6. Клінічна діагностика

За час проходження виробничої практики освоїла способи фіксації різних видів тварин і птиці при їх клінічному дослідженні. Проводила реєстрацію хворих тварин, збирала анамнез про хворих тварин, досліджувала загальний стан тварин та окремі системи і органи (серцево-судинну, дихальну, травну, сечовидільну, нервову, ендокринну, кровотворну та ін.). Оволоділа основними (огляд, пальпація, перкусія, аускультація, термометрія) та додатковими (зондування) методами дослідження тварин. На базі отриманих даних ставила діагнози. Проводила відбір проб крові та калу.

7. Внутрішні хвороби тварин

За час проходження практики навчилася аналізувати ефективність та економічність лікувально-профілактичних заходів, набула навичок ведення клінічної документації і виписування рецептів.

Ознайомилась з організацією заходів загальної і спеціальної профілактики внутрішніх хвороб тварин, проведенням диспансерного обстеження у господарстві.

Навчилась складати плани лікувально-профілактичних заходів при хворобах різних органів та систем організму.

План лікувально-профілактичних заходів в господарстві виконується в повному обсязі, але через відсутність доброякісних кормів проведена профілактична робота не приносить очікуваного результату. Для покращення результатів роботи ветеринарних спеціалістів господарства пропоную слідкувати за якістю кормів, контролювати умови утримання тварин та якість догляду за ними, застосовувати для профілактики хвороб ШКТ відвари та настої лікарських рослин.

Приймала участь в проведенні масових діагностичних досліджень, аналізі одержаних даних, постановці діагнозу, призначенні і проведенні лікування та виписуванні рецептів.

Оволоділа основними прийомами та методами терапевтичної техніки при різних шляхах введення лікарських речовин (орально, підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно), зондуванні тварин, взятті вмісту рубця, шлунка і кишечнику, проведенні новокаїнових блокад, постановки клізм та введенні лікарських речовин у рубець.

Серед внутрішніх хвороб тварин в господарстві гастроентеріт є найпоширеним, що пов’язано з недоброякісністю кормів. У лікуванні цього захворювання застосовувала антибактеріальні, вітамінні препарати, настій трави тисячолисника. Також у тварин в господарстві спостерігала диспепсію, стоматіт, парез рубця.

Серед тварин приватного сектору проводила діагностику та призначала лікування при наступних захворюваннях: парезі рубця, рахіті, застої вмісту кишок у коня, закупоренні вола у курки, гострому розширенні шлунку, недостатності біотину у курчат.

Приймала участь у веденні клінічної документації: журналу реєстрації

хворих тварин, історій хвороб, звіту про незаразні хвороби (ф.2-вет), книги обліку засобів ветеринарного призначення.

8. Ветеринарна токсикологія

За час проходження практики засвоїла правила відбору проб кормів, води, зразків патматеріалу, вимоги до їх пакування та транспортування до лабораторії з метою проведення хіміко-токсикологічного дослідження. Середню пробу корму вагою 1 кг формують методом конверту. Пробу води з мережі водопостачання беруть об’ємом 0,5 л після зливання першої порції. Проби герметично упаковують та етикетують з вказуванням назви матеріалу, дати відбору, місця відбору. До проб додається супровідна.

Ознайомилась з роботою хіміко-токсикологічного відділу державної лабораторії ветеринарної медицини. В цьому відділі лабораторії ведуться такі журнали: журнал токсико-мікологічних досліджень кормів, журнал хімікотоксикологічних досліджень.

За останній рік отруєнь у господарстві не відмічалось.

Робота з отрутохімікатами ведеться працівниками у комбінезонах, марлевих пов’язках, гумових рукавицях й чоботах. Принади для гризунів розташовують в місцях, що недоступні для тварин. Після закінчення роботи все використане обладнання, посуд та захисний одяг обробляють 1% розчином натрію гідроксиду чи пральною содою з наступним промиванням водою. Всі отрутохімікати зберігаються у окремому сховищі у герметичній тарі з підписаними назвами цих хімікатів.

Отруйні рослини: чорнокорінь лікарський, боліголов плямистий, анемона гайова, блекота