність ведення бою;

   3. узгодження застосування підрозділів родів військ та спеціальних військ і підтримка безперервної взаємодії між ними;

   4. раптовість дій та застосування воєнної хитрості (оману противника);

   5. рішуче зосередження сил на головному напрямку і в рішучий момент бою;

   6. маневр підрозділами, ударами і вогнем;

   7. своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою;

   8. повне напруження моральних та фізичних сил, використання морально-політичного фактору в інтересах виконання бойової задачі;

   9. тверде та безперервне управління підрозділами в бою.

2. Призначення, характеристика, загальна будова кулемета ПКТ.

7,62-мм кулемет Калашникова танковий ПКТ є могутньою автоматичною зброєю і призначені для знищення живої сили і поразки вогневих засобів противника.

Характеристика ПКТ.

Калібр 7,62 мм

Прицільна дальність стрільби до 1600 м

Дальність ефективного вогню до 1000 м

Дальність прямого пострілу по грудній фігурі……… 420 м,

по фігурі, що біжить……… .640 м.

Бойова швидкострільність до 250 постр./хвил.

Темп стрільби …………………………………………………700-800 постр./хв.

Боєкомплект ……………………………………………1250 патронів

Кут горизонтального обстрілу з кулемета ………………..360°.

Маса кулемета ………………………………………………10,5 кг.

Вага коробки на 250 патронів зі спорядженою стрічкою… 9,4 кг.

Основні частини та механізми кулемету ПКТ:

1 – ствол; 2 – ствольна коробка із кришкою та основою приймача; 3 – затворна рама із витягувачем та газовим поршнем; 4 – затвор; 5 – зворотньо-бойова пружина; 6 – спрямовуючий стержень; 7 – трубка газового поршня; 8 – електроспуск; 9 – спусковий механізм.

3. Трансмісія танка Т-64Б: призначення, загальна будова та робота МЗН буксиру, порядок запуску двигуна з буксиру.

Під час буксирування необхідно:

Прокачати масло насосом МЗН двигуна (20-30с літом або 2-3хв. взимку) при

натисненій педалі подачі палива і добитись тиску масла не меньше 0,5кг.с/cм2;

-провернути колінчасті вали двигуна на протязі 2-3сек. без подачі палива

натиснувши на кнопку МЗН БУКСИРА, не відпускаючи кнопку МЗН двигуна;

-не відпускаючи кнопку МЗН двигуна , поставити рукоятку подачі палива

на 1/ 3 -1/ 2 її ходу і знову натиснути кнопку МЗН БУКСИРА.

Під час буксирування включати кнопку стартера-генератора забороняється.

Як тільки двигун запуститься , натиснути педаль зчеплення ,відпустити обидва МЗН, встановити частоту обертання двигуна 1000-1200 об/хв. і зафік-

сувати рукояткою ручної подачі палива.

Після цьго, використовуючи зовнішній звязок , зупинити машини , від єднати і покласти буксирні троси на місце.

4. В ролі командира відділення подати команду на перешикування відділення із цепу в колону.

Відділення із цепу в колону перешиковується .за командою (сигналом) “Відділення, за мною, в колону по одному—РУШ”. Командир відділення продовжує рух, а солдати на ходу змикають­ся і займають свої місця в колоні.

5. Порядок переведення бойового відділення танка з бойового положення в похідне. Дії командира танка.

- по команді (сигналу) керівника на навчальному місці «Відбій» подає екіпажу команду «Відбій»;

- виключити ЗПУ та ланцюги стрільби із зенітного кулемета на пульті ПВ-20;

- установити рукоятку привода ГН зенітноі установки в положення РУЧ.;

- установити стопор командирської башні в положення ЗАСТ.;

- прочитує постріли, що залишилися, в конвейєрі МЗ по візуальному покажчику і запам'ятовує (записує);

- відкриває люк командирської башти, до стопорения;

- вимикає радіостанцію, ТПУ і відключає шлемофон від свого апарату;

- вимикає АЗР на правому розподільному щитку;

- розряджає спарений кулемет ПКТ і проводить контрольний спуск ;

- звільняє лентогільзоуловлювач спареного кулемета ПКТ від стріляних гільз і ланок стрічки;

- закриває чохлом вікно кабіни для виходу лотка;

- виходить з бойового відділення;

- розряджає зенітний кулемет і проводить контрольний спуск;

- знімає антену радіостанції, займає своє місце в бойовому відділенні і укладає антену;

- бере чохли і надягає на спарений кулемет і уловлювач МЗ, а потім разом з навідником-оператором зачехляє казенну частину гармати, стопорить її по-похідному;

- встановлює щиток огорожі гармати;

- вимикає заднє і переднє освітлення башти;

- подає команду механікові-водієві «Вимкнути «масу»;

- подає команду «До машини»;

- шикує екіпаж позаду танка, і спостерігає за сигналами (командами) керівника на навчальному місці.

Білет № 10

1. Зміст і складові частини сучасного загальновійськового бою.

Бій основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.

Види - Бій може бути: загальновійськовим, вогневим, протиповітряним, повітряним,

морським.

Загальновійськовий бій- бій успіх якого досягається узгодженими діями частин і підрозділів різних родів військ, спеціальних військ Сухопутних військ, а також Військ повітряних сил, а на приморському напрямку й Військово-морських сил.

Два види ЗВБ: наступ, оборона.

Основні фактори які визнач характер ЗВБ.

1. Засоби озброєної боротьби. 2. Сили озброєної боротьби.

Характерними рисами сучасного загальновійськового бою є:

1. рішучість мети,

2. висока напруженість,

3. швидкоплинність і динамічність бойових дій, їх наземно-повітряний характер,

4. одночасний потужний вогневий вплив на всю глибину побудови сторін,

5. застосування різноманітних способів виконання бойових завдань,

6. швидкий перехід від одних видів дій до інших,

7. складна радіоелектронна обстановка.

