- •1. Необхідність та сутність фінансів.
- •2. Суб'єкти і об'єкти фінансових відносин.
- •3. Специфічні ознаки фінансів, їх суспільне призначення.
- •4. Економічні передумови виникнення і розвитку фінансів.
- •5. Призначення та роль фінансів.
- •6. Фінанси як економічна, розподільна, історична категорія.
- •7. Розподільна функція фінансів, її зміст, об'єкти і суб'єкти розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту.
- •8. Контрольна функція фінансів. Фінансова інформація та її роль у реалізації контрольної функції фінансів.
- •9. Фінансові ресурси як матеріальні носії фінансових відносин.
- •10. Склад та особливості централізованих фінансових ресурсів.
- •11. Склад та особливості децентралізованих фінансових ресурсів.
- •12. Теоретичні основи побудови фінансової системи.
- •13. Структурна будова фінансової системи.
- •14. Управління фінансовою системою.
- •15. Фінансова політика — складник економічної і соціальної політики держави.
- •16. Основні напрямки фінансової політики, її завдання і принципи.
- •17. Призначення і роль фінансового механізму.
- •18. Склад і структура фінансового механізму.
- •19. Фінансове планування: сутність, методи, завдання. Фінансове прогнозування: сутність, методи, завдання. Загальні управління фінансами.
- •20. Центральний апарат Міністерства фінансів України в управлінні фінансами.
- •21. Призначення фінансового контролю.
- •22. Державна контрольно-ревізійна служба в Україні.
- •23.Передумови виникнення і розвитку податків.
- •24. Елементи системи оподаткування.
- •25. Економічна сутність податків та їхнє, призначення. Сутність і функції податків.
- •26. Класифікація податків, її ознаки.
- •27. Податкова політика: поняття та принципи.
- •28. Пдв: економічна сутність та місце в системі непрямих податків.
- •29. Роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів.
- •30. Види неподаткових надходжень до державного та місцевих бюджетів.
- •31. Податкова служба та податкова робота.
- •32. Бюджет як економічна та юридична категорія.
- •33. Функції бюджету, їх зв'язок функціями фінансів.
- •34. Бюджетна система у країни.
- •35. Бюджетний устрій України.
- •36. Поняття бюджетного процесу, його основні елементи.
- •37. Порядок складання державного бюджету України.
- •38. Порядок розгляду державного бюджету України.
- •39. Порядок затвердження державного бюджету України.
- •40. Порядок складання звіту про виконання державного бюджету України.
- •41. Порядок складання місцевих бюджетів.
- •42. Бюджетне регулювання і бюджетне право.
- •43. Призначення і роль бюджету держави.
- •44. Державний бюджет - основний фінансовий план країни.
- •45. Форми і методи мобілізації грошових коштів у бюджет. Класифікація бюджетних доходів.
- •46. Формування доходів державного бюджету, їх склад і структура.
- •48. Видатки державного бюджету, їх склад і структура.
- •49. Класифікація бюджетних видатків.
- •50. Бюджетний дефіцит: поняття і причини виникнення.
- •51. Проблеми скорочення і можливі джерела покриття бюджетного дефіциту.
- •54. Сутність місцевих фінансів, їх склад та роль в економічному і соціальному розвитку регіону.
- •55. Фінансові ресурси місцевого самоврядування.
- •56. Доходи місцевих бюджетів України.
- •57. Видатки місцевих бюджетів України.
- •58. Розподіл доходів і видатків між ланками бюджетної системи.
- •59. Пенсійний фонд.
- •60. Сутність фінансів підприємств, їх функції та основи організації.
- •61. Фінанси підприємств (об'єднань) матеріального виробництва.
- •61. Фінанси підприємств і організацій невиробничої сфери.
- •64. Фінанси громадського руху.
- •65. Особливості фінансових відносин на підприємствах різних форм власності і господарювання.
- •66. Економічна необхідність і роль страхування в забезпеченні безперервності суспільного виробництва.
- •67. Особливості фінансових відносин у сфері страхування.
- •47. Основні напрямки використання бюджетних коштів.
- •68. Особисте страхування, його суть і значення з забезпеченні соціального захисту громадян.
- •69. Функції страхування, їх зв'язок з функціями фінансів.
- •70. Необхідність перестрахування для забезпечення сталості страхових операцій.
- •71. Поняття страхового ринку та його організаційна структура.
- •74. Економічна сутність державного кредиту, його роль у формуванні додаткових фінансових ресурсів держави.
- •75. Функції державного кредиту.
- •76. Класифікація державних позик, їх ознаки.
- •77. Види і форми державного кредиту.
- •78. Форми внутрішнього державного кредиту.
- •79. Форми зовнішнього державного кредиту.
- •81. Обслуговування державного боргу.
- •82. 3Овнішній державний борг України, його характеристика і причини збільшення.
- •83. Внутрішній державний борг України, його характеристика і причини збільшення.
- •84. Сутність фінансового ринку, його роль у мобілізації та розподілі фінансових ресурсів.
- •85. Класифікація складових елементів фінансового ринку. Призначення та структура фінансового ринку.
- •86. Поняття та грошові потоки валютного ринку.