5. Основними принципами ведення сучасного загальновійськового бою є:

1. постійна бойова готовність підрозділів;

2. рішучість, активність і безперервність ведення бою;

3. узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ і підтримання безперервної взаємодії між ними;

4. раптовість дій та застосування воєнних хитрощів (обман противника);

5. рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент;

6. маневр підрозділами, ударами та вогнем;

7. своєчасне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою;

8. повне напруження моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання;

9. тверде і безперервне управління підрозділами

2. Призначення, характеристика, загальна будова танкової гармати 2А46М.

Гармата призначена для боротьби з танками, самохідними установками та іншими броньованими об’єктами противника, а також для подавлення і знищення його вогневих засобів та живої сили.

Характеристика гармати.

ТТХ гармати 2А46М-1.
Тип	Гладкоствольна
Калібр	125мм.
Заряджання	Автоматичне
Бойова швидкострільність	6-8 постр/хв.
Найбільша прицільна дальність стрільби (використовуючи 1Г42) снарядом, м,: бронебійно-підкаліберним кумулятивним осколково-фугасним керованим	4000 4000 5000 4000
Максимальна дальність стрільби ОФ снарядом	10000м
Найбільша прицільна дальність стрільби використовуючи нічний приціл ТПН3-49, м. в активному режимі в пасивному режимі	1300 850
Дальність прямого пострілу (при висоті цілі 2м) снарядом м,: бронебійно-підкаліберним кумулятивним	2120 1000
Кути обстрілу, град.: кут підвищення при виключеному стабілізаторі кут зниження при виключеному стабілізаторі: на ніс на корму горизонтальний	+15 -5 -4 360
Висота лінії вогню, мм	1678
Довжина відкату, мм: нормальна максимальна для керованого снаряду	260-300 310 206
Кількість рідини, л: в накатнику в тормозі відкату	0.2 3.6
Тиск в накатнику, кгс/кв.см.	60
Спосіб проведення пострілу	Гальванозапалом, Електроударним механізмом і механічним спуском вручну.
Вага коливаючої частини гармати без бронемаски і стабілізатора, кг.	2443

Гармата складається з наступних основних частин: ствол, термозахистного кожуха, затвор, автоматики, противовідкатних пристроїв (тормозів відката і накатника), люльки з огорожею і підйомного механізму, що встановлюється на кронштейні, привареному до башти.

3. Ходова частина танка Т-64: призначення, технічна характеристика, загальна будова. Призначення, технічна характеристика, загальна будова гусеничного рушія.

Призначається для підтримання в заданому положенні корпусу машини, забезпечення руху, гасіння коливань, пом’якшення ударів, які виникають під час руху нерівностями.

Ходова частина танка складається з:

• гусеничного рушія;

• системи підресорювання.

Гусеничний рушій із заднім розташуванням ведучих коліс, з підтримувальними роликами призначається для забезпечення руху машини за рахунок обертального моменту, що підводиться від трансмісій до ведучих коліс та зчеплення гусениць з грунтом.

Рис. 10. Ходова частина:

1 — напрямне колесо; 2 — гідравлічний амортизатор; 3 — опорний каток; 4 — упор; 5 — підтримувальний ролик; 6 — відбійник; 7 — ведуче колесо; 8 — гусениця; 9 — вузол підвіски

Гусеничний рушій складається з:

• 2-х гусениць (Тип – металева з РМШ, дрібноланкова з цівковим зачепленням. Кількість ланок (траків) в одній стрічці – 79-78 шт. Ширина – 540 мм. Крок – 164 мм. Вага одного трака – 12,4 кг. Вага однієї стрічки – 1450 кг);

• 2-х ведучих коліс (із з’ємними вінцями. Вага ведучого колеса – 172 кг);

• 2-х напрямних коліс із механізмами натяжки гусениць;

• 12-ти опорних катків (із ободом та внутрішньою амортизацією. Вага катка – 108 кг);

• 8-ми підтримувальних котків (однобандажні із внутрішньою амортизацією. Вага ролика – 11,6 кг);

• 2-х відбійників.

Система підресорювання – індивідуальна, торсіонна з гідроамортизаторами. Призначається для зменшення навантажень, що діють на машину під час її руху по місцевості і підтримання заднього положення корпусу.

Система підресорювання складається з:

• 12 почіпок (торсіонні вали; балансири, осі балансирів); 1,6 амортизаторів (Тип - гідравлічні телескопічні. Розташування – на підвісках 1,2 та 6-го опорних катків. Рідина, що використовується, – 50% трансформаторного масла та 50% турбінного масла марки “Л”. Вага заправленого гідро-амортизатора – 24 кг);

• 10 упорів.

Рис. 11. Вузол підвіски:

1 — балансир; 2— вісь; 3 — гвинт; 4 — кришка; 5, 8 — ущільнювалькі кільця; 6 — сто­порне кільце; 7, 10 — гольчасті підшипники; 9 — балансири; 11 — регулювальна шайба; 12 — пружинне кільце; 13 — манжет; 14 — пластинчаста пружина; 15 — кільце лабіринту; 16 — середня опора; 17 — торсіонний вал; 18 — гайка; 19 — клин; 20 — кульки; 21, 22 — пробки

4. Заправити мастилом ЛІТОЛ-24 опору балансира.

50. Дозаправити мастилом верхні та нижні опори амортизатора Опорні катки, направляючі колеса, балансири, внутрішні порожнини водил бортових передач Підтримуючі катки

Плоский ключ 17Х19 або торцеві 14Х19, ганчір’я, шприц-прес 54.28.1194 Торцові ключі 27Х41 та 17Х22, заправ очний агрегат АЗ-1 або шприц-прес Ключі 17Х19, торцевий ключ 14Х19, шприц-прес

Змазка ЦИАТИМ-208 Змазка заправляється: В опорні катки та направляючі колеса до виходу через протилежні отвори під болти; В балансир по 200 г; В полости водила 450 – 500 г. Змазка ЦИБАТИМ-201 до вихіду її через лабіринт.

5. Порядок переведення бойового відділення з бойового положення в похідне. Дії навідника-оператора танку.

- користуючись пультом управління прицілу-далекоміра, повертає башту в положення 28-00 по баштовому кутоміру;

-установити руковятку на ручному підйомному механізме гармати положення РУЧ., при цьому повинно включитися привод ВН стабілізатора;

- установити руковятку арретирования на прицілі-дальномері в положення ЗАСТ., при цьому повинно виключиться привод ГН стабілізатора і погаснути сигнальна лампа РАССТОП на приціл-дальномері;

- виключити на пульті наводчика тумблери ВИЧИСЛ., ДАЛЬНОМ., ПРЕОБР., при цьому на пульті наводчика погаснути сигнальні лампи ВИЧИСЛ.; ДАЛЬНОМ.; ПРЕОБР.,

- доповідає командирові танка і механікові-водієві: «Механізм заряджання і стабілізатор вимкнені»;

- відкриває люк до застопорення;

- відключає шлемофон від апарату ТПУ;

- з командиром танка надягає чохли на казенну частину гармати і уловлювач МЗ;

- надає гарматі кут піднесення і разом з командиром танка застопорює її по-похідному;

- вимикає освітлення азимутного покажчика і свого робочого місця та виключає АЗР;

- виходить з бойового відділення та ставить чехол на гармату;

- доповідає командирові танка про виконання команди «Відбій» і займає своє місце в строю позаду танка.

Білет № 11

1.Вогонь, як складова частина бою. Як розрізняється вогонь за завданнями, видами зброї, засобами ведення, за напругою стрільби, за напрямком стрільби, за способами стрільби.

Основним способом знищення (розгрому) противника в бою є вогонь.

Вогонь — ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї.

Він розрізняється:

за тактичними завданнями, які вирішуються, — на знищення, подавлення, виснаження, руйнування, задимлення (засліплювання) і інші;

за видами зброї - зі стрілецької зброї, гранатометів, танків (танкових гармат і кулеметів), бойових машин піхоти (бронетранспортерів), артилерії, мінометів, протитанкових ракетних комплексів, зенітних засобів і інші;

за способами ведення — прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій;

за напруженістю — короткочасний, безперервний, кинджальний, швидкий, методичний, залповий і ін.;

за напрямком стрільби — фронтальний, фланговий, перехресний;

за способами стрільби - з місця, із зупинки (з короткої зупинки), з ходу, з борта, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та ін.;

за видами вогню - по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатошаровий, багатоярусний і інший.

2. Призначення, характеристика, загальна будова ствола танкової гармати та механізму продування.

Ствол складається з труби, закріпленою в каморній частині кожухом, казенника і механізму продування.

Циліндрична частина кожуха являється направляючою ствола, якою він скользить по бронзовій втулці люльки під час відкату і накату. Кожух на різьбі вкручений в казенник і утримує трубу від зміщення вперед при пострілі. Від зміщення назад труба утримується казенником. На торці дульного потовщення ствола нанесені взаємно перпендикулярні риски для встановлення ниток при вивірці нульової лінії прицілювання.

Казенник призначений для розміщення і кріплення деталей затвору з напівавтоматикою, а також для з’єднання ствола з тормозами відката і накатником.

На верхній частині казенника розміщена площадка для встановлення контрольного рівня. Зліва зверху є наскрізний продольний отвір і паз для розміщення механізму напівавтоматики затвору. В верхній частині заднього зрізу казенника кріпиться кронштейн з пальцем для стопоріння гармати по-похідному. В середній частині казенника знаходиться прямокутне гніздо для розміщення клина затвора.

Механізм продування – ежекторного типу, служить для видалення з каналу ствола порохових газів після пострілу з метою зменшення загазованості бойового відділення танка. Він складається з шести сопел, вкручених в наклонні отвори ствола, і ресивера з деталями кріплення.

Термозахисний кожух застосовується для зменшення впливу метеоумов на точність стрільби і складається з чотирьох секцій, стяжок, скоб і закріплюючих деталей. Секції кожуха закріплюються стяжками до ствола, краї кожуха кріпляться скобами, утворюючи циліндричні оболонки.

2. Силова установка танка Т-64Б: призначення, технічна характеристика, загальна будова та робота системи підігріву.

Система підігрівання призначена для:

розігрівання двигуна перед пуском та підтримання його в стані готовності до пуску в холодний час.

Технічна характеристика

Тип – комбінована.

Час розігрівання двигуна – за 5 хв на 35 - 45⁰С.

Витрати палива – не більше 8л/год.

Час безперервної роботи – не обмежений.

Загальна будова системи:

• форсунковий підігрівник;

• жарова труба масляних баків;

• водна оболонка циліндрів двигуна;

• водна оболонка МЗН-2 двигуна;

• трубопроводи.

Форсунковий підігрівник призначений для нагрівання ОР та забезпечення її циркуляції по магістралям системи охолодження, а також для розігрівання випускними газами масла в масляних баках системи змазування двигуна, гідрокерування та змазування трансмісії.

Тип – форсунковий: Q= 60 000 ккал/год.

Склад форсункового підігрівника:

• котел;

• нагнітач;

• форсунка;

• паливний фільтр;

• електроклапан;

• свічка розжарювання;

• кран підігрівника;

• клапан зливання ОР;

• трубопроводи.