- •87. Поняття та грошові потоки ринку цінних паперів.
- •88. Поняття та грошові потоки ринку фінансових послуг.
- •89. Фінанси міжнародних організацій.
- •90. Поняття фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин.
- •91. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •92. Особливосгі фінансів зед.
- •62. Фінанси громадських об'єднань.
- •63. Фінанси політичних партій.
- •52. Характеристика фондів цільового призначення
- •53. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища.
- •72. Соціальне страхування на випадок безробіття.
- •73. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
- •80. Управління державним боргом.
- •62. Фінанси громадських об'єднань.
- •63. Фінанси політичних партій.
77. Види і форми державного кредиту.
Держ. кредит може мати дві форми-ощадна справа і держ. позики.
Ощадна справа належить до держ. кредиту, якщо залучені кошти спрямовуються в доходи бюджету. Однак, як пр., ощадні банки, незалежно від форми власності, діють на комерц. засадах і мобілізовані кошти формують їхні кредитні ресурси. Ч-на цих рес-в може спрямовуватись на придбання держ. цін. паперів і т.ч. належати до держ. кредиту.
Держ. позики є осн. формою держ. кредиту. За правовим оформленням розрізняють держ. позики, що надаються на підставі угод, і забезпечені випуском цінних паперів. Угодами оформляються як пр., кредити від урядів інших країн, міжнар. орг-цій та фін. ін-тів. За доп. цінних паперів мобілізуються кошти на фін. ринку. Оформлення держ. позик може здійснюватиьс двома видами цін. паперів-облігаціями і казначейськими зобов’язаннями(векселями). Облігація являє собою боргове зобов’язання дер-ви, за яким у встановлені строки повертається борг і виплачується дохід у формі % чи виграшу. Вони можуть бути знеусобленими(на покриття бюдж. дефіциту) і цільовими(під конкретні проекти). Облігація має номінальну вартість-зазначену суму боргу-і курсову ціну, за якою вона продається і перепродається залежно від її дохідності, надійності, ліквідності.Різниця між курсовою ціною і номінальною вартістю становить курсову різницю. Казначейські зобов’язання(векселі)мають характер боргового зобов’язання, спрямованого тільки на покриття бюдж.деф-ту. Виплата доходу здійснюється у формі %. Казначейськими зобов’язаннями ,як пр., оформляються короткостр. позики (іноді-середньостр.-казначейські ноти), облігаціями-середньо- та довгострокові.
В Ук-ні виділяють наступні форми держ. кредиту: 1)держ.позики;2)звернення ч-ни заощаджень н-ня в держ. позики;3)запозичення коштів загальнодержавного позикового фонду; 4)казначейські позики;5)гарантовані позики 1)Держ. позики-є кредитними відносинами між дер-вою і фіз. та юр. особами, коли дер-ва отримує обумовлену суму коштів н авизначений строк за встановлену плату. Оформлення держ. позик може здійснюватись двома видами цін. паперів-облігаціями і казначейськими зобов’язаннями(векселями). Облігація це цін.папір, що засвідчує внесення її власником грош. коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цін. паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого %. Казначейські зобов’язання-це вид цін.паперу на пред’явника ,що розміщується виключно на добровільних засадах серед н-ня, засвідчує його грошовий вклад і дає право на одержання фіксованого доходу. Кошти, що поступають від продажу облігацій, спрямовуються на поповнення бюджету та а ін. цілі. Кошти від реалізації казначейських зобов’язань спрямовуються тільки на поновлення держ.бюджету, на відміну від І-ї форми держ. кредиту, коли юр. і фіз. особи безпосередньо купують цінні папери за рахунок власних тимчасово вільних грошових коштів.2)Друга форма держ. кредиту опосередковується держ. ощадним банком Ук-ни. Якщо надає кредит дер-ва за рахунок позикових коштів без відома і згоди їх реального власника, що дозволяє виділити ці відносини, як особливу форму держ. кредиту.Це здійснюється через купівлю цим банком держ облігацій і держ. казначейських зобов’язань, а також оформлення безоблігаційних коштів. 3)Третя форма держ. кредиту проявляється в тому ,що НБУ та ін. держ. кредитні установи безпосередньо передають ч-ну кред.рес-сів на покриття бюдж. видатків і дефіциту держ. бюджету Ук-ни. 4)Четверта форма держ. кредиту відображає ідносини надання фін. допомоги підприємств-вам і орг-ціям органами держ. влади за рах. бюдж. коштів на умовах поворотності, платності, терміновості. Вони видаються на пільгових умовах за строками і нормою %. 5)П’ята форма держ. кредиту-це умовний держ. кредит, коли дер-ва, идаючи гарантії, тим самим бере на себе ризик непогашення або несвоєчасності погашення всієї або ч-ни суми позики та % за неї. За гарантованими позиками дер-ва несе відповідальність лише у випадку неплатоспроможності позичальника. Частіше всього дер-ва гарантує позики місцевих органів влади, держ. п-в, спеціалізованих кредитних установ. Своєрідність держ. гарантій в тому ,що збільшення обсягу гарантій, наданих дер-вою, веде до росту умовної держ. заборгованості, наслідком чого є нагромадження потенційного або прихованого боргу.