Робота системи підігрівання

Під час роботи системи підігрівання працює БВН і подає паливо через фільтр і електроклапан до форсунки. За допомогою форсунки паливо надходить до камери згорання котла підігрівника в розпиленому вигляді, де змішується з повітрям, що подається вентилятором нагнітача. Утворюється суміш, яка спалахує від свічки, горить і нагріває рідину, що циркулює в рідинному тракті котла підігрівника. Гарячі гази, виходячи з котла через жарову трубу масляних баків, нагрівають у них масло. Нагріта рідина через радіатор обігрівача бойового відділення по трубопроводам подається до двигуна, розігріває його, через водяний насос двигуна по трубі надходить до насоса нагнітача і далі – в підігрівник.

Також по іншій трубі нагріта рідина надходить до корпусу маслозакачувального насоса, нагріває його і повертається в підігрівник.

Температура рідини контролюється за термометром системи охолодження.

Проходження рідини під час роботи водяного насосу підігрівника здійснюється в протилежному напрямку потоку ОР під час роботи водяного насоса системи охолодження (у зворотному напрямку паралельного потоку).

4. В ролі командира відділення подати команду на здійснення перебіжки по одному.

Перебіжки взводу (відділення) проводяться за командами: “Взвод (відділення), в напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), перебіжкою справа (зліва, справа і зліва) по одному—ВПЕРЕД”

5. Огляд та перевірка танкової гармати до стрільби.

Оглянути ствола. На зовнішній поверхні ствола не повинно бути вм'ятин і тріщин.

Для огляду каналу ствола необхідно відкрити затвор і видалити мастило. У разі недостатнього освітлення при огляді підставити під кутом до дульному зрізу лист білого паперу.

Поверхня каналу ствола повинна бути чистою і без нагару.

При виявленні в каналі ствола тріщин або роздуття труби, вираженого у вигляді тіньових кілець, а також при тріщинах і глибоких вм'ятинах на зовнішній поверхні стовбура стрільба забороняється.

Оглянути затвор, спусковий механізм, блокуючий пристрій і перевірити їх роботу, для чого:

- провести при необхідності часткове розбирання затвора;

- протерти деталі затвора, в клині і покрити їх тонкий шаром мастила;

- зібрати затвор, при цьому болти ,и гвинти повинні бути надійно затягнуті і застопорені;

- перевірити кріплення дроту , при необхідності підтягти болт;

- відкрити і закрити кілька разів затвор, провівши спуск ударника за допомогою електричного і ручного спусків;

- перевірити зведення ударника механізмом повторного зведення;

- перевірити роботу механічного блокування ручного спуску. Якщо клин затвора закривається мляво, необхідно вийняти клин, оглянути його і кубло в казеннику і усунути виявлені несправності (забоїни, мастило, що загусло, забруднення).

Перевірити роботу підйомного механізму, при цьому повинно забезпечуватися:

- плавне, без ривків і заїдань обертання маховика на всіх піднесення;

- спрацьовування электроспука при натисненні на спусковий важіль і енергійне повернення повзуна під дією пружини в початкове положення після відпуску спускового важеля;

- перемикання черв'яка на стабілізоване і ручне наведення.

Перевірити кріплення штоків гальма відкоту і накатника в приливі люльки.

Перевірити, чи немає течі рідини з пристроїв противідкатів. За наявності течі з'ясувати причину і усунути несправність.

Перевірити надійність кріплення підйомного механізму до кронштейна танка.

Перевірити і оглянути покажчик відкоту, для чого пересунути повзун по лінійці з крайнього переднього положення в крайнє її заднє і назад. Якщо повзун пересувається дуже легко і може рухатися за інерцією, то це означає, що несправна пластинчаста пружина, яку необхідно замінити.

Перевірити ланцюг електрозапального пристрою.

Перевірити нульову лінію прицілювання, для чого:

- втопити стопор і зрушити вниз натиск в зборі;

- вийняти з клину деталі ударного механізму і вставити в нього трубку вивіряння ТБ-115, натиснувши при цьому на важіль ручного спуску;

- провести вивіряння нульової лінії прицілювання (вивіряння проводиться згідно інструкції по експлуатації прицілу 1Г42).

Перевірити надійність закріплення пострілів в боєукладці танка і надійність кріплення гармати по-похідному.

Перевірити наявність запасних деталей, інструменту і приладдя, що зберігаються в танку; справність і правильність їх розміщення.

Білет № 12

1. Удар, як складова частина бою. Які можуть бути удари, їх характеристики.

Удар - одночасне та короткочасне ураження угруповань військ і об'єктів противника шляхом могутнього впливу на них усіма наявними способами. Удари можуть бути:

за способами доставки - ракетні, артилерійські та авіаційні;

за кількістю засобів, які беруть участь, і об'єктів, які уражаються, - масовані, групові та одиночні.

2. Призначення та загальна будова люльки та огородження гармати.

Люлька - обойменого типу, служить для направлення руху ствола під час відкату і накату, а також для кріплення деталей і механізмів частини пушки що качаються. Сектор люльки дозволяє проводити механічним підйомним механізмом вертикальне наведення гармати на кути від -5до +15

До люльки кріпляться: з лівого боку кронштейн тяги паралелограма прицілу, сектор підйомного механізму і кронштейн для установки виконавчого циліндра стабілізатора; з правого боку - кронштейн кулемета; знизу - штоки пристроїв противідкатів і гіроблок; спереду - рухоме бронювання танка; до задньої частини - огорожа із спусковим механізмом і прискорювач напівавтоматики. Зверху люльки приварені правий і лівий маслопроводи, а у заднього зрізу є подовжній паз, в який вставлений і закріплений двома штирами. Штир входить в латунний вкладиш казенника і утримує стовбур на всій довжині відкату і накату від можливого проворота. З двох сторін паза під штир розташовані пази для гумових буферів.

На зовнішній поверхні люльки розташовані приливи, уступи і майданчики для установки відповідних деталей і механізмів.

Передня циліндрова частина люльки і фланець служать для установки і закріплення рухомого бронювання танка.

З лівого і правого боків люльки на передній частині є приливи з отворами для установки і приварювання в них цапф. Вісь цапф зміщена вниз на 40 мм щодо осі люльки і стовбура, завдяки чому частина гармати, що коливається, врівноважується у вертикальній площині (центр тяжіння частини, що коливається, суміщений з віссю цапф).

На цапфи надягають голчаті підшипники. На зовнішні кільця підшипників напресовуються обойми і цапф.

Обойми цапф кріпляться в башті танка нерухомо, а люлька гойдається на підшипниках вільно.

З правого боку люльки у заднього торця є майданчик для кріплення правого щита огорожі. Спереду майданчики приварений кронштейн для установки кулемета.

Усередині люльки з переднього і заднього торців запресовані латунні втулки: передня і задня, які служать для напряму руху ствола під час відкату і накату. Від випадання втулки утримуються привареними до люльки планками.

Огородження служать для захисту екіпажа танка від удару казенником під час стрільби і для розміщення на них деяких механізмів гармати, стабілізатора і улавлювача піддонів.

Огородження 2А46 складається з лівого і правого щитів з’єднаних між собою підставою.

Щити і підстава прикріплені до люльки болтами, гвинтами і бонками.

На лівому щиті є вікно і приварена окантовка, у вікно заходить клин у відкритому положенні. Зліва від окантовки приварені підшипник і втулки, в яких закріплений привід ручного скидання викидачів.

Привід ручного скидання викидачів служить для закривання затвора уручну (без заряджання гармати) і складається з осі з ручкою, двох кулачків, пружини і двох стопорів.

Привід механізму повторного зведення, суміщений з приводом скидання викидачів, служить для вторинного зведення ударного механізму при осічках без відкриття клину.

Привід спускового механізму розташований в нижній частині лівого щита огорожі і складається з наступних основних деталей: рукоятки спуску, пружини і ричага з регулювальним гвинтом.

Праворуч від вирізу в огорожі під окантовкою трьома болтами з шайбами закріплена полиця в зборі, яка є перехідною ланкою між огорожею і казенником при виробництві електроспуску і спуску в ручну.

Вгорі на лівому щиті огорожі встановлений бистрознімний боковий уровень.

З внутрішньої сторони лівого щита закріплений графік перевірки кількості рідини в накатнику.

На правому щиті огорожі встановлена в пазу лінійка покажчики відкату, на якій при відкаті ствола упором казенника переміщається покажчик відкату.

Лінійка показника відкату кріпиться до щита чотирма гвинтами. Показник відкату підтискається до лінійки пластинчастою пружиною. На лінійці нанесені поділки і цифри від «260» до «340», біля ділення «340> є напис «Стоп», вказуюча гранично допустиму довжину відкоту.

Внизу на правому щиті огорожі змонтований механізм блокування ручного спуску, що складається з важеля в зборі, осі з важелем, пружини, стопора в зборі.

Внизу на обох щитах огорожі приварені фланці, що мають по п'ять різьбових і одному посадочному отвору; фланці служать для кріплення роликів монтажного пристосування при монтажі і демонтажі гармати з башти танка.

У верхній частині правого щита огорожі до кронштейна двома болтами, застопореними дротом, кріпиться вимикач.

До підстави огорожі для рівноваги качающоїся частини гармати, з болтами іі пружинними шайбами кріпляться грузи.

Хомут кріпиться знизу до підстави огорожі чотирма болтами і служить для кріплення електромотора гидроусилителя.

На підставі огорожі встановлений механізм електроспуску.

Для кріплення механізму видалення піддонів на огорожі є ліва і права опори, кронштейни, бонки.

3.Ходова частина танка Т-64: призначення, технічна характеристика, загальна будова. Призначення, технічна характеристика, загальна будова підвіски.

Ходова частина призначається для підтримання в заданому положенні корпусу машини, забезпечення руху, гасіння коливань, пом’якшення ударів, які виникають під час руху нерівностями.

Ходова частина танка складається з:

• гусеничного рушія;

• системи підресорювання.

Гусеничний рушій із заднім розташуванням ведучих коліс, з підтримувальними роликами призначається для забезпечення руху машини за рахунок обертального моменту, що підводиться від трансмісій до ведучих коліс та зчеплення гусениць з грунтом.

Рис. 10. Ходова частина:

1 — напрямне колесо; 2 — гідравлічний амортизатор; 3 — опорний каток; 4 — упор; 5 — підтримувальний ролик; 6 — відбійник; 7 — ведуче колесо; 8 — гусениця; 9 — вузол підвіски

Гусеничний рушій складається з:

• 2-х гусениць (Тип – металева з РМШ, дрібноланкова з цівковим зачепленням. Кількість ланок (траків) в одній стрічці – 79-78 шт. Ширина – 540 мм. Крок – 164 мм. Вага одного трака – 12,4 кг. Вага однієї стрічки – 1450 кг);

• 2-х ведучих коліс (із з’ємними вінцями. Вага ведучого колеса – 172 кг);

• 2-х напрямних коліс із механізмами натяжки гусениць;

• 12-ти опорних катків (із ободом та внутрішньою амортизацією. Вага катка – 108 кг);

• 8-ми підтримувальних котків (однобандажні із внутрішньою амортизацією. Вага ролика – 11,6 кг);

• 2-х відбійників.

Система підресорювання – індивідуальна, торсіонна з гідроамортизаторами. Призначається для зменшення навантажень, що діють на машину під час її руху по місцевості і підтримання заднього положення корпусу.

Система підресорювання складається з:

• 12 почіпок (торсіонні вали; балансири, осі балансирів); 1,6 амортизаторів (Тип - гідравлічні телескопічні. Розташування – на підвісках 1,2 та 6-го опорних катків. Рідина, що використовується, – 50% трансформаторного масла та 50% турбінного масла марки “Л”. Вага заправленого гідро-амортизатора – 24 кг);

• 10 упорів.

Рис. 11. Вузол підвіски:

1 — балансир; 2— вісь; 3 — гвинт; 4 — кришка; 5, 8 — ущільнювалькі кільця; 6 — сто­порне кільце; 7, 10 — гольчасті підшипники; 9 — балансири; 11 — регулювальна шайба; 12 — пружинне кільце; 13 — манжет; 14 — пластинчаста пружина; 15 — кільце лабіринту; 16 — середня опора; 17 — торсіонний вал; 18 — гайка; 19 — клин; 20 — кульки; 21, 22 — пробки

4.Заправити мастилом ЛІТОЛ-24 напрямне колесо.

50. Дозаправити мастилом верхні та нижні опори амортизатора Опорні катки, направляючі колеса, балансири, внутрішні порожнини водил бортових передач Підтримуючі катки

Плоский ключ 17Х19 або торцеві 14Х19, ганчір’я, шприц-прес 54.28.1194 Торцові ключі 27Х41 та 17Х22, заправ очний агрегат АЗ-1 або шприц-прес Ключі 17Х19, торцевий ключ 14Х19, шприц-прес

Змазка ЦИАТИМ-208 Змазка заправляється: В опорні катки та направляючі колеса до виходу через протилежні отвори під болти; В балансир по 200 г; В полости водила 450 – 500 г. Змазка ЦИБАТИМ-201 до вихіду її через лабіринт.

5. Спорядження патронної стрічки вручну (НВП №8).

Стрічка кулемета ПКТ складається з окремих шматків по 25 ланок кожний. Шматки стрічки з'єднуються між собою за допомогою патрона.

Для спорядження патронної стрічки вручну необхідно:

- узяти стрічку в ліву руку, переднім краєм від себе, наконечником уліво;

- узяти патрони в праву руку, вставити в ланки стрічки і великим пальцем чи долонею правої руки дослати в стрічку до сполучення зрізу дульці гільзи з переднім краєм стрічки. Споряджену стрічку злегка струснути, при цьому патрони не повинні випадати зі стрічки.

Білет № 13

1. Маневр, як складова частина бою. Види маневру, їх характеристики.

Маневр - організоване пересування підрозділів (вогневих засобів, військовослужбовців) під час виконання поставлених завдань з метою зайняття вигідного положення для ведення вогню по найбільш уразливим місцям в бойовому порядку противника, особливо у фланг і в тил, а також для виводу підрозділів з-під удару противника. Маневр здійснюється підрозділами (вогневими засобами) і вогнем .

Видами маневру підрозділами (вогневими засобами) є: охоплення, обхід, відхід і зміна району (позицій).

Охоплення — маневр, який здійснюється підрозділами в ході бою для атаки противника у фланг.

Обхід - більш глибокий маневр, який здійснюється підрозділами для атаки противника з тилу.

Охоплення здійснюється в тісній тактичній і вогневій взаємодії, обхід — у тактичній взаємодії з військами, які наступають з фронту.

Відхід і зміна району (позицій) - маневр, який застосовується з метою виводу своїх підрозділів (вогневих засобів) з-під удару противника і зайняття більш вигідного положення. Він проводиться тільки за дозволом старшого командира.

Маневр вогнем застосовується для більш ефективного ураження противника. Він полягає в зосередженні вогню взводу (відділення) по одній важливій цілі, своєчасному перенесенні вогню з однієї цілі на іншу та веденні вогню взводом одночасно по декількох цілях.

Маневр, повинен бути простим за задумом, проводитися швидко, приховано та раптово для противника. Для його здійснення використовуються результати вогневого ураження противника (вогню), відкриті фланги, проміжки, складки місцевості, приховані підступи, аерозолі (дими), а в обороні, крім того, - траншеї і ходи сполучення.

2. Призначення та загальна будова електричного спускового механізму та механічного спускового механізму.

Спусковий механізм призначений для роботи пострілу електричним (дублюючим електрозапал) або механічним спуском.

Електричний спусковий механізм (електроспуск) складається з підстави, електромагніту і з’єднувального блоку.

Підстава з привареною до нього стійкою служить для установки і кріплення деталей механізму електроспуску і пристрою електроконтакту.

Між стінок стійки на осі обертається нажим, що складається з двох важелів, зварених під кутом 90°. Збоку важеля приварена скоба, а в отвір важеля закручується гвинт, застопорений гайкою.

До стійки приварена скоба , в яку закручений гвинт, що обмежує поворот нажиму.

Пружина одним кінцем закріплена за скобу, а іншим за скобу і постійно підтискає натиск до упору.

Електромагніт служить для створення штовхаючого зусилля на важіль натиску при електричному спуску.

Електромагніт кріпиться до підстави болтами з шайбами і фіксується штифтами.

Сполучний блок складається з корпусу, колодок, штепсельних розйомів, контактора і резистора. Сполучний блок кріпиться до підстави болтами. Болти штопоряться дротом.

Корпус закритий кришкою з прокладкою, які щільно притиснуті до нього гвинтами, заштопореними дротом.

Електроконтактний пристрій є проміжною ланкою в електричному ланцюзі від кнопки стрільби або спускового важеля, що знаходяться відповідно на пульті управління і рукоятці підйомного механізму в танку до втулки капсуля ГУВ-7.

Контактний пристрій спускового механізму кріпиться до підстави і складається з кронштейна, контактної пластини, подушки, вставок, гвинтів, болта, гайки з шайбою і резистора, що знаходиться в сполучному блоці.

Механічний (ручною) спусковий механізм складається з рукоятки спуску, важеля, пружини, гвинта, втулки, гвинта з гайкою і полиці в зборі.

Полиця в зборі кріпиться до лівого щита огорожі трьома болтами з шайбами і фіксується штифтом; від само відгвинчування болти стопоряться дротом.

На підставі на осі між проушинами стійкі встановлена полиця з регулюючим гвинтом і гайкою. Гвинт обмежує хід полиці при натисненні рукоятки спуску. Вісь від випадання утримується шплінтом. Під дією пружини кручення, один кінець якої вставлений в паз під підставу, а інший спирається на верхню поверхню полиці, полиця прагне зайняти крайнє нижнє положення. Лівіше за полицю в зборі є отвір, в який вставлена і приварена до огорожі втулка. У втулку вставляється вісь важеля. Вісь вставлена таким чином, що важіль знаходиться усередині огорожі. Кінець осі виведений через втулку назовні і має вид квадрата, на якому шплінтом укріплена рукоятка спуску. На кінці важеля є виступ з отвором. Через цей отвір чіпляється один кінець пружини, другий кінець якої зачеплений за вісь.

На лівому щиті огорожі приварений упор, що обмежує поворот рукоятки спуску вгору. У важіль закручений гвинт, на який спирається полиця. Полиця в зборі за допомогою подовжніх пазів встановлюється так, щоб полиця встала під штовхачем спускового пристрою.

Спусковий пристрій поміщається в казеннику і складається з штовхача, пружини, важеля з віссю, важеля, взаємодіючого із стопором взводу, натиску, пружини і заглушки.

3. Танк Т-64Б: призначення, технічна характеристика, склад та розміщення обладнання для підводного водіння (ОПВТ).

ОПВТ призначається для подолання машиною броду глибиною до 1,8 м та водних перешкод по дну водоймищ глибиною до 5 м, практично необмеженої ширини.

Забезпечує:

• ведення бойових дій після подолання перешкод без зупинки машини і проведення яких-небудь робіт, які потребують виходу екіпажа з машини;

• герметизацію танка;

• живлення двигуна атмосферним повітрям;

• захист двигуна від потрапляння в нього води у випадку зупинки двигуна під водою;

• відкачування води, що потрапляє в корпус танка;

• дотримання водіння, заданого напрямку руху танка під водою;

• безпеку екіпажу при підводному водінні;

• можливість ведення бойових дій після виходу танка з води.

Технічна характеристика

• глибина подолання по дну – 5 м;

• ширина – необмежена, при швидкості течії річки до 1,5 м/с;

• швидкість руху по дну – 1 передача;

• час встановлення ОПВТ – до 20 хв;

• час відкриття вогню після подолання перешкоди –1 хв;

• продуктивність водовідкачувальних засобів – 2 х 100 л/хв;

• вага ОПВТ – 80 кг.

ОПВТ складається з:

• постійно встановлених вузлів;

• з’ємних вузлів;

• апаратів АТ-1.

Постійно встановлені вузли призначені для подолання машиною броду і разом зі з’ємними вузлами – для подолання водної перешкоди під водою.

Складаються з:

• ущільнення корпусу і башти машини;

• приводу елементів герметизації;

• водовідкачувальних насосів;

• клапана на торці обвідного газоходу;

• клапана ежектора повітроочисника (керування від механіка-водія);

• кришки над бункером повітроочисника (з приводом від механіка-водія);

• клапана над отвором обдування компресора (з приводом від механіка-водія);

• випускного клапана;

• клапана на патрубку вентиляції силового відділення;

• зворотного клапана отвору над кормовим відкачувальним насосом;

• механізму блокування кришок над бункером повітроочисника з кришкою лючка під повітроживильну трубу;

• ущільнення броньового захисту гармати;

• гіронапівкомпаса.

З’ємні вузли необхідні для подолання машиною водних перешкод по дну.

Складаються з:

• повітроживильної труби;

• випускної труби;

• клапана носового відкачувального насоса;

• ущільнення дульного зрізу гармати;

• ущільнення амбразури спареного кулемета;

• кришки ущільнення отвору обігрівання зовнішнього масляного бака;

• брезентового рукава.

Транспортування з’ємних вузлів ОПВТ відбувається:

• в ящику ЗІП укладаються деталі та вузли зі шнуром, нагрудним перемикачем і мастилом ЗЗК-3у у сумці;

• на ящику ЗІП стрічками кріпиться повітроживильна труба з випускною трубою.

Система “БРОД” призначена для подолання машиною броду глибиною до 1,8 м без попередньої підготовки.

Загальна будова:

• привід елементів герметизації (кришки над бункером повітроочисника, клапана ежектора видалення пилу з повітроочисника, клапана над отвором обдування компресора);

• механізм блокування кришок над бункером повітроочисника з кришкою лючка під повітроживильну трубу;

• сигнальні лампи системи у механіка-водія та командира.

Робота системи “БРОД”

Під час переміщення рукоятки куліси системи “БРОД” на себе та встановленні її в положення “Закр.” зачиняються кришки над бункером, клапан ежектора видалення пилу з повітроочисника та клапан над отвором обдування компресора.

Механізм блокування кришок над бункером повітроочисника з кришкою лючка під повітроживильну трубу не дозволяє здійснити вмикання системи “БРОД” при зачиненій кришці лючка під повітроживильну трубу.

Після вмикання системи спалахують сигнальні лампи зеленого кольору у механіка-водія (на кулісі приводу) та у командира (праворуч на погоні башти). При відчиненій кришці люка під повітроживильну трубу сполахує сигнальна лампа червоного кольору ЛЮЧОК ОТКР. у командира.

4. В ролі командира відділення подати команду на здійснення перебіжки по групах. «Взвод (відділення), в напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), перебіжкою по групах: перша група—рядові такі-то; друга група — рядові такі-то. Перша група — ВПЕРЕД».

5.Спорядження патронної стрічки за допомогою машинки Ракова (НВП №8).

Маса машинки із шухлядою – 4,735 кг, без шухлядки - 2,85 кг.

Машинка складається з наступних основних частин: бункера; рухливого дна бункера; сортувальника з хомутом; кришки приймача з засувкою і фіксатором стрічки; подавача; рукоятки з засувкою і кривошипом; панелі з підшипником; струбцини; упора стрічки;

- досилача і дерев’яної підстави з планкою для .кріплення машинки на шухляді.

У машинках останнього випуску, крім того, уведений механізм стопоріння зворотного ходу.

Для роботи :

- наповнити бункер патронами так, щоб вони розташовувалися поперек його;

- відкрити кришку, приймача;

- уставити стрічку вирізами в ланках донизу;

- вручну вставити в першу ланку бойовий патрон і закласти стрічку патроном проти досилателя;

- закрити кришку приймача.

Машинка до роботи готова. Для спорядження стрічки патронами необхідно правою рукою, рівномірно обертати рукоятку (по ходу годинної стрілки), а лівою рукою підкладати патрони в бункер, стежачи за тим, щоб вони розташовувалися поперек бункера кулями в будь-яку сторону.

При спорядженні звертати увагу на стрічку, щоб стрічка не перекручувалася.

Патрони під власною вагою скачуються в горловину на полки сортувальника, відкіля при обертанні рукоятки черговий патрон досилачем виштовхується з горловини, розвертається уздовж сортувальника рулів вперед і утримується хомутом від переміщення з поперечному напрямку. Надалі досилач рухається назад, а патрон скачується на дно сортувальника, відкіля він при повторному обертанні рукоятки досилачем направляється в ланку стрічки. Досилач після цього починає знову відходити назад і своєю тягою переміщає подавач, що давить на патрон, що знаходиться в ланці, і переміщає стрічку на одну ланку. При відсутності патрона в ланці стрічка подавачем не пересувається.

Білет № 14

1. Оборона. Мета оборони, суть оборони, вимоги до оборони.

Оборона здійснюється з метою відбити наступ переважаючих сил противника, нанести йому максимальних втрат, утримати важливі райони місцевості (об'єкти) і тим самим створити сприятливі умови для наступальних дій.

Оборона може готуватися завчасно або організовуватися в ході бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним.

Оборона повинна бути стійкою і активною, здатною протистояти ударам всіх видів зброї, атаці переважаючих груп танків і піхоти противника, які підтримуються вогнем артилерії та ударами авіації.

Стійкість та активність оборони досягаються: витримкою, стійкістю та завзяттям підрозділів, які обороняються, їх високим моральним духом; майстерно організованою обороною і системою вогню; безперервною розвідкою противника; ретельним маскуванням опорного пункту (вогневої позиції); умілим використанням вигідних умов місцевості, її інженерного обладнання і застосуванням несподіваних для противника способів ведення бойових дій; своєчасним маневром підрозділами і вогневими засобами і вогнем; негайним знищенням противника, який вклинився в оборону;

постійним виконанням заходів щодо захисту від зброї масового ураження, високоточної зброї та інформаційно-психологічного впливу противника; завзятим і тривалим утриманням опорних пунктів (позицій, рубежів); усебічним забезпеченням і підготовкою особового складу до тривалого ведення бойових дій, у тому числі і в умовах повного оточення.

В обороні кожен солдат, уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні спорудження і вигідні умови місцевості, здатний знищити велику кількість живої сили противника та успішно вести боротьбу з його танками, та іншими броньованими машинами.

Взвод (відділення, танк) не має права залишати опорний пункт (позицію), яку займає, і відходити без наказу командира роти (взводу

2. Призначення та загальна будова блокуючого пристрою.

Блокуючий пристрій служить для виключення можливості роботи пострілу навідником за допомогою ручного спуску до отримання команди від командира танка.

Блокуючий пристрій складається з важеля, насадженого на квадратний кінець осі і фіксується на ній шплінтом. До іншого кінця осі приварений важіль, блокуючий рукоятку спуску. Ричаг піджатий пружиною так, щоб жорстко пов'язаний з ним ричаг впирався в рукоятку спуску. Важіль поміщається в корпусі стопора в зборі, який болтами і штифтом кріпиться до правого щита огорожі.

Стопор в зборі складається з кожуха в зборі і осі, на якій знаходиться ричаг. В ричаг закручений регулятор, що фіксується гайкою і скобою.

У заблокованому положенні ричаг знаходиться між огорожею і ричагом. Ричаг виводить важіль з під упору рукоятки спуску. Ричаг пружиною притискається до огородження і і не дозволяє ричагу повернутися в заблоковане положення. Спуск розблокований. Під час відкату регулятор находить на копир казенника і віджимає ричаг від огородження. Ричаг під дією пружини повертається в вихідне положення, розгортаючи вісь і ричаг, який заходить під упор рукоятки спуску. Ручний спуск знову заблокований. Щоб розблоковувати ручний спуск, потрібно перевести ричаг в положення «Разбл.».

Для блокіровки ручного спуску вручну необхідно натиснути на ричаг, при цьому ричаг повертається в положення «Забл.».

3.Акумуляторна батарея 6СТЭН-140М: призначення, технічні характеристики, загальна будова.

.Позитивний електрод-двоокис свинцю PbO₂ негативний електрод-губчастий свинець Pb. Якщо ці електроди помістити в ємність з електролітом (розчин сірчаної кислоти H₂SO₄ в дистильованій воді), то між електродами виникає різниця потенціалів. Під час підключення до електродів електричного опору (споживача) в ланцюгу буде проходити електричний струм і акумулятор буде розряджатись. Під час розряду губчастий свинець і двоокис свинцю перетворюється в сірчанокислий свинець (сульфат свинцю) Pb SO₄.

Під час розряду витрачається сірчана кислота з електроліту і одночасно в електроліт виділяється вода. Цьому у міру розряду свинцевого акумулятора зменшується концентрація сірчаної кислоти, через що щільність електроліту знижується. Під час заряду проходять зворотні хімічні реакції, в результаті яких у сульфата свинцю відновлюється двоокис свинцю і губчастий свинець. Під час заряду в електроліт виділяється сірчана кислота і витрачається вода. При цьому щільність підвищується.